ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22 березня 2016 р. Справа № 909/205/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі, майдан Шевченка,3, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78405,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промламінат", вул. Соборна, 163, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78405,
про стягнення надмірно виплачених коштів по пенсійній справі ОСОБА_1 в сумі 3006,54 грн.
за участю:
Від позивача: ОСОБА_2 - завідувач юридичного сектора управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі, (довіреність № 114/01 від 11.01.2016 року; посвідчення № 96 від 20.02.2009 року)
Від відповідача: ОСОБА_3 - повірений, (довіреність № 1-ЮР від 21.03.2016 року; паспорт серія СС № 161531 від 22.08.1996 року)
Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі (далі - позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промламінат" (далі - відповідач) про стягнення надмірно виплачених коштів по пенсійній справі ОСОБА_1 в сумі 3006,54 грн.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 22.03.2016 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримала в повному обсязі та просила суд позов задовольнити. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідно ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", передбачено, що у заробіток для обчислення пенсій включаються всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески.
Зміни до статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" внесені законом України від 22.05.2003 р. № 854-ІV. У відповідності до пункту 1 розділу ІІ "Прикінцеві положення" прийняті зміни набували чинності з дня його опублікування (опубліковано в газетах "голос України" та "Урядовий кур'єр " 10.06.2003 р.).
У відповідності до абзацу 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції, що діяла до 10.06.2003 р.) передбачено, що у заробіток для обчислення пенсій включаються всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески, крім виплат одноразового характеру, не обумовлених діючою системою оплати праці (компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога та інші), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 р. № 1064 "Про встановлення максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів" встановлено максимальну величину фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу у розмірі 1000 гривень на місяць, з яких відповідно до законів України справляються збори (внески) до Фонду соціального страхування, державного фонду сприяння зайнятості населення Пенсійного фонду. Дана постанова втратила чинність у зв'язку із набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2001 р. № 225, якою встановлено максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників в розмірі 1600 гривень. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. № 494 дану суму замінено цифрами "2200", а Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 р. № 605 цифри "2200" замінено цифрами "2660".
Згідно акту перевірки від 11.04.2014 року за № 107 встановлено, що в довідці про заробітну плату, були зайво включені суми нарахованої заробітної плати та при видачі довідки не застосовано обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу), що є порушенням норм закону.
На сьогоднішній день довідку про заробітну плату ОСОБА_1 з врахуванням обмеження заробітної плати не видано. Пенсія гр. ОСОБА_1 виплачується в завищеному розмірі.
У зв'язку з цим, управлінням обчислено суму надміру виплачених коштів по даній пенсійній справі за період з 01.01.2004 року по 31.01.2016 року на загальну суму 3006,54 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 3940/16 від 22.03.16), згідно якого просив суд у позові відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив наступне.
Види оплати, що включаються до заробітку для обчислення пенсії, визначені абзацом першим ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 р. Вказаний абзац 22.05.1991 р. викладений у редакції, визначеній Законом України "Про внесення змін до Закону України" Про пенсійне забезпечення" № 854-IV від 22.05.2003 р., згідно якої встановлені обмеження щодо включення заробітку для обчислення пенсії в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу). У редакції закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 р., що діяла до 22.05.2003 р. зазначені обмеження відсутні.
У відповідності до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 794 від 04.06.1998 р. з 01.07.2002 обчислення пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється із заробітку особи за період роботи після 1 липня 2000 р. за даними персоніфікованого обліку.
Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, вислухавши представників позивача та відповідача, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за доцільне взяти до уваги наступне.
В Управлінні Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі перебуває на обліку як одержувач пенсії ОСОБА_1.
Спільним підприємством "Інтерплит" 01.01.2002 р. видано довідку № 21-08 про заробітну плату ОСОБА_1, за період роботи з 01.01.по 31.12.2000 року та з 01.01. по 31.12.2001 року.
Згідно розпорядження Надвірнянської районної державної адміністрації від 24.12.2003 р. № 465 Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Інтерплит" реорганізовано в Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промламінат", яке є його правонаступником.
Приписами статей 1, 14, 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» унормовано, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Підприємства, установи і організації (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами) є страхувальниками для фізичних осіб, що працюють у них на умовах трудового договору (контракту), або інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, а згідно із статтею 15 - платниками страхових внесків.
Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду у спосіб зокрема відшкодування збитків та інших способів відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.1 ГПК України до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Положеннями ст.11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є зокрема завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відшкодування шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльність особи; шкідливого результату такої поведінки - збитків (шкоди), їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності б хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не наступає.
Згідно п.2 Постанови Кабінету міністрів України № 225 від 07.03.2001 р. "Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески до соціальних фондів" обчислення суми страхових внесків, у тому числі на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та їх сплата здійснюється щомісяця згідно з додатками 1 і 2. За підсумками року для кожної фізичної особи - платника внесків провадиться перерахунок страхових внесків. Порядок перерахунку затверджується Міністерством праці та соціальної політики за погодженням з Міністерством фінансів. Як вбачається з п.2 вищезазначеної постанови на товариство обов'язок щодо застосування обмеження максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання не покладено.
На орган, що призначив пенсію покладено контрольні функції за дотриманням діючого законодавства при призначенні пенсії та щодо перевірки документів, наданих заявником, на відповідність відомостей викладених в цих документах законам і підзаконним актам, на підставі яких оформляється пенсія. В свою чергу, недотримання органом, що призначав пенсію наведених вище приписів також свідчить про відсутність вини відповідача у заподіянні шкоди.
Відповідно до приписів статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відомості заначені у виданій відповідачем довідці відповідали дійсності,що зафіксовано в акті зустрічної перевірки відповідача здійсненої позивачем. Позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, оскільки постанова Кабінету Міністрів України обов'язок перерахунку страхових внесків покладає на органи Пенсійного фонду УКраїни.
За наведених обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача переплати пенсії в сумі 3006 ,54грн.
Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України, підлягає стягненню з позивача в доход бюджету.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 121, 124 Конституції України, ст. ст. 1, 14, 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 11, 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 32, 34, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в позові Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промламінат", про стягнення надмірно виплачених коштів по пенсійній справі ОСОБА_1 в сумі 3006,54 грн. - відмовити.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі, майдан Шевченка,3, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78405, (код ЄДРПОУ 20551009) в доход державного бюджету (отримувач коштів: УДКСУ у м.Івано-Франківську; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37952250; Банк отримувача Головне Управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківської обл.; код банку отримувача (МФО) 836014; рахунок отримувача 31219206783002; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: Судовий збір; найменування суду: господарський суд Івано-Франківської області) - 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 23.03.16
Суддя Фанда О.М.