ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.03.2016Справа № 910/29075/15
За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
до Орендного підприємства - українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва «Укрбудрозвідування»
про стягнення 54200,81 грн.
Суддя Маринченко Я.В.
Представники сторін:
від позивача: Кучкова Ю.В. (представник за довіреністю);
від відповідача: Самсонов В.М. (представник за довіреністю), Акименко Л.Г. (директор).
ПАТ «Київенерго» звернулося до Господарського суду м. Києва з указаним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач, у порушення норм діючого законодавства та укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії № 3211238 від 10.12.1991, не у повному обсязі здійснив оплату за активну електричну енергію та перетікання реактивної електричної енергії за період з 01.02.2015 по 01.10.2015, у зв'язку з чим виникла заборгованість за активну електричну енергію в сумі 26630,70 грн. та за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 4013,17 грн., яку просить стягнути позивач.
Крім того, у зв'язку з перевищенням відповідачем договірних величин споживання електроенергії у лютому 2015 року, позивач просить стягнути з останнього двократну вартість понаднормативно спожитої енергії в сумі 7918,67 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором позивачем заявлено до стягнення пеню у загальному розмірі 7818,65 грн. (7036,76 грн. пені за несплату активної електричної енергії, нарахованої за період з 01.04.2015 по 01.10.2015 року, та 781,89 грн. пені за несплату за перетікання реактивної електричної енергії, нарахованої за аналогічний період). Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 498,11 грн. за період з 01.02.2015 по 01.10.2015 року та інфляційні в загальному розмірі 7321,51 грн. за вказаний період.
30.12.2015 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог у зв'язку зі здійсненням перерахунку періоду існування заборгованості, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за активну електричну енергію в сумі 26840,57 грн. та за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 4116,77 грн., за період з 01.02.2015 по 01.12.2015; двократну вартість понаднормативно спожитої енергії в сумі 7918,67 грн. за вказаний період; пеню у загальному розмірі 7818,65 грн. (7036,76 грн. пені за несплату активної електричної енергії, нарахованої за період з 01.04.2015 по 01.10.2015 року, та 781,89 грн. пені за несплату за перетікання реактивної електричної енергії, нарахованої за аналогічний період); 3% річних у загальному розмірі 498,11 грн. за період з 01.02.2015 по 01.10.2015 року та інфляційні в загальному розмірі 7321,51 грн. за вказаний період.
Судом вищевказана заява позивача прийнята до розгляду, та отже, у відповідності до ст.ст. 22, 55 Господарського процесуального кодексу України, має місце нова ціна позову, з якої підлягає вирішенню спір по даній справі.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог. Крім того повідомив, що позивачем, у лютому 2016 року сплачено 35306,53 грн в рахунок погашення вартості активної електроенергії, внаслідок чого утворилась переплата за активну електроенергію, проте, оскільки вказані кошти сплачено відповідачем на рахунок зі спеціальним режимом використання, позивач не має можливості зарахувати вказану переплату в рахунок погашення заборгованості за реактивну енергію. Просить припинити провадження в частині стягнення заборгованості за спожиту активну енергію та 7918,67 грн. двократної вартості понаднормативно спожитої енергії у зв'язку зі сплатою вказаної суми.
Представник відповідача позов визнав у повному обсязі та зазначив про часткове погашення заборгованості перед позивачем, а саме, про погашення заборгованості зі сплати 26840,57 грн. за активну електричну енергію, 4116,77 грн. за перетікання реактивної електричної енергії та 7918,67 грн. двократної вартості понаднормативно спожитої енергії. Крім того, представник відповідача просив зменшити розмір заявленої до стягнення пені у зв'язку із добровільним погашенням відповідачем основної суми заборгованості.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 10.12.1991 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (далі - позивач, постачальник) та Орендним підприємством - українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва «Укрбудрозвідування» (далі - відповідач, споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії № 3211238 (далі - договір), викладений у новій редакції на підставі додаткової угоди від 25.07.2013, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався продати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач зобов'язався оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною. Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності електроустановок споживача.
Відповідно до п. 2.1 договору, під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).
Відповідно до п. 2.2.2 договору, постачальник зобов'язаний постачати споживачу електроенергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 договору; згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок чинної редакції та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.
Відповідно до п. 2.3.3 договору, споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».
Згідно з п. 2.3.4 договору, споживач зобов'язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками «Порядок розрахунків», «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії».
Відповідно до п. 7.1 договору, облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) споживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунковим шляхом згідно з вимогами додатка «Порядок розрахунків».
Відповідно до п. 7.5 договору, на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» оформлюються такі документи: акт про використану електричну енергію (акт про прийняття-передавання товарної продукції); акт результатів замірів електричної потужності.
Відповідно до п. 9.4 договору, він набирає чинності з дня його підписання та укладається строком до 31.12.2013. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов. Договір може бути розірваний і в інший термін за ініціативою будь-якої сторони у порядку, визначеному законодавством України.
Відповідно до положень п.п. 1-2 Додатка № 2 до договору (Порядок розрахунків), розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 22 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати. Попередня оплата здійснюється до 20 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з Додатком до договору «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам». Споживач протягом перших трьох днів поточного розрахункового періоду здійснює платіж за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні в наступному рахунковому періоді за тарифами, які діють на день здійснення платежу. Обсяг електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні визначається відповідно до Додатка «Визначення платежу за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні споживача».
Остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами договору здійснюється на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання. Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період постачальником мають бути враховані суми проведених попередніх платежів за споживання електричної енергії в поточному розрахунковому періоді. Споживач протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунка постачальника здійснює повну оплату вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією. При відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду.
Відповідно до п. 5 Додатка № 2 до договору, за даними акту про використану електричну енергію та з урахуванням розрахункової величини втрат визначається обсяг фактично спожитої активної електроенергії та перетікання реактивної електроенергії. Цей обсяг фіксується сторонами в Акті про приймання-передавання товарної продукції, Акті надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, два примірники яких постачальник надає споживачу. Останній має повернути погодженими по одному примірнику зазначених документів в наступному розрахунковому періоді.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Нормами ч. 2 ст. 714 ЦК України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
У відповідності до положень ч.ч. 6-7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зобов'язання за договором протягом спірного періоду виконав належним чином, що підтверджується копіями актів про використану електричну енергію, підписаними повноважними представниками та скріпленими печатками сторін, рахунків-розшифровок, актів прийняття-передавання товарної продукції та актів надання послуги з компенсації перетікання реактивної енергії за вказаний період, а також довідкою про надходження коштів за спожиту електричну енергію.
Відповідач, в свою чергу, своїх зобов'язань за договором в частині оплати спожитої електричної енергії не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за активну електричну енергію в сумі 26840,57 грн. та за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 4116,77 грн., за період з 01.02.2015 по 01.12.2015.
Крім того, у лютому 2015 року позивачем зафіксовано перевищення договірних величин споживання відповідачем електроенергії на 4995,00 кВт.г від погодженої величини, яка, відповідно до умов договору, станом на лютий 2015 року складає 7000,00 кВтг.
Частиною 7 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення та навчальних закладів) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.
Аналогічна норма закріплена у п. 4.2.2 договору.
З урахуванням викладених положень, нарахування позивачем двократної вартості понаднормативно спожитої енергії в сумі 7918,67 грн. є обґрунтованим та відповідає умовам договору та чинного законодавства.
В той же час, суд приймає до уваги ту обставину, що в ході розгляду справи відповідач погасив перед позивачем заборгованість зі сплати 26840,57 грн. за активну електричну енергію та 7918,67 грн. двократної вартості понаднормативно спожитої енергії, тобто фактично визнав факт порушення ним умов укладеного між сторонами договору.
Згідно з ч. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відтак, враховуючи факт погашення відповідачем заборгованості за договором в сумі 34759,24 грн., провадження у справі в частині стягнення з відповідача зазначеної суми заборгованості підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмета спору.
В той же час, твердження відповідача щодо погашення ним заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 4116,77 грн. не знайшли свого підтвердження, оскільки поясненнями представників сторін підтверджується факт сплати відповідачем зазначеної суми заборгованості на розрахунковий рахунок позивача зі спеціальним режимом використання (для погашення заборгованості за активну електричну енергію), у зв'язку з чим призначення здійсненого платежу не може бути змінене, а сплачена сума не може бути зарахована в якості погашення заборгованості зі сплати заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії.
З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 4116,77 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене кореспондується із положеннями статей 525, 526 ЦК України.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення:
- пені, на підставі до п. 4.2.1 договору, за кожен день прострочення платежу, на підставі статей 546, 549 ЦК України, з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»;
- інфляційних та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України за весь час прострочення заборгованості.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, відповідно до якого розмір пені складає 7818,65 грн. (7036,76 грн. пені за несплату активної електричної енергії, нарахованої за період з 01.04.2015 по 01.10.2015 року, та 781,89 грн. пені за несплату за перетікання реактивної електричної енергії, нарахованої за аналогічний період), 3% річних за період з 01.02.2015 по 01.10.2015 - 498,11 грн., інфляційні за вказаний період - 7321,51 грн., суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, арифметичну вірність та відповідність положенням закону і договору.
Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За приписами ч. 4 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Положеннями п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Враховуючи факт визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі та добровільне погашення ним основної суми заборгованості, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про зменшення розміру пені, заявленої до стягнення, підлягає задоволенню, та вважає за належне обмежити розмір стягуваної з відповідача пені сумою в 1000,00 грн.
З огляду на викладене, з відповідача підлягають стягненню 1000,00 грн. пені, 498,11 грн. 3% річних та 7321,51 грн. інфляційних.
Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач не надав суду доказів на спростування викладених у позові обставин.
Оскільки 34759,24 грн. заборгованості сплачені відповідачем після звернення позивача до суду та сплати ним судового збору, витрати зі сплати судового збору, на підставі ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Орендного підприємства - українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва «Укрбудрозвідування» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26; ідентифікаційний код 02497737) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 4116 (чотири тисячi сто шістнадцять) грн. 77 коп. заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії, 1000 (одну тисячу) грн. пені, 498 (чотириста дев'яносто вісім) грн. 11 коп. 3% річних, 7321 (сім тисяч триста двадцять одну) грн. 51 коп. інфляційних та витрати зі сплати судового збору в сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.
Провадження у справі в частині стягнення 38876 (тридцяти восьми тисяч восьмиста сімдесяти шести) грн. 01 коп. припинити.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписаний 22.03.2016
Суддя Я.В. Маринченко