04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"22" березня 2016 р. Справа№ 910/30140/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Остапенка О.М.
Верховця А.А.
за участю секретаря судового засідання Карпюк О.С.,
представників:
від позивача - Олефіра В.О.,
від відповідача - Пилипенка О.В., Васько І.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Асоціації "Виробники ліків України"
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016
у справі № 910/30140/15 (суддя Марченко О.В.)
за позовом Асоціації "Виробники ліків України" (далі - Асоціація, позивач),
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Радіо-Ера" (далі - відповідач),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - благодійна організація "Благодійний фонд "Пацієнти України",
про визнання інформації недостовірною та зобов'язання її спростувати
Позивач звернувся з позовом про визнання недостовірною інформації, розповсюдженої відповідачем в ефірі "Радіо-Ера", зобов'язання відповідача випустити в ефір спростування під заголовком "СПРОСТУВАННЯ НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ", зобов'язання відповідача довести до відома телеглядачів, озвучивши у прямому ефірі інформацію-спростування.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі № 910/30140/15 відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016, прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 апеляційну скаргу Асоціації "Виробники ліків України" було прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні.
У зв'язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці була проведена автоматична зміна складу колегії суддів, за результатами якої апеляційну скаргу Асоціації "Виробники ліків України" у справі № 910/30140/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Сотніков С.В. (доповідач, головуючий), Верховець А.А., Остапенко О.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 розгляд справи було відкладено на 22.03.2016 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове про задоволення позову.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечили доводи та вимоги апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Асоціація "Виробники ліків України" є відкритим добровільним некомерційним об'єднанням окремих юридичних осіб та обєднань юридичних осіб, що здійснюють господарську діяльність з виробництва лікарських засобів на території України. Асоціація утворюється на принципах добровільності членства, рівноправності та спільності інтересів членів Асоціації з метою розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров'я України, та створення умов для найбільш ефективної діяльності і захисту інтересів членів Асоціації (п. 1.2 Статуту Асоціації "Виробники ліків України", затверджений зборами засновників 20.12.2010).
Відповідно до п. 4.1 Статуту головним завданням Асоціації є представництво та захист законних інтересів членів Асоціації в органах законодавчої та виконавчої влади України, в господарських та міжнародних організаціях, в судових та інших юрисдикційних українських, зарубіжних або міжнародних органах, за їх дорученням.
Членами Асоціації є вітчизняні фармацевтичні підприємства: Приватне акціонерне товариство "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод", Публічне акціонерне товариство "Фармак", Публічне акціонерне товариство "ІнтерХім", товариство з обмеженою відповідлаьінстю "Юрія-Фарм" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Кусум-фарм".
В ефірі відповідача від 25.11.2015 о 08 год. 05 хв. оголошено повідомлення такого змісту: "За новою угодою, аби брати участь у тендерах, усі препарати повинні мати міжнародний сертифікат якості та пройти прекваліфікацію. Такі вимоги поставила Всесвітня організація охорони здоров'я. Проте у жодного вітчизняного виробника такого документу немає. Експерти впевнені, проблема в тому, що українські компанії звикли купувати сертифікати на реалізацію своїх продуктів та продавати ліки, якість яких не підтверджена лабораторними дослідами, та якщо в Україні це вже усталена практика, вийти на міжнародний ринок за такою схемою не можна. Розповідає виконавчий директор Благодійного фонду "Пацієнти України" ОСОБА_7: "Рятівною паличкою для багатьох пацієнтів в Україні є якраз прекваліфікація ВООЗ, адже це міжнародний стандарт якості, який затверджує те, що цей препарат дійсно якісний, він перевірений. Там хабарі ніхто не давав на те, щоб отримати ці сертифікати. Ми це знаємо точно, ми в цьому впевнені.".
На думку позивача, частина інформації, а саме: "...українські компанії звикли купувати сертифікати на реалізацію своїх продуктів та продавати ліки, якість яких не підтверджена лабораторними дослідами…" є недостовірною та принижує ділову репутацію Асоціації та її членів у зв'язку з чим підлягає спростуванню.
