24 березня 2016 року м. Київ К/800/3221/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Липоводолинського районного суду Сумської області від 14 січня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області Гайдабури Анатолія Івановича про зобов'язання вчинити дії по виплаті допомоги на поховання,
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року залишено без змін постанову Липоводолинського районного суду Сумської області від 14 січня 2014 року, якою в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Вказує, що суди не дали належної правової оцінки обставинам справи та доводам позивача про те, що сільський голова є розпорядником бюджетних та позабюджетних цільових коштів.
Згідно із пунктом 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із змісту оскаржуваних судових рішень видно, що відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач, при зверненні за наданням допомоги на поховання, не надала документів про те, що померлий відноситься до категорії осіб, зазначеної в одному із підпунктів (1-5) пункту 1 Порядку надання допомоги на поховання деяких категорій осіб виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язувалася поховати померлого, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 99, що стало підставою для відмови позивачу у виплаті зазначеної допомоги, а тому відповідач правомірно відмовив у її виплаті, оскільки збирання відповідним органом місцевого самоврядування документів з метою призначення зазначеної допомоги вказаним порядком не передбачено.
У касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав для скасування чи зміни судових рішень, а викладені в ній доводи перевірені судами і не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми процесуального права.
Наведене є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Липоводолинського районного суду Сумської області від 14 січня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Головчук