справа №619/1161/16-к
провадження №1-кс/619/195/16
іменем України
25 березня 2016 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської областіОСОБА_1
за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2
прокурораОСОБА_3
слідчогоОСОБА_4
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області про арешт майна у кримінальному провадженні №12016220280000568 від 24.03.2016 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, -
встановив:
Органом досудового розслідування встановлено, що в період часу 24.03.2016 року до Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області надійшло повідомлення від чергового МПП Гоптівка про те, що ОСОБА_5 при проходженні державного кордону пред'явив паспорт громадянина Азейбарджану в якому виявлено 6 відміток (печаток) з ознаками підробки, які не відповідають встановленому зразку. 24.03.2016 року в ході огляду в МАПП «Гоптівка», розташованого в с. Гоптівка, Дергачівського району, Харківської області, було виявлено та вилучено паспорт громадянина Республіки Азербайджан НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому згідно висновку за результатами здійснення поглибленої перевірки документа, виявлено підроблені відмітки ДПСУ.
До суду надійшло клопотання слідчого СВ Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Дергачівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на паспорт громадянина Республіки Азербайджан НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що є достатні підстави вважати, що вилучений предмет використовувався як засіб вчинення кримінального правопорушення та може містити інформацію про обставини, вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, тому виникла необхідність арешту вказаного майна. Також арешт майна обумовлюється необхідністю використання в якості речового доказу, призначення експертизи та проведення слідчих дій, зокрема пред'явлення для впізнання та слідчого експерименту.
У судовому засіданні прокурор та слідчий просили задовольнити клопотання з підстав, які зазначені у ньому.
Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторони обвинувачення, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов до висновку про задоволення клопотання з наступних мотивів.
Як вбачається з клопотання 24березня 2016 року відповідно до ст.214 КПК України до ЄРДР внесені відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до п.п.1,3 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Частиною 4 ст.173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Слідчий суддя вважає, що прокурор та слідчий довели необхідність арешту вилученого майна, оскільки зазначене майно відповідає критеріям речового доказу та є достатні підстави вважати, що воно можливо використано як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, тому існують обґрунтовані підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №12016220280000568 від 24.03.2016 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на паспорт громадянина Республіки Азербайджан НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом вилучення зазначеного майна.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Копію ухвали надіслати слідчому, прокурору не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Роз'яснити положення, які закріплені в ч.1 ст.174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1