"24" березня 2016 р. Справа № 05/171-50
Суддя господарського суду Волинської області С.В. Бондарєв, розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" вих.№10451/858 від 03.03.2016р. (вх. № 01-72/5/16, вх.№01-71/7/16 від 14.03.2016р.) про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу
по справі №05/171-50
за позовом Публічного акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" в особі Центрального відділення ПАТ "Індустріально-експортний банк", м.Луцьк
до відповідачів: - 1) Підприємця ОСОБА_1, м.Ківерці
- 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта", м.Луцьк
про стягнення 546 571,58 грн.
За участю представників сторін:
від заявника: Сендецький С.Д.-дов. №10200/26 від 14.01.2016р.
від боржника (відповідача) 1: н/з
від боржника (відповідача) 2: н/з
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки представників сторін.
Суть заяви: Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" звернулося до господарського суду з заявою вих.№10451/858 від 03.03.2016р. (вх. № 01-72/5/16, вх.№01-71/7/16 від 14.03.2016р.) про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу по справі №05/171-50 за позовом Публічного акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" в особі Центрального відділення ПАТ "Індустріально-експортний банк" до Підприємця ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта" про стягнення 546 571,58 грн.
Заява мотивована наступним:
Рішенням господарського суду Волинської області від 07.12.2010р. по справі №05/171-50 за позовом Публічного акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" в особі Центрального відділення ПАТ "Індустріально-експортний банк" до відповідачів Підприємця ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта" про стягнення 546 571,58 грн. стягнуто солідарно з Підприємця ОСОБА_1 та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта" на користь Публічного акціонерного товариства "Індутріально-експортний банк"- 546 571,58 грн., в тому числі 374 072,15 грн. заборгованості по кредиту, 129 295,66 грн. -відсотків по кредиту, 43 203,77 грн. -пені та 5 465,72 грн. витрат по оплаті держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання даного рішення господарським судом Волинської області 27.12.2010р. було видано наказ №05/171-1.
03.02.2011р. старшим державним виконавцем ВДВС Ківерцівського РУЮ Косинською Н.В. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
19.02.2016р. з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень банк дізнався, що старшим державним виконавцем ВДВС Ківерцівського РУЮ ще 22.12.2011р. була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, проте банк дану постанову з оригіналом судового наказу не отримував.
В наказі, пред'явленому до виконання в ВДВС Ківерцівського РУЮ було зазначено, що він дійсний для пред'явлення до 27.12.2013р. Банк від ВДВС наказ не отримував і повторно до ВДВС не пред'являв, тому по даному наказу минули строки пред'явлення.
В підтвердження зазначеного долучив копії наказу господарського суду Волинської області №05/171-1 від 27.12.2010р., заяви №52100-73 від 20.01.2011р. про відкриття виконавчого провадження, листа №2994/03-50 від 03.02.2011р., постанови ВП №24337898 від 03.02.2011р. про відкриття виконавчого провадження, постанови ВП №24337898 від 22.12.2011р. про повернення виконавчого документа стягувачеві, листа вих.№786 від 19.02.2016р., листа №4714/03-27/4 від 26.02.2015р., витягу з ЄДР від 11.01.2016р. №21601370, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 від 795121 та статуту ПАТ "Креді Агріколь Банк" (нова редакція).
Ухвалою суду від 15.03.2016р. призначено розгляд заяви на 24.03.2016р. на 14:30 год. Крім того, зобов'язано сторін представити суду: заявника- оригінали та належним чином завірені копії доданих до заяви доказів; довідку про втрату наказу; пояснення та докази щодо виконання рішення суду; копію постанови про повернення виконавчого документу; відповідача 1- пояснення по суті заяви; пояснення та докази щодо виконання рішення суду; відповідача 2- пояснення по суті заяви; пояснення та докази щодо виконання рішення суду.
В судовому засіданні 24.03.2016р. та в письмових поясненнях б/н від 24.03.2016р. (вх.№01-54/2610/16) представник заявника, подану ним заяву підтримав та просив її задовольнити в повному обсязі.
Зазначив, що строк пред'явлення наказу до примусового виконання пропущений з поважних причин, оскільки наказ був виданий 27.12.2010р. зі строком пред'явлення до 27.12.2013р. В межах цього строку, а саме 20.01.2011р. даний наказ був пред'явлений банком до Державної виконавчої служби.
