Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
Від "22" березня 2016 р. Справа № 906/207/16
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Прядко О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик МТС" (м. Київ)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Константа" (Житомирська обл., с. Піски)
про стягнення 46570,92 грн
Позивач подав до суду позов про стягнення з відповідача 46570,92 грн, з яких: 44000,00 грн сума основної заборгованості, 2406,12 грн пеня та 164,80 грн 3% річних.
До початку розгляду справи на адресу суду від позивача надійшли такі документи:
- додаткові пояснення від 15.03.2016 вих. 03-59/2016 з додатками, згідно з якими повідомлено про повну оплату відповідачем основної суми боргу та про підтримання позивачем своїх вимог в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені та 3% річних (а. с. 29 - 44);
- клопотання від 15.03.2016 вих. № 03-58/2016 про розгляд справи без участі представника позивача, у зв'язку з неможливістю його явки в засідання суду (а. с. 45).
Представники сторін в судове засідання не прибули. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, доказом чого є поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 27).
Відповідно до приписів пунктів 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК... За змістом цієї норми, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом... У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст. 59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору по суті за відсутності представників сторін та, у відповідності до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Відповідно до укладеного 30.07.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Константа" (замовник/відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Логістик МТС" (виконавець/відповідач) договору № Е-30/07/15-1 транспортного експедирування (далі - договір, а. с. 13 - 15), виконавець зобов'язався організувати та виконати доставку автомобільним транспортом ввірений йому замовником вантаж до пункту призначення у встановлений договором строк та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачу), а замовник зобов'язався сплатити за організацію та перевезення вантажу встановлену плату (п. 1.1).
У п. 1.3 договору визначено, що найменування вантажу, обсяг (кількість, вага брутто), місце завантаження, строки (дати) приймання вантажів, дати подачі транспортних засобів під завантаження, пункти призначення, особа - вантажоодержувач, строки доставки та передачі одержувачам, перевізна плата (тариф), інші умови надання транспортних засобів і подання вантажів до перевезення, порядок розрахунків та інші умови перевезень, визначаються в заявках на перевезення, які є невід'ємними додатками до цього договору.
За п. 2.1 договору його ціна дорівнює сумарній вартості наданих виконавцем та прийнятих замовником послуг, пов'язаних із виконанням цього договору протягом дії цього договору та складає загальну суму згідно підписаних актів передачі-приймання наданих послуг протягом строку дії договору.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вище вказаного договору транспортного експедирування та на підставі підписаної між сторонами заявки, позивач в період з 18.01.2016 по 05.02.2016 надав, а відповідач прийняв транспортні послуги по перевезенню вантажу (с/г культур) загальною вартістю 69246,40 грн, доказом чого є підписані та скріплені печаткою відповідача акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 69 від 18.01.2016 на суму 7567,70 грн (а. с. 16), № 75 від 20.01.2016 на суму 8633,88 грн (а. с. 17), № 74 від 20.01.2016 на суму 8428,40 грн (а. с. 18), № 79 від 20.01.2016 на суму 17100,72 грн (а. с. 19), № 80 від 20.01.2016 на суму 5352,30 грн (а. с. 20), № 99 від 25.01.2016 на суму 7934,40 грн (а. с. 21) та № 199 від 05.02.2016 на суму 14229,00 грн (а. с. 22). Дані акти є достатніми підставами для проведення розрахунків з позивачем за отримані відповідачем автотранспортні послуги, оскільки їх підписання передбачене п. 2.1 договору.
Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 2.3 договору сторони погодили, що плата за перевезення вантажу здійснюється після його фактичного виконання, протягом 5 банківських днів з дати підписання кожного акту передачі-прийняття наданих послуг. Датою підписання акту є дата, що зазначена в акті передачі-приймання наданих послуг.
З наявних в матеріалах справи банківських виписок (а. с. 34 - 36) вбачається, що на виконання умов договору відповідач частковими платежами здійснював погашення заборгованості перед позивачем, який, в свою чергу, здійснював їх зарахування в рахунок неоплачених послуг, що виникли раніше за минулі періоди, до повної їх оплати.
