04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"22" березня 2016 р. Справа№ 910/19653/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Остапенка О.М.
Пантелієнка В.О.
за участю секретаря судового засідання Карпюк О.С.,
представників сторін:
від позивача - Каліниченка П.А. ,
від відповідача - Рибака О.М. ,
розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання підприємств "Український музичний альянс"
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2015
у справі № 910/19653/15 (суддя Прокопенко Л.В.)
за позовом Об'єднання підприємств "Український музичний альянс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна"
про стягнення 1007578,61 грн.
Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна" про стягнення 1 007 578, 61 грн. інфляційних збитків та 3% річних згідно ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за несвоєчасне виконання основного зобов'язання по сплаті відрахувань (відсотків), передбачених ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2015 у справі № 910/19653/15 в позові відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2015 та прийняти нове, яким задовольнити повністю і стягнути з відповідача на користь позивача 940 727,70 грн. інфляційних збитків та 66 850,91 грн. 3% річних.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 апеляційну скаргу Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" було прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні.
У зв'язку з перебуванням судді Шипка В.В. на лікарняному 09.02.2016 був призначений повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого апеляційну скаргу Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" у справі № 910/19653/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Сотніков С.В. (доповідач, головуючий), Гарник Л.Л., Разіна Т.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження.
У зв'язку з перебуванням суддів Гарник Л.Л., Разіної Т.І. у відпустці була проведена автоматична зміна складу колегії суддів, за результатами якої апеляційну скаргу Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" у справі № 910/19653/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Сотніков С.В. (доповідач, головуючий), Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження.
01.03.2016, 03.03.2016 в судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.
За клопотанням відповідача здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч 7 ст. 81-1 ГПК України.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2014 у справі № 910/7891/13 за позовом Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна" було стягнуто з відповідача на користь позивача 1 237 979,78 грн. відрахувань, 62 144,31 грн. 3 % річних та 26 002,48 судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.020.2015 рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2014 у справі № 910/7891/13 залишено без змін.
Предметом позову у справі № 910/7891/13 є матеріальна вимога про сплату відповідачем на користь позивача 1 237 979,78 грн. відрахувань (відсотків) з вартості імпортованого обладнання та матеріальних носіїв, а підставою позовних вимог є невиконання обов'язку встановленого ч. 4 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2014 у справі № 910/7891/13 встановлено, що позивач є організацією, уповноваженою здійснювати збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, що підтверджується свідоцтвом від 20.12.2007 № 2/У, видане Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.
Також рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2014 у справі № 910/7891/13 встановлено, що відповідач імпортував в Україну товари, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, передбачені Законом, що класифікується за кодом згідно з УКТЗЕД 8527139900 і 852829900, загальною фактурною вартістю 41 265 992,60 грн. за період з 22.11.2011 по 26.03.2013, а отже був зобов'язаний сплатити 1 237 979,78 грн. відрахувань в розмірі 3-х відсотків від вартості імпортованих товарів під час розмитнення останніх.
Свій обов'язок з перерахування відрахувань (відсотків) в розмірі 1 237 979,78 грн. відповідач виконав 02.07.2015 в порядку виконання рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2014 у справі № 910/7891/13, про що зазначено позивачем у позовній заяві та не заперечувалось сторонами під час розгляду даної справи в суді першої та апеляційної інстанції.
Предметом позову у даній справі є матеріальна вимога про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 940 727,70 грн. та 3% річних в сумі 66 850,91 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в сумі 1 237 979,78 грн., а правовою підставою ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відмовляючи у задоволенні позову з огляду на ст. 599 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції вказав не те, що зобов'язання є виконаним, а нарахування інфляційних втрат та 3% річних після повного виконання зобов'язання безпідставним.
Колегія суддів, погоджуючись з висновком місцевого господарського суду про відмову в позові, зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у період з 22.11.2011 по 26.03.2013 імпортував на територію України товари, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, передбачені Законом, що класифікується за кодом згідно з УКТЗЕД 8527139900 і 852829900, загальною фактурною вартістю 41 265 992,60 грн.
За приписами частини другої статті 42 Закону, допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди способом, визначеним частиною четвертою цієї статті.
Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, за передбачені частиною другою цієї статті відтворення, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім:
а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах;
б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України;
в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.