Зауважив, що після винесення 22.12.2011р. державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, банк, ні постанови, ні наказу не отримував. Тобто, пропуск строку пред'явлення наказу до примусового виконання був здійснений не банком і така обставина як пропуск строку на подання виконавчого документа до виконання не може ставити під сумнів встановлену Конституцією України та Конвенцією про захист прав і основоположних свобод-обов'язковість виконання судового рішення. Обов'язковість виконання судового рішення закріплена в п.9 ч.2 ст. 129 та ч. 5 ст. 124 Конституції України. Наведені приписи були розглянуті Конституційним Судом (рішення №18-рп 2012 від 13.12.2012р., №5-рп/2013 від 26.06.2013р.) де зазначено, що обов'язкове виконання рішень є складовою частиною права на спораведливий судовий захист.
Повідомив, що стягнення ДВС за даним судовим наказом не проводилось.
Крім того, долучив до матеріалів справи довідку №930 від 24.03.2016р., копії наказу господарського суду Волинської області №05/171-1 від 27.12.2010р., заяви №52100-73 від 20.01.2011р. про відкриття виконавчого провадження, листа №2994/03-50 від 03.02.2011р., постанови ВП №24337898 від 03.02.2011р. про відкриття виконавчого провадження, постанови ВП №24337898 від 22.12.2011р. про повернення виконавчого документа стягувачеві, листа вих.№786 від 19.02.2016р., листа №4714/03-27/4 від 26.02.2015р. та оборотну відомість за період з 27.09.2010р. по 24.03.2016р. по рахунку НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1.
Боржник (відповідач)1-Підприємець ОСОБА_1 - в судове засідання 24.03.2016р. не з'явився, вимог суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча ухвала суду від 15.03.2016р., направлена на юридичну адресу Підприємця ОСОБА_1, зазначену в заяві та у витязі з ЄДР, а саме: АДРЕСА_1, повернута до суду органами поштового зв'язку з відмітками "за закінченням терміну зберігання" та "за зазначеною адресою не проживає".
Боржник (відповідач)2- Товариство з обмеженою відповідальністю "Агровіта"- в судове засідання 24.03.2016р. не з'явився, вимог суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча ухвала суду від 15.03.2016р., направлена на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта", зазначену у витязі з ЄДР, а саме: Волинська обл., м. Луцьк, вулиця Єршова, 11, повернута до суду органами поштового зв'язку з відміткою "відсутність адресата".
У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно із ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").
Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Зважаючи на те, що боржники про час і дату судового засідання були повідомлені належним чином, суд, заслухавши пояснення представника стягувача, дослідивши долучені до заяви докази, вважає за можливе задовольнити заяву, при цьому виходить із такого:
Рішенням господарського суду Волинської області від 07.12.2010р. у справі №05/171-50 за позовом Публічного акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" в особі Центрального відділення ПАТ "Індустріально-експортний банк" до Підприємця ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта" про стягнення 546 571,58 грн. стягнуто солідарно з Підприємця ОСОБА_1 та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта" на користь Публічного акціонерного товариства "Індутріально-експортний банк" 546 571,58грн., в тому числі 374 072,15 грн. заборгованості по кредиту, 129 295,66 грн. -відсотків по кредиту, 43 203,77 грн. -пені та 5 465,72 грн. витрат по оплаті держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду Волинської області від 07.12.2010р. у справі №05/171-50 набрало законної сили 27.12.2010р.
27.12.2010р. на виконання рішення господарського суду Волинської області від 07.12.2010р. у справі №05/171-50 видано наказ №05/171-1, дійсний до пред'явлення до 27.12.2013р.
03.02.2011р. старшим державним виконавцем відділу ДВС Ківерцівського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №24337898 на підставі наказу господарського суду Волинської області №05/171-1 від 27.12.2010р. (а.с. 7).
22.12.2011р. старшим державним виконавцем відділу ДВС Ківерцівського районного управління юстиції винесено постанову ВП №24337898 про повернення виконавчого документа стягувачеві відповідно до п.2 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 08.07.2011р., чинній на момент винесення постанови), копії якої направлено сторонам виконавчого провадження разом із виконавчим документом (а.с. 9).