Так, 22.02.2016 відповідачем було сплачено позивачу 10000,00 грн, які були зараховані в рахунок погашення залишку заборгованості по акту № 68 від 18.01.2016 на суму 4753,60 грн та частково по акту № 69 від 18.01.2016 на суму 5246,40 грн.
Оплачені відповідачем 26.02.2016 10000,00 грн покрили залишок заборгованості по акту № 69 від 18.01.2016 на суму 2321,30 грн та частково оплатили борг по акту № 75 від 20.01.2016 на суму 7678,70 грн.
Проплатою від 29.02.2016 у розмірі 10000,00 грн відповідач погасив залишок заборгованості по акту № 75 від 20.01.2016 на суму 955,18 грн, оплатив акт № 74 від 20.01.2016 на суму 8428,40 грн та частково здійснив зарахування по акту № 79 від 20.01.2016 на суму 616,42 грн.
Таким чином, станом на час подачі позову до суду (10:26 03.03.2016 згідно зі штампу на поштовому конверті, а. с. 26, та фіскального чеку № 3242 від 03.03.2016, а. с. 32) розмір заборгованості відповідача за надані послуги з автоперевезення вантажу склав 44000,00 грн ((17100,72 - 616,42) + 5352,30 + 7934,40 +14229,00).
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться в ст. ст. 525, 526 ЦК України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач автотранспортні послуги по перевезенню вантажу оплатив не в повному розмірі, заборгувавши позивачу 44000,00 грн, позивач правомірно звернувся в цій частині з позовом до суду.
Разом з тим, суд встановив, що в процесі розгляду справи відповідачем було повністю оплачено позивачу вартість наданих послуг, що складають суму основної заборгованості, доказом чого є наявні в матеріалах справи копії банківських виписок (а. с. 37 - 39).
Оскільки вказана сума була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду, провадження у справі в частині стягнення 44000,00 грн слід припинити на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача щодо нарахування і стягнення на свою користь з відповідача 3 % річних, господарський суд враховує, що за частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку (а. с. 7, 8), позивач просить стягнути з відповідача 164,80 грн 3% річних в розрізі кожного акту здачі-приймання робіт (наданих послуг), по якому відбулася прострочка в оплаті, окремо.
Перевіривши проведені позивачем нарахування річних, господарський суд встановив, що їх суми обґрунтовані та вірні.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 2406,12 грн пені, слід зазначити таке.
Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, що включає у себе його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що при його здійсненні позивачем допущено помилку при визначенні періоду нарахування по акту № 75 від 20.01.2016 на залишок боргу у сумі 955,18 грн. Відповідно до здійсненого судом перерахунку на суму боргу у розмірі 955,18 грн за період з 26.02.2016 по 28.02.2016 стягненню з відповідача підлягає 3,44 грн пені, а не 4,59 грн як зазначено позивачем у розрахунку з 25.02.1016. (а. с. 5). Звідси у стягненні з відповідача 1,15 грн пені суд відмовляє за безпідставністю її нарахування. Загальний розмір пені, що підлягає до стягненню позивачем складає 2404,97 грн.
Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів сплати нарахованих позивачем йому суми пені та 3 % річних станом на день вирішення спору не надав.
З огляду на вище викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 2569,77 грн, з яких: 164,80 грн 3% річних та 2404,97 грн пені. В частині стягнення 1,15 грн пені слід відмовити, а в частині стягнення 44000,00 грн основного боргу провадження у справі припинити.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 49, п.1-1 ч. 1 ст. 80, ст. с т. 82 - 85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Константа" (12431, Житомирська обл., Житомирський район, село Піски, вул. Польова, будинок 3, код ЄДРПОУ 39143022) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик МТС" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, корпус "3", код ЄДРПОУ 39209821):
- 164,80 грн 3% річних,
- 2404,97 грн пені,
- 1377,97 грн судового збору.
3. В частині стягнення 44000,00 грн основного боргу провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 25.03.16
Суддя Прядко О.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам - рек. з повід.