Позивач вважає, що вказана інформація є неправдивою, принизливою та образливою стосовно українських фармацевтичних компаній; розповсюджена інформація за своїм змістом зумовлює виникнення у слухача враження про вчинення членами Асоціації, їх посадовими особами протиправних діянь у сфері документального забезпечення і гарантування якості лікарських засобів, які реалізуються ними; тобто відповідач піддав ділову репутацію членів Асоціації ганебному приниженню шляхом розповсюдження недостовірної інформації.
Заперечуючи доводи та вимоги позивача, відповідач вказує, що фраза, на яку посилається позивач, є вирваною із контексту інформаційної програми, оскільки в кінці ролику звучить не менш важлива інформація такого змісту: "…у МОЗ нам пояснили, прекваліфікація, це гарантія безпеки ліків і торкатиметься вона лише тих препаратів, якими лікують смертельно-небезпечні хвороби. Тому говорити про дискредитацію наших фармацевтичних гравців - це перебільшення…".
Отже, інформація, розповсюджена кореспондентом 25.11.2015 о 08 год. 05 хв. в ефірі, не зачіпає інтереси, гідність, честь та ділову репутацію позивача, та є суто оціночними судженнями.
На думку відповідача, інформація, яка звучить у ролику, є виключно суспільно-необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення, при цьому озвучені відомості до позивача ніякого відношення не мають.
Відповідно частин першої та третьої до статті 64 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" громадянин або юридична особа мають право вимагати від телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи.
Заяву з вимогою спростування має бути подано до телерадіоорганізації у письмовій формі протягом 14 днів з дня поширення таких відомостей з письмовим повідомленням про це Національної ради.
Позивач не надав докази вжиття заходів досудового врегулювання даного спору, не надіслав відповідачу заяву у визначений законодавством строк з вимогою спростувати поширену інформацію, яка, на його думку, є недостовірною.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про інформацію" інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Частиною четвертою статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе.
Відповідно до частини першої статті 91 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
За приписом частини першої статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя, честь, гідність і ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі
При розгляді справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи слід мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Як було встановлено вище, відповідач розповсюдив наступну інформацію: "За новою угодою, аби брати участь у тендерах, усі препарати повинні мати міжнародний сертифікат якості та пройти прекваліфікацію. Такі вимоги поставила Всесвітня організація охорони здоров'я. Проте у жодного вітчизняного виробника такого документу немає. Експерти впевнені, проблема в тому, що українські компанії звикли купувати сертифікати на реалізацію своїх продуктів та продавати ліки, якість яких не підтверджена лабораторними дослідами, та якщо в Україні це вже усталена практика, вийти на міжнародний ринок за такою схемою не можна. Розповідає виконавчий директор Благодійного фонду "Пацієнти України" ОСОБА_7: "Рятівною паличкою для багатьох пацієнтів в Україні є якраз прекваліфікація ВООЗ, адже це міжнародний стандарт якості, який затверджує те, що цей препарат дійсно якісний, він перевірений. Там хабарі ніхто не давав на те, щоб отримати ці сертифікати. Ми це знаємо точно, ми в цьому впевнені.".
Втім, зазначена інформація не стосується позивача - Асоціації "Виробники ліків України" або її членів.
При цьому, докази на підтвердження недостовірності інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності, позивач суду не надав.
Також суду не надано будь-яких доказів, що б могли підтвердити порушення інтересів, приниження гідності, честі та ділової репутації або завдання шкоди відповідним особистим немайновим благам позивача.
В той час, як ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Колегія суддів вважає, що недоведеність факту про те, що інформація, спростування якої вимагає Асоціація, є недостовірною та, відповідно, неподання доказів порушення прав позивача, в тому числі завдання шкоди його діловій репутації, є підставою для відмови у позові.
Вказаного висновку обґрунтовано дійшов і суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Разом з тим, позивачем не подано таких доказів і в обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги щодо скасування рішення місцевого господарського суду про відмову в позові.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Асоціації "Виробники ліків України" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі № 910/30140/15 залишити без змін.
Головуючий суддя С.В. Сотніков
Судді О.М. Остапенко
А.А. Верховець