17 березня 2016 року (о 15 год. 05 хв.) Справа № 808/307/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря Лялько Ю.В.,
представника позивача Матохнюка А.А.,
представника відповідача Лактіонової О.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кремнійполімер»
до Запорізької митниці ДФС
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кремнійполімер» (далі - ТОВ «Кремнійполімер», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - митниця, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати Рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 21.07.2015 №112050000/2015/000155/1.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із підстав викладених у позовній заяві та поясненнях від 17.03.2016 №03-9/16. Зокрема, зазначає, що до Запорізької митниці ДФС позивачем було заявлено до митного оформлення товар, митна вартість якого була визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Вважає, що підприємством було подано всі передбачені Митним кодексом України документи, що підтверджують правомірність формування позивачем митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також відповідно до ст.55 Митного кодексу України додаткові документи для усунення виявлених під час митного оформлення розбіжностей, проте відповідачем безпідставно застосовано шостий (резервний) метод ціни визначення товару. Ураховуючи викладене, вважає, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправним, просить суд його скасувати, а адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов від 29.01.2016 №144/92/08-70-10. Зокрема, зазначає, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару митниця дійшла висновку, що документи які надані до митного оформлення містять розбіжності. Враховуючи виявлені розбіжності декларанту була пред'явлена письмова вимога у вигляді електронного повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів відповідно до ст. 53 Митного кодексу України. Проте, надані документи для підтвердження рівня заявленої митної вартості товарів не дають можливості митниці остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару та містять розбіжності відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару. Крім того, було проаналізовано рівень митної вартості таких товарів, що міститься в АІС Держмитслужби, в Запорізькій митниці ДФС, митне оформлення яких вже здійснено, за результати якого виявлено факт, що митна вартість ввезеного товару значно відрізнялась від рівня митної вартості таких товарів, імпортованих на митну територію України, у зв'язку із чим відповідачем здійснено коригування заявленої митної вартості товару з урахуванням цінової інформації, наявної в органі доходів і зборів та прийнято рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу у відповідності з вимогами ст. 64 Митного кодексу України та оформлена картка відмови у митному оформлені. Отже, вважає дії Запорізької митниці ДФС правомірними, а тому просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
ТОВ «Кремнійполімер» (ідентифікаційний код 37495734) є юридичною особою, яка зареєстрована 18.01.2011, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Між ТОВ «Кремнійполімер» (Покупець) та TOB «ТД Корона» (Продавець) укладено Договір поставки № 01-12/14 від 01.12.2014, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити суміш трихлорсилану та тетрахлориду кремнію, передати документи, які мають до нього відношення і право власності на Товар, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити Товар. Кількість Товару, що постачається, узгоджується Сторонами в Специфікаціях, що є невід'ємними частинами Договору, які підписуються по мірі відправки порожніх цистерн або спеціалізованих контейнерів-цистерн. Тлумачення торгових термінів базових умов поставки за Договором - згідно з «Інкотермс-2000» і з урахуванням положень цього Договору. Товар за Договором постачається залізничним транспортом на умовах DDU - м. Запоріжжя. Ціна Товару, що постачається, узгоджується Сторонами в Специфікаціях, що є невід'ємними частинами Договору. Валюта платежу - Долари США.
19.03.2015 між сторонами за договором поставки підписано Додаткову угоду №1, згідно якої узгоджено доповнити Договір пунктом 4.3 і викласти в наступній редакції: Загальна сума Договору складає 1 000 000,00 доларів США.
Згідно із Специфікацією №9 до Договору поставки № 01-12/14 від 01.12.2014 Продавець продає, а Покупець купує: Суміш тетрахлориду кремнію та трихлорсилану у кількості 52 т, ціна 50,00 дол. США, на загальну суму 2 600,00 дол. США на умовах поставки DDU - м. Запоріжжя.
Для проведення митного оформлення поставленого за зазначеним контрактом товару - Суміш тетрахлориду кремнію та трихлорсилану - 50 т, (SiHCL3-SiCl4), що являє собою прозору рідину, без кольору, масова частка трихлорсилану 7,30%, масова частка тетрахлоріду кремнію 92,56%, використовується для виробництва кремній-органічної продукції, партія №9, виробник ТОВ «Усольє-Сибирський Силікон», країна виробник Росія, до митного органу 20.07.2015 подана вантажна митна декларація №112050000/2015/011629 довідковий №312 (згідно графи 7 ВМД). Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) згідно зі статтями 57, 58 Митного кодексу України.
Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані:
- договір поставки №01-12/14 від 01.12.2014, укладений позивачем з TOB «ТД Корона» з додатковою угодою №1 від 19.03.2015;
- специфікація №9 від 05.06.2015 до Договору поставки №01-12/14 від 01.12.2014;
- інвойс TOB «ТД Корона» №9 від 05.06.2015 на оплату продукції за специфікацією №9 до Договору;
- договір поставки №15И-2014/11-71 від 11.11.2014, укладений між TOB «Усольє-Сибірський Силікон» та TOB «ТД Корона», з додатковими угодами №1 від 27.11.2014 та №3 від 01.01.2015 до нього;
- додаток №3 від 01.05.2015 до Договору поставки №15И-2014/11-71 від 11.11.2014, укладеного між TOB «Усольє-Сибірський Силікон» та TOB «ТД Корона»;
- паспорт якості TOB «Усольє-Сибірський Силікон» на партію товару №9 за договором поставки №15И-2014/11-71 від 11.11.2014;
- рахунок TOB «Усольє-Сибірський Силікон» №46 від 03.06.2015 на ім'я TOB «ТД Корона» на оплату товару, поставленого на адресу ТОВ «Кремнійполімер» за Договором;
- прайс-лист TOB «Усольє-Сибірський Силікон» №УСС/22 від 30.04.2015 на ім'я покупця за договором №15И-2014/11-71 від 11.11.2014 TOB «ТД Корона», із цінами на поставку продукції за умовами EXW;
- лист ЗДП «Кремнійполімер» від 09.06.2015 за вих. №283 щодо планової калькуляції переробки продукції, що отримується позивачем за Договором - суміші тетрахлориду кремнію і трихлорсилану ТХС-ТХК в «кремній чотирьоххлористий»;
- лист ЗДП «Кремнійполімер» від 09.06.2015 щодо витрачання енергоносіїв на виділення з суміші тетрахлориду кремнію і трихлорсилану (ТХС-ТХК) однієї тони «Кремнію чотирьоххлористого» (ЧХК);
- договір доручення №т-414/14 від 22.10.2014;
- сертифікат про походження товару RUUA 5017000206;
- лист виробника продукції - TOB «Усольє-Сибірський Силікон» №УСС27 від 29.04.2015;
- лист ЗДП «Кремнійполімер» від 09.06.2015 щодо характеристики технологічного процесу виробництва кремнія чотирьоххлористого;
- декларацію на товари №10607070/170615/0002508 від 17.06.2015 TOB «ТД Корона» про декларування Товару, передбаченого умовами Специфікації;
- залізничні накладні №АЦ 462478, АЦ 462483 від 20.06.2015 про переміщення Товару за декларацію на товари №10607070/170615/0002508 від 17.06.2015 та інвойсом TOB «ТД Корона» №9 від 05.06.2015;
- позитивну інформацію про здійснення екологічного та радіологічного контролю №2719 від 20.06.2015;
- лист б/н від 05.06.2015 AT «ХімІнвестТранс».
При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості згідно вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення містять розбіжності:
1). згідно інвойсу від 05.06.15 № 9 переміщуються та заявляється до митного оформлення «суміш тетрахлориду кремнію і трихлосилану», проте згідно залізних накладних від 20.06.15 № АЦ462478 та АЦ462483 вказано лише одне з найменувань товару «суміш тетрахлориду кремнію»;
2). відповідно по паспорту якості від 05.06.15 №б/н суміш, що заявлена до митного оформлення має скорочення ТХС-ТХК. Проте, в рахунку від 03.06.15 №46 зазначено ТХС-ЧХК;
3). до митного оформлення подана довідка про вартість перевезення товару з позначкою «m». В базі даних ПІК «Інспектор-2006 наявна довідка від 05.06.15, але вона містить посилання на залізничні накладні, які не стосуються заявленої партії товару;
4). згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару. Наданий до митного оформлення прайс-лист не містить умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки. В прайс-листі зазначено умови поставки EXW, а до митного оформлення подана партія товару на умовах DDU. Крім того, умови поставки вказані без зазначення конкретного географічного пункту;
5). п. 11 контракту від 01.12.2014 №01-12/14 містить банківські реквізити однієї зі сторін угоди (ТОВ «ТД Корона»), які відрізняються від тих, що вказані в рахунку від 05.06.2015 №9,
у зв'язку із чим зазначено вимогу про надання (за наявності) додаткових документів для підтвердження митної вартості згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України:
виписку з бухгалтерської документації;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини,
про що письмово зазначено на зворотному боці декларації митної вартості.
