Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого ОСОБА_1.,
суддів ОСОБА_2. і ОСОБА_3.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 22 березня 2016 року заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 лютого 2016 року,
вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 червня 2014 року ОСОБА_4 засуджено: за частиною першою статті 121 Кримінального кодексу України (далі - КК) до позбавлення волі на строк п'ять років шість місяців; за частиною другою статті 125 КК до обмеження волі на строк один рік. Відповідно до частини першої статті 70 КК ОСОБА_4 визначено покарання - п'ять років шість місяців позбавлення волі. На підставі статті 71 КК частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Дрогобицького міськрайонного суду від 04 лютого 2013 року і остаточно визначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.
Апеляційний суд Львівської області ухвалою від 02 вересня 2014 року вирок щодо ОСОБА_4 залишив без зміни.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 лютого 2016 року засудженому відмовлено у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 червня 2014 року та ухвали Апеляційного суду Львівської області від 02 вересня 2014 року, а касаційну скаргу повернуто йому відповідно до положень пункту 3 частини третьої статті 429 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) - у зв'язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строку касаційного оскарження і суд касаційної інстанції не знайшов підстав для його поновлення.
У заяві ОСОБА_4 порушує питання про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 лютого 2016 року на підставі пункту 3 частини першої статті 445 КПК. Просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 лютого 2016 року, ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 02 вересня 2014 року та вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 червня 2014 року щодо нього, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Також просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2014 року щодо нього.
На обґрунтування своїх вимог засуджений додав до заяви копію постанови Верховного Суду України від 06 липня 2015 року у справі № 75кс15 та копію рішення Європейського суду з прав людини від 15 січня 2015 року «Чопенко проти України».
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши заяву, додані до неї копії судових рішень та інші матеріали, колегія суддів вважає, що передбачених законом підстав для відкриття провадження немає.
Згідно зі статтею 444 КПК Верховний Суд України переглядає судові рішення у кримінальних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Стаття 445 КПК встановлює вичерпний перелік підстав такого перегляду, який розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до положень частини першої статті 446 КПК України, особи, визначені у статті 425 цього Кодексу, мають право подати заяву про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 445 цього Кодексу, після його перегляду в касаційному порядку.
Як убачається зі змісту наданого засудженим ОСОБА_4 судового рішення, щодо якого ним порушено питання про його перегляд, 08 лютого 2016 року він звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 червня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 02 вересня 2014 року і клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження цих судових рішень. За результатами розгляду зазначеного клопотання, ухвалою касаційного суду від 16 лютого 2016 року на підставі пункту 3 частини третьої статті 429 КПК, ОСОБА_4 відмовлено у поновленні строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень щодо нього, а касаційну скаргу йому повернуто.
Таким чином, касаційний перегляд оскаржуваних засудженим до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судових рішень не проводився, а отже, ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 лютого 2016 року не може бути предметом перегляду Верховного Суду України у порядку глави 33 КПК України.
До того ж, наведені положення кримінального процесуального закону унеможливлюють втручання Верховного Суду України у постановлене касаційною інстанцією судове рішення, яким відмовлено засудженому у поновленні строків на касаційне оскарження, оскільки це рішення за своєю суттю є дискреційним.
Крім того, за змістом заяви засудженого, він також порушує питання про скасування ухвали колегії суддів судової палати Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2014 року, якою захиснику ОСОБА_6 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою, поданою в інтересах ОСОБА_4 в межах строку на касаційне оскарження, на зазначені судові рішення щодо останнього на підставі пункту 2 частини другої статті 428 КПК - у зв'язку з тим, що з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає. При цьому засуджений зазначає, що не укладав угоду про надання правової допомоги із захисником ОСОБА_6, а відтак останній не мав повноважень діяти в його інтересах.
Статтею 447 КПК встановлені процесуальні строки подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав, передбачених частиною першою статтею 445 цього Кодексу. Норми цієї статті визначають період у часі - три місяці - і вказівку на подію (момент), із якого починається перебіг цього строку для подачі заяви про перегляд судового рішення, у залежності від конкретної підстави, визначеної частиною першою статті 445 КПК, а саме: день ухвалення оспореного (оскарженого) або порівнюваного судових рішень суду касаційної інстанції (з підстави, передбаченої пунктами 1, 2 частини першої статті 445 КПК); день ухвалення оскаржуваного судового рішення суду касаційної інстанції або день прийняття постанови Верховного Суду України з висновком про застосування норм права (з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 445 КПК); день, коли особі, на користь якої ухвалено рішення міжнародною судовою установою, стало або мало стати відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного (з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 445 КПК). Строк, пропущений з причин, визнаних поважними, суд може поновити за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України.
Зазначене судове рішення касаційної інстанції щодо ОСОБА_4 було ухвалено 19 листопада 2014 року, заяву про його перегляд засудженим подано до Верховного Суду України 14 березня 2016 року, тобто поза межами установленого законом строку і питання про його поновлення ним не порушено.
Крім того, у порушення вимог статті 449 КПК засудженим до заяви не долучено копію рішення касаційного суду, про перегляд якого подано заяву та копії різних за змістом судових рішень на обґрунтування підстав, передбачених статтею 445 КПК.
З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду України вважає, що подана засудженим ОСОБА_4 заява про перегляд ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 лютого 2016 року та 19 листопада 2014 року є необґрунтованою і не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 444, 445, 446, 447, 451 КПК, колегія суддів,
відмовити засудженому ОСОБА_4 у допуску справи до провадження Верховного Суду України за його заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 лютого 2016 року та 19 листопада 2014 року щодо нього.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1