"23" березня 2016 р. К/800/51692/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ємельянової В.І.,
Заїки М.М.,Рецебуринського Ю.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року по справі № П/811/1712/15
за позовом ОСОБА_4
до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській
області
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,
У червні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді. Просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 30 квітня 2015 року №472 «Про надзвичайну подію за участю працівників ДАІ та покарання винних» в частині його звільнення з посади інспектора технічного нагляду відділення ДАІ з обслуговування Долинського та Устинівського районів при УМВС України в Кіровоградській області та поновити на вказаній посаді.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 31 липня 2009 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 25 лютого 2015 року займав посаду інспектора технічного нагляду відділення ДАІ з обслуговування Долинського та Устинівського районів при УМВС України в Кіровоградській області.
Наказом УМВС України в Кіровоградській області від 15 березня 2015 року №235 «Про призначення та проведення службового розслідування» створено комісію з проведення службового розслідування, якій доручено провести повне, всебічне та об'єктивне службове розслідування з метою дослідження обставин отримання тілесних ушкоджень інспектором з організації дорожнього руху відділення ДАІ з обслуговування Долинського та Устинівського районів при УМВС в області лейтенантом міліції ОСОБА_5 та інспектором з технічного нагляду цього ж підрозділу лейтенантом міліції ОСОБА_4
За результатами проведення службового розслідування складено висновок, затверджений 14 квітня 2015 року т.в.о. начальника УМВС України в Кіровоградській області, відповідно до якого запропоновано, зокрема, за порушення вимог статті 11 Закону України «Про міліцію», Присяги працівника органів внутрішніх справ, статтей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, п. 1.1 розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, що виразилися у нехтуванні заходами особистої безпеки та непрофесійних діях, які у подальшому призвели до виникнення конфліктної ситуації, керуючись статтями 2, 7, 8, 12, 14 вказаного Статуту, інспектора з технічного нагляду відділення ДАІ з обслуговування Долинського та Устинівського районів при УМВС України в Кіровоградській області лейтенанта міліції ОСОБА_4 звільнити з посади.
Наказом т.в.о. начальника УМВС України в Кіровоградській області від 30 квітня 2015 року №472 «Про надзвичайну подію за участю працівників ДАІ та покарання винних» до ОСОБА_4 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.
Вважаючи рішення суб'єкта владних повноважень протиправним, позивач звернувся до суду про його скасування.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що службовим розслідуванням та встановленими обставинами справи встановлено факт порушення присяги працівника органів внутрішніх справ, правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, що виразилося у нехтуванні заходами особистої безпеки та непрофесійних діях, які у подальшому призвели до виникнення конфліктної ситуації, що сукупно доводить факт скоєння позивачем вчинку який став підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що за вчинений ОСОБА_4 дисциплінарний проступок до нього застосовано не найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності, який, найбільш точно відповідає суті вчиненого позивачем дисциплінарного проступку та меті дисциплінарного покарання.
Судами встановлено, що підставою проведення службового розслідування та в подальшому звільнення позивача з посади була подія, що сталася 14 березня 2015 року.
Висновком службового розслідування та судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 березня 2015 начальник відділення ДАІ з обслуговування Долинського та Устинівського районів при УМВС в області видав усний наказ ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на службовому автомобілі ВАЗ-21099 здійснити патрулювання м. Долинська у вечірній час з метою профілактики скоєння учасниками дорожнього руху адміністративних правопорушень та дорожньо-транспортних пригод.
Ігноруючи такий наказ, позивач та ОСОБА_5 прибули на службовому автомобілі на територію Устинівського району, де близько 23 години, помітили автомобіль ВАЗ-2108, що рухався їм назустріч з увімкненим дальнім світлом фар. У зв'язку із тим, що автомобіль ВАЗ-2108 вимоги про зупинку не виконав, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на службовому автомобілі розпочали його переслідування.
При цьому суди погодились із доводами відповідача, що позивач допустив ряд порушень заходів особистої безпеки та знехтував безпекою інших учасників дорожнього руху, при переслідуванні вимкнув світло фар, не повідомив про початок переслідування чергову частину найближчого райвідділу.