Крім того, зазначено про можливість декларанта за власним бажанням подати додаткові наявні в нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно ч.6 ст. 53 Митного кодексу України, про що свідчать відповідні відмітки на зворотному боці декларації митної вартості ДМВ-1.
Із повідомленням митного органу про необхідність подання додаткових документів, представник декларанта був ознайомлений 20.07.2015.
На вимогу митного органу про надання додаткових документів 21.07.2015 ТОВ «Кремнійполімер» надало наступні документи:
- товарну накладну №199 від виробника продавцю-нерезиденту від 20.06.2015;
- лист №21-07/15 від 21.07.2015;
- лист №222 від 21.07.2015;
- довідку про відкриття рахунків ПАТ «Промсвязьбанк» б/н від 08.09.2014.
Крім того, зазначено, що інші документи надаватись не будуть.
Проте, 21.07.2015 митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2015/000155/1, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом.
Зазначене рішення обґрунтовано тим, що під час розгляду додатково наданих документів було встановлено, що відповідно до товарної накладної від 20.06.2015 №199 вартість 52 т товару «суміш ТХС-ЧХС» складає 14 297,61 руб. Первинно до митного оформлення подано рахунок між 3 особами від 03.06.2015 №46, де вартість даної партії товару складає 260 доларів.; листи від 21.07.2015 №21-07/15 та від 21.07.2015 №222 пояснюють виявлені розбіжності, проте не дають додаткової інформації для підтвердження заявленого рівня митної вартості товарів. У органу доходів і зборів наявна інформація щодо митної вартості аналогічного (подібного) товару на рівні 0,61 USD за 1 кг товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів заявленої декларантом. Як зазначено у рішенні, з декларантом проведено процедуру консультацій, під час яких митним органом і декларантом здійснено обмін наявною у кожного інформацією. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв'язку із відсутністю інформації щодо вартістю ідентичним та подібних (аналогічних) товарів. Метод визначення митної вартої на основі віднімання (додавання) вартості не може бути прийнятий, тому що у декларанта та митниці немає інформації щодо складових митної вартості.
За результатами проведеної консультації митна вартість товару, що імпортується, визначена із застосуванням резервного методу згідно з вимогами ст. 64 Митного кодексу України згідно із наявною у митного органу інформації щодо раніше визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 0,61 USD за кг товару.
У оформленні МД №112050000/2015/011629 було відмовлено та складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00326 від 21.07.2015. У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано те, що митним органом проведене коригування митної вартості та винесене відповідне рішення, що вимагає внесення змін до ВМД.
Позивач подав митному органу нову митну МД від 21.07.2015 №112050000/2015/011757, яку прийнято до митного оформлення та товар випущено у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до статті 55 Митного кодексу України.
Не погоджуючись з рішеннями відповідача про коригування митної вартості та карткою відмови, вважаючи їх протиправними позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем-1 з питання митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України, регламентуються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У відповідності до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
За правилами статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
У відповідності до статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).
Згідно з частиною 2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 Митного кодексу України).
Статтею 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до частини 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Відповідно до частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, частиною першою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За приписами частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 Митного кодексу України).
Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Судами встановлено, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, що саме представником відповідача не заперечене.
При перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог статті 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення, містили розбіжності:
Щодо зауважень митного органу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В оскаржуваному рішенні відповідач вказав, що згідно інвойсу від 05.06.15 № 9 переміщуються та заявляється до митного оформлення «суміш тетрахлориду кремнію і трихлосилану», проте згідно залізних накладних від 20.06.15 № АЦ462478 та АЦ462483 вказано лише одне з найменувань товару «суміш тетрахлориду кремнію».
Відповідно до пункту 1.4.1 Правил перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України за №1430 від 25.11.2008, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.02.2009 за №180/16196, міжнародні перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом здійснюються відповідно до «Правил перевозок опасных грузов к Соглашению о международном железнодорожном грузовом сообщении (Приложение 2 к СМГС)», «Правил перевозок опасных грузов по железным дорогам», Регламенту про міжнародне залізничне перевезення небезпечних вантажів (дільницями залізниць з шириною колії 1435 мм) та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із пунктами 1.4.1, 1.4.2 «Правил перевозок опасных грузов по железным дорогам» (надалі - Правила), відправник зобов'язаний надати станції відправлення на кожну відправку ван тажу накладну, заповнену у відповідності з вимогами СМГС, Правил та інших правил пе ревезення вантажів залізно дорожнім транспортом.
