23 березня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
МазурЛ.М., Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» в особі Хустського району електричних мереж, треті особи: Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Закарпатській області, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, про визнання неправомірними та скасування акта,
за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 29 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 11 грудня 2015 року,
У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати неправомірним та скасувати акт про порушення № 110513 від 13 листопада 2014 року.
На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 13 листопада 2014 року в його присутності по АДРЕСА_1 бригадою публічного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» (далі - ПАТ «Закарпаттяобленерго») в особі Хустського району мереж було проведено обстеження електроустановки, у ході якого було виявлено порушення ним Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - Правил), за результатами якого складено відповідний акт № 110513 від 13 листопада 2014 року.
Оскільки, на думку ОСОБА_4, оспорюваний акт було складено працівниками ПАТ «Закарпаттяобленерго» в особі Хустського району мереж з чисельними порушеннями Методики визначення обсягу та вартості електричної визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил, позовні вимоги просив задовольнити.
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 29 жовтня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 11 грудня 2015 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилено, рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 29 жовтня 2015 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї ПАТ «Закарпаттяобленерго», пояснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст.ст. 57, 61, 212 ЦПК України), правильно встановили характер правовідносин сторін у справі та застосували норми матеріального права, які їх регулюють, врахували, що судовими рішеннями у справі про відшкодування шкоди, які набрали законної сили, стягнуто із ОСОБА_4 шкоду, завдану порушенням Правил, нараховану на підставі спірного акта, дійшовши обґрунтованого висновку про те, що складений працівниками обленерго акт є лише фіксацією порушення, яке було виявлено під час проведення постачальником енергії перевірки дотримання наведених Правил та згідно зі ст. 57 ЦПК України є доказом, який у разі виникнення спору може оцінюватись судом відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України.
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 29 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 11 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: Л.М. Мазур
В.А. Нагорняк
Т.О. Писана