про залишення апеляційної скарги без руху
24 березня 2016 р.Справа № 876/2099/16
Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Глушко І.В., перевіривши апеляційну скаргу Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.03.2016 р. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші в Калуському районі Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести нарахування та виплату пенсії, -
встановив:
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.03.2016 р. задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші в Калуському районі Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести нарахування та виплату пенсії.
Не погоджуючись із даною постановою, апелянт подав на неї апеляційну скаргу.
Однак, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України, а саме апелянтом до поданої апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору у розмірі встановленому законом. Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області покликаючись на ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" просить звільнити апелянта від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. N 3674-VI (із змінами та доповненнями).
Згідно із ч. 1 ст. 4 цього Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 вказаного Закону визначено ставки судового збору, відповідно до якої за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами сплачується 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Даною нормою також визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.).
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2016 року становить 1378 грн.
Із позовної заяви та постанови суду першої інстанції вбачається, що предметом адміністративного позову є нарахування та виплата пенсійного забезпечення ОСОБА_1, тобто даний адміністративний позов носить немайновий характер.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання до адміністративного суду апеляційної скарги становить 606 грн. 32 коп. (551,20 / 100 * 110 = 606,32 грн.).
Так, Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області подало до суду апеляційної інстанції клопотання про звільнення апелянта від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.03.2016 р., в якому заявник посилається на ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" та просить суд звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги враховуючи майновий стан апелянта, а саме : відсутність коштів передбачених на оплату судового збору. Проте, на підтвердження поданого клопотання апелянтом не надано на розгляд суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про важкий майновий стан апелянта та неможливість сплатити ним судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі встановленому Законом України "Про судовий збір".
Також, в контексті поданого Калуським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області клопотання слід зазначити, що постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" постановлено взяти до уваги та довести до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів Довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір".
Пленум Вищого адміністративного суду України у вказаній довідці зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Водночас, згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Таким чином, розглянувши вищевказане клопотання апелянта, приходжу до висновку, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення апелянта від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також збігається із висновками Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28.09.2015 року у справі 21-5496а15.
Крім того, слід зазначити, що звільнення відповідних органів від сплати судового збору не узгоджується з пунктом 2 частини третьої статті 129 Конституції України, яким передбачено, що однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Ця норма Конституції України знайшла своє закріплення також і в Законі України "Про судоустрій і статус суддів" та у процесуальних кодексах України.
Рівність учасників судового процесу, зокрема, перед законом є похідною від інших норм Конституції України, які визначають рівність конституційних прав і свобод громадян та рівність їх перед законом (стаття 24), а також компетенцію органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19).
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав, тобто є конкретизацією загального принципу рівності громадян перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.
Тому, звільнення від сплати судового збору відповідних органів як сторін в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, зокрема юридичними та фізичними особами, які, безперечно, зобов'язані сплачувати відповідний збір.
Як наслідок, враховуючи те, що апелянт не долучив до апеляційної скарги документ про сплату судового збору у відповідності до вимог ст. 108 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Зазначені недоліки мають бути усунені шляхом надіслання на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату апелянтом судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги, у розмірі 606 грн. 32 коп. за реквізитами: одержувач - Державний бюджет Галицького району м. Львова, код ЄДРПОУ - 38007573, рахунок - 31219206781004, банк одержувача - ГУДКУ у Львівській області, МФО банку - 825014, призначення платежу - Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 34668371 (суду, де розглядається справа).
Керуючись ст.ст. 87, 108, 187, 189, 212, 254 КАС України, суддя -
ухвалив:
У задоволенні клопотання Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.03.2016 р. у адміністративній справі № 345/416/16-а - відмовити.
Апеляційну скаргу Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.03.2016 р. у адміністративній справі № 345/416/16-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші в Калуському районі Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести нарахування та виплату пенсії - залишити без руху.
Зазначені в ухвалі недоліки апелянту слід усунути в 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити особі яка подала апеляційну скаргу, що у разі не усунення зазначених недоліків, відповідно до ч. 3 ст. 108 КАС України апеляційна скарга буде повернута.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя Глушко І.В.