Згідно листа-відповіді відділу ДВС Ківерцівського РУЮ №4714/03-27/4 від 26.02.2015р. докази надіслання копії постанови ВП №24337898 про повернення виконавчого документа стягувачеві та оригіналу наказу №05/171-1 від 27.12.2010р. рекомендованим листом відсутні, оскільки строк зберігання реєстру про відправлення рекомендованої кореспонденції становить один рік (а.с. 12).
Пунтом 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 08.07.2011р., чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві) передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та законом України "Про виконавче провадження".
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження" (далі-Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.
Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, як, зокрема: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.
Частина 1 статті 119 ГПК України встановлює право господарського суду відновити пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання.
Стаття 12 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) також передбачає, що стягувач має право подати заяву про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відновлення пропущеного процесуального строку передбачено і ст. 53 ГПК України.
Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 ГПК України.
Враховуючи зазначені вище обставини, господарський суд дійшов висновку, що строк пред'явлення наказу господарського суду Волинської області № 05/171-1 від 27.12.2010 р. до виконання пропущений ПАТ "Креді Агріколь Банк" з причин, які не залежали від нього, оскільки наказ був переданий виконавчій службі до виконання, банку не надійшла постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві та оригінал наказу №05/171-1 від 27.12.2010р. в порядку ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Водночас, згідно листа-відповіді відділу ДВС Ківерцівського РУЮ №4714/03-27/4 від 26.02.2015р. докази надіслання копії постанови ВП №24337898 про повернення виконавчого документа стягувачеві та оригіналу наказу №05/171-1 від 27.12.2010р. рекомендованим листом відсутні, оскільки строк зберігання реєстру про відправлення рекомендованої кореспонденції становить один рік. Факт втрати підтверджується і довідкою №930 від 24.03.2016р., підписаною Директором Центрального відділення ПАТ "Креді Агріколь Банк". Як вбачається з пояснень представника заявника посада бухгалтера в ЦВ ПАТ "Креді Агріколь Банк" м. Луцьк відсутня.
При цьому суд бере до уваги, що рішення, обов'язкове до виконання в силу прямої норми ст. 124 Конституції України, було прийнято 07.12.2010р. і до цього часу не виконано.
Частиною 5 ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує „право на суд", одним з аспектів якого є право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б неповним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України (заява №60750/00), від 27.07.2004р. по справі "Ромашов проти України" (заява №67534/01), від 19.03.1997р. "Горнсбі проти Греції" зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії ст.6 Конвенції.
Згідно ст. 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані:
довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу;
при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.
Вимог до змісту і форми заяви про видачу дублікату наказу законом не висувається.
Отже, підставою для видачі наказу є подана заява з документами, які підтверджують факт втрати наказу, а відсутність таких документів є підставою для відмови у видачі дублікату наказу.
Зазначеною нормою суду не надано права відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача або державного виконавця наводити причини втрати наказу.
Дана правова позиція відображена і в постанові Вищого господарського суду України від 18.06.2014р. у справі №05/5004/246/11.
Крім того, суд зауважує, що видача дублікату наказу не стосується вирішення господарського спору по суті, а носить виключно процесуальний характер.
Враховуючи наведене, та те, що рішення господарського суду Волинської області від 07.12.2010 р. у справі №05/171-50 станом на даний час залишається у повному обсязі невиконаним, причини, з яких було пропущено заявником строк пред'явлення виконавчого документа, слід вважати поважними, господарський суд, керуючись ст. ст. 119, 120 ГПК України, вважає за можливе заяву стягувача задовольнити, поновити строк пред'явлення наказу №05/171-1 від 27.12.2010р. до виконання та видати дублікат наказу по справі № 05/171-50.
Господарський суд, керуючись ст.ст. 53, 86, 87, 119, 120 ГПК України, -
ухвалив:
1. Заяву Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" вих.№10451/858 від 03.03.2016р. (вх. № 01-72/5/16, вх.№01-71/7/16 від 14.03.2016р.) про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу господарського суду Волинської області №05/171-1 від 27.12.2010р. по справі №05/171-50 задовольнити.
2. Поновити строк пред'явлення наказу господарського суду №05/171-1 від 27.12.2010р. до виконання.
3. Публічному акціонерному товариству "Креді Агріколь Банк" видати дублікат наказу господарського суду Волинської області №05/171-1 від 27.12.2010р. по справі №05/171-50.
Суддя С. В. Бондарєв