"15" березня 2016 р. м. Київ К/800/43858/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2013
та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.02.2013
у справі № 811/188/13-а
за позовом Приватного підприємства «Форвард Л»
до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби
про зобов'язання вчинити певні дії
Приватне підприємство «Форвард Л» звернулось до суду з позовом про зобов'язання Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, відновити в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань у сумі 2 848 969 грн. та податкового кредиту у сумі 2 848 969 грн. з податку на додану вартість, задекларованих ПП «Форвард Л» за квітень, травень та вересень 2012 року в розрізі контрагентів, що були відкориговані на підставі акту «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Форвард Л» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ФГ «Світлана» за період з 01.04.2012 по 31.05.2012 та з 01.09.2012 по 30.09.2012 № 170/22-5/34567491 від 16.11.2012.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.02.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2013, позов задоволено; зобов'язано Кіровоградську ОДПІ Кіровоградської області ДПС відновити в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань у сумі 2 848 969 грн. та податкового кредиту у сумі 2 848 969 грн. з податку на додану вартість, задекларованих ПП «Форвард Л» за квітень, травень та вересень 2012 року в розрізі контрагентів, що були відкориговані на підставі акту «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Форвард Л» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ФГ «Світлана» за період з 01.04.2012 по 31.05.2012 та з 01.09.2012 по 30.09.2012 № 170/22-5/34567491 від 16.11.2012.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 16.11.2012 уповноваженими фахівцями державної податкової інспекції на підставі наказу ДПІ від 12.11.2012 № 2290, проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Приватного підприємства «Форвард Л» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ФГ «Світлана» період з 01.04.2012 по 31.05.2012 та з 01.09.2012 по 30.09.2012, за результатами якої складено акт № 170/22-5/34567491 від 16.11.2012, в якому зафіксовані порушення п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: по взаємовідносинах з ФГ «Світлана» позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 2 848 969 грн., із них у травні 2012 року - на суму 986 885 грн., у вересні 2012 року - на суму 1 862 084 грн.
Податкові повідомлення-рішення на підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем не виносились.
Також, судами встановлено, що позивач подав до Кіровоградської ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, травень та вересень 2012 року, задекларувавши податкові зобов'язання, зокрема, по взаємовідносинах з ФГ «Світлана» в сумі 2 848 969 грн., а також податковий кредит в сумі 2 848 969 грн.
Згідно роздруківки Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, детальної інформації по декларації та результатів опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, судами встановлено, що між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту по податку на додану вартість ПП «Форвард Л» та його контрагентів вбачається, що податковим органом, на підставі акту перевірки № 170/22-5/34567491 від 16.11.2012, проведено коригування показників податкових зобов'язань позивача у розрізі контрагентів у сумі 2 848 969 та податкового кредиту у сумі 2 848 969 грн.
Зобов'язання відповідача відновити в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань у сумі 2 848 969 грн. та податкового кредиту у сумі 2 848 969 грн. з податку на додану вартість, задекларованих ПП «Форвард Л» за квітень, травень та вересень 2012 року в розрізі контрагентів, що були відкориговані відповідачем на підставі акту перевірки № 170/22-5/34567491 від 16.11.2012 і є предметом судового спору.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що показники «Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» формуються на підставі даних, задекларованих платниками податків у податкових деклараціях з ПДВ, та повинні їм відповідати; підставами для здійснення їх коригування посадовими особами податкового органу є виключно: встановлення факту допущення працівником податкового органу помилок при введенні до електронної бази податкової звітності інформації із податкової звітності на паперових носіях; узгоджене податкове повідомлення-рішення та рішення суду, яким змінені суми ПДВ; оскільки акт перевірки не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників, а податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки відповідачем не виносились, то у суду наявні підстави для задоволення заявлених вимог.
Однак, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.
Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного суду України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Крім того, відповідно до положень ст. 2, ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).
Згідно зі ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Відповідно до пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів (п. 74.1 ст. 74 ПК України).
В даному випадку, судами не враховано, що питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог платника податків, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватися, виходячи із суті заявлених вимог та наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та контролюючим органом, протиправні дії якого, на суб'єктивну думку позивача, порушили його право. При цьому, факт порушення права позивача та, як наслідок, наявність спірних правовідносин потребують доведення та встановлення в ході судового розгляду справи.
Отже, судам попередніх інстанцій при розгляді даної справи необхідно дослідити відповідні обставини та встановити, чи впливають безпосередньо на права та обов'язки позивача оскаржувані дії податкового органу, чи порушені права позивача (за захистом яких він звернувся до суду) та чи порушені вони саме внесенням податковим органом до бази даних інформації про результати проведеної перевірки позивача.
Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.
Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2013 та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.02.2013 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Кошіль
Судді І.В. Борисенко
О.А. Моторний