16 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Волкова О.Ф.,
суддів:Гриціва М.І., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О.,
при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,
за участю представників: позивача - ОСОБА_9,
відповідача - Присяжного О.І.,
третьої особи - Залуцького В.Н., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_12 до реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області (далі - Реєстраційна служба), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна справа» (далі - Товариство), про скасування рішення,
У серпні 2013 року ОСОБА_12 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію права власності на автовеломайданчик площею 2108 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, за Товариством.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що, здійснивши державну реєстрацію права власності за Товариством, Реєстраційна служба порушила приписи частини другої статті 9 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) та пунктів 44, 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (далі - Порядок).
Суди встановили, що ОСОБА_12 на праві власності належить будівля кафе за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується витягом про державну реєстрацію права власності від 18 жовтня 2011 року, приміщення магазину продовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується витягом про державну реєстрацію права власності від 6 червня 2012 року. Для обслуговування будівлі кафе позивач уклав договір оренди землі від 22 грудня 2009 року та додаткову угоду до нього від 24 грудня 2012 року про використання земельної ділянки площею 137 кв. м.
Із вищевказаними будівлями та земельними ділянками, що належать ОСОБА_12, межує земельна ділянка Товариства за адресою: АДРЕСА_1.
Реєстраційна служба зареєструвала за Товариством право власності на автовеломайданчик площею 2108 кв. м за адресою: АДРЕСА_1.
Вищий господарський суд України постановою від 8 червня 2010 року у справі за позовом Товариства до Хмельницької міської ради, третя особа - ОСОБА_12, встановив правомірність надання Товариству земельної ділянки площею 1725 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, та суміжних земельних ділянок, наданих в користування.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 25 листопада 2014 року в задоволенні позову відмовив.
Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 15 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 9 квітня 2015 року, рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове, яким позов задовольнив повністю.
Не погоджуючись із рішенням Вищого адміністративного суду України, Товариство звернулось із заявою про його перегляд з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), посилаючись на неоднакове застосування пунктів 44, 46 Порядку, просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2015 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 9 квітня 2015 року, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року залишити в силі.
На підтвердження наведених у заяві доводів позивач надав рішення Вищого адміністративного суду України від 12 березня 2014 року, 30 червня 2015 року (№№ К/800/46805/13, К/800/55036/14 відповідно).
Перевіривши наведені заявником доводи, заслухавши в судовому засіданні представника відповідача, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.
У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції про протиправність дій Реєстраційної служби з огляду на те, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку з видачою свідоцтва про право власності на таке майно проводиться за наявності державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Державна реєстрація права власності на спірне майно без всіх передбачених законодавством документів призвела до порушення права власності на належні позивачу об'єкти, оскільки розмір земельної ділянки не відповідає дійсності та є більшим за розміром, ніж перебуває у законному володінні Товариства.
У рішеннях, наданих заявником на підтвердження наведених у заяві доводів, касаційний суд дійшов висновку, що судове рішення, яке набрало законної сили та яким визнано право власності на об'єкти нерухомого майна, є самостійною підставою для державної реєстрації права на таке майно.
Оскільки обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справах, рішення у яких додано до заяви, то у задоволенні заяви Товариства слід відмовити.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна справа» відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.Ф. Волков
Судді:М.І. Гриців О.В. Кривенда
В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко
О.Б. Прокопенко І.Л. Самсін
О.О. Терлецький