В графі накладної «Найменування вантажу» ванта жовідправник одночасно з вимогами правил перевезення вантажів зобов'язаний зазначити у відповідності з Алфавітним покажчиком небезпечних вантажів (Додаток 2 до Правил): код небезпеки, через дріб - номер ООН, відповідне найменування небезпечного вантажу, номер основного знаку небезпеки (в дужках - номер додаткового знаку небезпеки), номер аварійної картки.
Якщо небезпечний вантаж у відповідності до Алфавітного покажчика небезпечних вантажів (Додаток 2 до Правил) має узагальнене або «не зазначено конкретно» (Н.З.К.)» найменування, вантажовідправник зобов'язаний додатково зазначити в накладній технічне найменування вантажу у відповідності зі стандартом або технічними умовами.
Згідно із пунктом 1.4.3. Правил відповідним найменуванням вантажу, зазначеним в Алфавітному покажчику небезпечних вантажів, є та частина, яка найбільш точно описує вантаж та надрукована великими (прописними) літерами (з додаванням любих цифр, приставок «втор-», «трет-», «м-», «н-», «о-», «п-», які є невід'ємною частиною найменування).
Узагальнені та «не зазначені конкретно» відповідні найменування речовин повинні доповнюватися технічним найменуванням вантажу, в якому при необхідності можуть зазначатися такі визначаючи слова як «суміш».
Технічне найменування вантажу - визнане хімічне, біологічне або інше найменування, що застосовується в науково-технічних довідниках, періодичних виданнях та публікаціях.
Для сумішей на які поширюються вимоги встановлені для небезпечних речовин, до належного найменування в якості його частини повинно бути додано уточнюючу слово «суміш», в залежності від конкретного випадку.
Оскільки, Алфавітним покажчиком небезпечних вантажів (Додаток 2 до Правил) окремо не передбачено відповідне найменування небезпечного вантажу, заявленого позивачем до митного оформлення - «суміш тетрахлориду кремнію і трихлорсилану» та останнє має узагальнене найменування, TOB «Усольє-Сибірський Силікон» на виконання Правил товар за ВМД у залізничних накладних № АЦ462478 та АЦ462483 від 20.06.15 був зазначений як: Х80/ООН1818 Кремнія тетрахлорид (суміш) 8, 11, що повністю відповідає приписам Правил.
До того ж, для усунення виявлених розбіжностей позивач у листі №21-07/15 від 21.07.2015 повідомив митницю, що товар, який поставляється має комерційну назву «Суміш тетрахлориду кремнію і трихлорсилану». Назва продукту вноситься згідно правил залізничних перевезень по Єдиній тарифній статистичній номенклатурі вантажів і Гармонізованій номенклатурі вантажів, і є «Сумішшю тетрахлориду кремнію».
Тетрахлорид кремнію, чотирьох хлористий кремній, тетрохлорсилан, хлорид кремнію (VI) - це назви-синоніми одного й того ж продукту з хімічною формулою SiCl4, а тому скорочена назва продукту може читатись як ТХС-ЧХС, так і ТХС-ТХК.
Стосовно виявленої розбіжності у довідці від 05.06.15, яка містить посилання на залізничні накладні, які не стосуються заявленої партії товару, ТОВ «Кремнійполімер» повідомлено, що довідка про вартість перевозки за маршрутом залізнична станція Мальта (РФ) - залізнична станція Запоріжжя-Ліве від 05.06.2015 носить інформаційний характер і була надана з метою визначення складових митної вартості товару.
Щодо неможливості однозначного співставлення цін, зазначених у прайс-листі виробника продукції - TOB «Усольє-Сибірський Силікон» №УСС/22 від 30.04.2015, адресованого ТОВ «ТД Корона» за договором №15И-2014/11-71 від 11.11.2014, із цінами на товар, заявлений позивачем, суд вказує наступне.
Так, 11.11.2014 між TOB «Усольє-Сибірський Силікон» (Постачальник) та TOB «ТД Корона» (Покупець) укладено договір поставки №15И-2014/11-71 (який надано позивачем під час митного оформлення), за яким Постачальник зобов'язується поставити суміш трихлорсилану і чотирьох хлористий кремній, передати документи, які відносяться до нього, і право власності на товар, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити поставку Товару.
Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2. договору поставки №15И-2014/11-71 від 11.11.2014, укладеного між TOB «Усольє-Сибірський Силікон» та TOB «ТД Корона», товар за договором поставляється залізничним транспортом на умовах EXW - склад відправника, при цьому тлумачення торгових термінів базисних умов поставки за договором здійснюється у відповідності з «Інкотермс-2000».
Як наведено у пункті 2 додатку №3 від 01.05.2015 до Договору поставки № 15И- 2014/11-71 від 11.11.2014, вартість товару становить п'ять доларів США з ПДВ за одну тону на умовах EXW склад заводу виробника.
Згідно умов поставки EXW (ФРАНКО-ЗАВОД), передбачених у Правилах «Інкотермс-2000» - продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.
Термін EXW покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.
Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.
У пункті 3.2 договору поставки №01-12/14 від 01.12.2014, укладеного між позивачем та TOB «ТД Корона», визначено, що товар поставляється залізничним транспортом на умовах DDU - м. Запоріжжя. Згідно з листом AT «Хімінвесттранс» від 05.06.2015 вартість транспортних послуг з перевезення продукції для TOB «Кремнійполімер» за залізничними накладними №АЦ 720464 та №АЦ 720455 від 16.05.2015 за маршрутом ст. Мальта (Росія, Іркутська область) - ст. Запоріжжя-Ліве (Україна, м. Запоріжжя) складає 2000$ (дві тисячі доларів США) при перевезенні п'ятдесяти тон продукції.
На підставі викладеного початкова вартість товару від заводу виробники на умовах EXW склад заводу виробника - 5$ плюс 40$ за доставку на умовах DDU - м. Запоріжжя, а також плюс 5$ митних зборів в сумі дають 50$ вартості товару при його поставці на умовах DDU - м. Запоріжжя.
Враховуючи наданий позивачем митниці прайс-лист виробника на продукцію, згідно якого чітко зазначено місцезнаходження продавця - TOB «Усольє-Сибірський Силікон», вартість продукції за умовами поставки - EXW та лист AT «Хімінвесттранс» від 05.06.2015 щодо вартості перевезення продукції, посилання на відсутність географічного пункту поставки продукції, а відтак неможливість однозначно співставлення цін, зазначених у прайс-листі виробника продукції - TOB «Усольє-Сибірський Силікон» №УСС/22 від 30.04.2015, адресованого покупцю за договором №15И-2014/11-71 від 11.11.2014 TOB «ТД Корона», із цінами, заявленими позивачем, є необґрунтованими.
З метою усунення розбіжності, виявленої у реквізитах постачальника, позивачем надано відповідачу лист №222 ТОВ «ТД Корона» від 21.07.2015 щодо допущених у інвойсах помилок, а також довідку ПАТ «Промсвязьбанк» б/н від 08.09.2014 про відкриті рахунки постачальника.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 53 Митного кодексу України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Слід зауважити, що відповідачем також не доведено суду, що документи подані позивачем для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-127а15.
Положеннями частини першої статті 244-2 КАС України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Позивач надав відповідачу додатково витребувані документи. Отже, на думку суду, позивачем виконані всі вимоги про витребування додаткових документів та усунуто виявлені відповідачем розбіжності.
Подані позивачем документи в повному обсязі виконують вимоги митниці щодо подання додаткових документів та висновків щодо ціни товару, проте вони не були прийняті до уваги. При цьому, в оскаржуваних рішеннях не наведено обґрунтування стосовно причин неприйняття митницею додаткових документів.
У відповідності до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частин першої - третьої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що митну вартість визначено за резервним методом на підставі наявної у митного органу інформації, згідно МД № 2060600000/2015/001752 від 07.04.2015.
Частина друга статті 64 Митного кодексу України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (при застосуванні резервного методу), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Відповідно до частини першої статті 33 Митного кодексу України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене Митного кодексу України.
Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості Запорізькою митницею у графі 33 спірного рішення, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Отже, суд вважає, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, а тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 Митного кодексу України. Натомість, митним органом безпідставно здійснено коригування митної вартості та застосовано шостий (резервний) метод визначення митної вартості товару.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000155/1 від 21.07.2015 є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку
Частиною першою статті 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як встановлено частиною першою, другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, відповідно до статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятих рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000155/1 від 21.07.2015 Запорізької митниці ДФС.
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кремнійполімер» суму судового збору 10 265,98 грн., (десять тисяч двісті шістдесят п'ять гривен дев'яносто вісім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Батрак