Частиною п'ятою статті 42 Закону встановлено, що розміри зазначених у частинах другій і четвертій цієї статті відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління (далі - уповноваженим організаціям). Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Імпортери перераховують ці кошти уповноваженій організації під час ввезення товару на митну територію України, а виробники - у кінці кожного місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв.
За приписами додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 №992 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2005 № 581) "Розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах" згадані відрахування в розмірі 3 % підлягають застосуванню до певних видів товарів - за кодами УКТЗЕД: 8520; 8521; 8525 40; 8527 13; 8527 21; 8527 31; 8528; 8523 - загальною обов'язковою ознакою яких є можливість здійснення запису звуку та/або зображення.
Порядок здійснення відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, затверджено наказом Міністерства освіти і науки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України від 24.11.2003 №780/123/561 (далі - Порядок від 24.11.2003).
Відповідно до пункту 7 Порядку від 24.11.2003 під час ввезення на митну територію України обладнання і (або) матеріальних носіїв імпортери відповідно до розміру відрахувань, затвердженого Постановою №992, перераховують суми відрахувань уповноваженим організаціям, про що надсилають цим організаціям підписану керівником імпортера довідку щодо сплати відрахувань імпортером обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, за формою, визначеною в додатку 1 цього Порядку.
Тобто, відповідно до приписів Закону та вказаних вище підзаконних нормативно-правових актів відповідач під час імпорту товарів, які підпадають під визначення ст. 42 Закону, зобов'язаний перерахувати суми відрахувань в розмірі, затвердженого Постановою №992, визначеним Державною службою інтелектуальної власності України організаціям колективного управління (уповноваженим організаціям).
Згідно даних Реєстру уповноважених організацій колективного управління, уповноваженими організаціями, які здійснюватимуть збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах станом на дату звернення позивача із даним позовом є:
1. Державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав";
2. Об'єднання підприємств "Український музичний альянс";
3. Всеукраїнська громадська організація "Всеукраїнське Агентство Авторських Прав".
Тобто, обов'язок відповідача з перерахування суми відрахувань (відсотків) під час ввезення товару на митну територію України виникає в силу вимог спеціального законодавства (у сфері захисту прав інтелектуальної власності) на користь будь-якої уповноваженої організації, а не безумовно на користь позивача, та направлений на захист прав необмеженого кола осіб, що володіють авторськими та/або суміжними правами.
Відповідно до статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 цього Кодексу і визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання та поширює свою дію на всі види зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні правовідносини з виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При розгляді справ про передбачену статтею 625 ЦК України відповідальність за порушення грошового зобов'язання слід з'ясувати: чи існує зобов'язання між сторонами, чи це зобов'язання є грошовим, чи доведено наявність прострочення у виконанні зобов'язання, чи існують спеціальні норми, що регулюють ці правовідносини та виключають застосування цієї статті.
Передбачена статтею 625 ЦК України норма не застосовується до правовідносин у сфері захисту прав інтелектуальної власності (сплата виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв відрахувань (відсотків)), які регулюються спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про авторське право і суміжні права".
У справі, яка переглядається, спір виник у зв'язку з тривалим, на думку позивача, невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна" обов'язку сплатити відрахування (відсотки) з вартості імпортованого товару відповідно до статті 42 Законом України "Про авторське право і суміжні права", тобто направлений на захист прав інтелектуальної власності, в даному випадку, майнових прав суб'єктів авторського права та суміжних прав.
Правовідносини, які виникають з приводу захисту майнових прав суб'єктів авторського права та суміжних прав, врегульовані Законом України "Про авторське право і суміжні права".
Таким чином, оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку з захистом прав інтелектуальної власності, то до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі №6-2759цс15.
На переконання колегії суддів, правові підстави для застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 625 ЦК України відсутні, що має наслідком відмову у заявлених позовних вимогах про стягнення з відповідача 1 007 578, 61 грн. інфляційних збитків та 3% річних.
Місцевий господарський суд не в повному обсязі дослідив обставини справи в їх сукупності, неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Втім, такі порушення допущені судом першої інстанції не призвели до прийняття неправильного рішення, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне залишити оскаржуване рішення від 13.11.2015 про відмову в позові без змін з урахуванням правової позиції, викладеної у даній постанові.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2015 у справі № 910/19653/15 залишити без змін.
Головуючий суддя С.В. Сотніков
Судді О.М. Остапенко
В.О. Пантелієнко