ОСОБА_5, ОСОБА_4 та автомобіль, який вони переслідували заїхали у двір приватного будинку. Між працівниками ДАІ з одного боку та водієм і пасажирами автомобіля ВАЗ-2108 з іншого, виникла конфліктна ситуація, що переросла в бійку. З огляду на чисельну меншість, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вибігли з двору, сіли в службовий автомобіль та покинули місце пригоди.
В результаті конфлікту ОСОБА_5 та позивач отримали тілесні ушкодження, були госпіталізовані та проходили лікування в Кіровоградській обласній лікарні та лікарні УМВС.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про міліцію» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, визначено, що права, обов'язки і відповідальність осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, що випливають з умов служби визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Частиною 1 статті 5 цього ж Закону передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Виходячи зі змісту статті 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до положень статті 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Приймаючи оскаржувані рішення суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що, погодившись із запропонованою посадою дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції громадської безпеки Бобринецького районного відділу УМВС України в Кіровоградській області, позивач погодився із мірою дисциплінарного стягнення, застосованого до нього.
Суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів, враховуючи наступне.
Відповідно до частини 5 статті 18 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
В даному випадку судами не встановлено, чи приймався Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області наказ на виконання наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 30 квітня 2015 року №472, відповідно до частини 5 статті 18 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
Зазначаючи, що позивачем порушено вимоги статей 5, 11 Закону України «Про міліцію», Присяги працівника органів внутрішніх справ, статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, п.1.1 розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, що виразилося у нехтуванні заходами особистої безпеки та непрофесійних діях, які у подальшому призвели до виникнення конфліктної ситуації, суди не встановили, чи міг позивач об'єктивно вжити дії спрямовані одночасно на припинення правопорушення, вчиненого водієм автомобіля ВАЗ-2108, та на захист особистої безпеки.
Розглядаючи даний спір, судами прийнято до уваги лише доводи та пояснення відповідача, не перевіривши та не встановивши жодної обставини, що підтверджувала б наявність будь-якого наказу, усного чи письмового, щодо мети, маршруту та характеру патрулювання позивачем 14 березня 2015 року. Також судами не перевірено правомірності видачі такого наказу начальником відділення ДАІ з обслуговування Долинського та Устинівського районів при УМВС в Кіровоградській області капітаном Мосіюком І.А. з огляду на те, що відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 10 лютого 2015 року №141дск «Про скорочення штатної чисельності органів і підрозділів МВС» та наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 25 лютого 2015 року №193дск «Про скорочення штатної чисельності УМВС» замість відділень ДАІ з обслуговування Долинського та Устинівського районів створено один підрозділ, який обслуговує території вказаних районів.
Суд першої інстанції у рішенні зазначив, що висновок службового розслідування, затверджений 14 квітня 2015 року, містить неточності у викладі обставин події, що сталась 14 березня 2015 року, проте не надав належної оцінки цій обставині, не дослідивши, які саме суперечності містяться у вказаному висновку, та яким чином вони можуть вплинути на правильність прийняття оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог та підтверджуючи правильність рішення відповідача, суди не надали оцінку тяжкості проступку, обставинам, за яких його скоєно, заподіяній шкоді, попередній поведінці позивача та визнання ним своєї вини, його ставлення до виконання службових обов'язків.
Крім того, судами не надано жодної оцінки тому факту, що в результаті події, що сталась 14 березня 2015 року відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України - за фактом перевищення службовими особами відділення ДАІ з обслуговування Долинського та Устинівського районів при УМВС в Кіровоградській області службових повноважень, яке у зв'язку з відсутністю в діях службових осіб складу даного правопорушення, закрито постановою прокуратури Кіровоградської області від 13 липня 2015 року.
Відсутність дослідження вказаних обставин справи дає підстави стверджувати про необґрунтованість та передчасність висновків про відмову у задоволенні позову.
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судових рішеннях, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ємельянова В.І.
Судді Заїка М.М.
Рецебуринський Ю.Й.