ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.03.2016Справа №910/1970/16
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
про стягнення 1478,28 грн.
Суддя Маринченко Я.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення виплаченого страхового відшкодування в сумі 1478,28 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 19.06.2015, по просп. Перемоги, 67, у м. Києві, внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля марки «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено автомобіль марки «KIA», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.
Позивач, відповідно до умов укладеного між ним (страховик) та власником автомобіля «KIA» - ОСОБА_2 (страхувальник), договору добровільного страхування наземного транспорту № 40583а4аа від 03.11.2014, виплатив власнику пошкодженого автомобіля «KIA», д.н.з. НОМЕР_2, страхове відшкодування в розмірі 1478,28 грн.
Оскільки на час скоєння ДТП цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1, було застраховано у ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», позивач, на підставі положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача виплачене страхове відшкодування, в розмірі 1478,28 грн.
У судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 03.11.2014 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 40583а4аа, за умовами якого застраховано автомобіль марки «KIA», д.н.з. НОМЕР_2, 2009 року випуску.
Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП, а вигодонабувачем є страхувальник.
Строк дії договору встановлено з 20.11.2014 по 19.11.2015.
19.06.2015 у м. Києві по просп. Перемоги, 67 відбулась дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля марки «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, який під час руху по мосту «Нивки» в бік станції метро «Святошино» покотився назад та здійснив зіткнення з автомобілем марки «KIA», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 Внаслідок ДТП автомобіль «KIA», д.н.з. НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження, а саме: вм'ятина на передньому бампері.
По факту вказаної ДТП водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 19.06.2015.
Як встановлено ст. 33.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), в разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ МВС України про її настання.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Моторним (транспортним) страховим бюро України було встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Відповідно до вказаної вище Інструкції у європротоколі зазначаються фактична дата, час та місце настання дорожньо-транспортної пригоди, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.
З відомостей, які містяться в повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 19.06.2015, вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю марки «КІА», реєстраційний номер НОМЕР_2, заподіяно пошкодження переднього бамперу.
Судом встановлено, що європротокол складений обома учасниками ДТП у частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, не містить виправлень, у відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема ДТП, а також відсутні будь-які відмітки про наявність з боку сторін зауважень стосовно відомостей, які зазначені у даному європротоколі.
При цьому, наявність недоліків у європротоколі, а саме відсутність відміток у графі «свідки», не нівелюють доказової сили вказаного документу (аналогічну правову позицію наведено у постанові Вищого господарського суду України від 23.04.2015 у справі № 910/19243/14).
Крім того, сам лише факт складання та підписання обома учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу), вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин її скоєння.
Отже, враховуючи вищенаведене, з урахуванням приписів чинного законодавства, суд приймає до уваги повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 19.06.2015 як належний доказ вчинення ДТП за участю застрахованого автомобіля марки «КІА», реєстраційний номер НОМЕР_2, та автомобіля марки «Peugeot», реєстраційний номер НОМЕР_1.
Позивач, на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту №40583а4аа від 03.11.2014, на підставі страхового акту № 1.003.15.09026/VESKO14049 від 22.06.2015, визнав вказану подію страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «KIA» в розмірі 1478,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 181024 від 23.06.2015.
Розрахунок суми страхового відшкодування здійснено на підставі рахунку СТО, ФОП ОСОБА_4, № 9811 від 22.06.2015, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «КІА», д.н.з. НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок ДТП, склала 2478,28 грн.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Пунктом 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного ДТП належним чином доведена доказами, наявними у матеріалах справи.
Згідно з Полісом № АЕ/2825531 від 07.04.2015, копія якого наявна у матеріалах справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1, застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/2825531 у ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», діючим на момент ДТП (19.06.2016). Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 50000 грн., розмір франшизи - нуль грн.
Таким чином, особою, відповідальною за завдані власнику автомобіля марки «КІА», д.н.з. НОМЕР_2, збитки у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, в даному випадку, є відповідач.
Пунктом 36.4. ст. 36 Закону передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 40583а4аа від 03.11.2014, перейшло право вимоги, яке власник автомобіля марки «КІА», д.н.з. НОМЕР_2, мав до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
З наявних матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із претензією № ЛВ0018099 від 01.10.2015 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 1478,28 грн., однак відповідач зазначену вимогу залишив без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідач не надав суду належних доказів, які б спростовували викладені у позовній заяві обставини.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування в сумі 1478 (одна тисяча чотириста сімдесят вісім) грн. 28 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 21.03.2016
Суддя Я.В. Маринченко