21 березня 2016 року Справа № 915/1918/15
Кредитор: Публічне акціонерне товариство “УКРТРАНСГАЗ” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) в особі філії “Управління магістральних газопроводів ПРИКАРПАТТРАНСГАЗ” (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 48, код ЄДРПОУ 00153133)
Боржник: Приватне акціонерне товариство “Зангас-НГС” (54017, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 34/3, код ЄДРПОУ 20919780)
Розпорядник майна: арбітражний керуючий ОСОБА_1 (пр. 40-річчя ЖовтняАДРЕСА_1, м.Київ, Україна, 03127)
Суддя Ржепецький В.О.,
представники:
від кредитора: ОСОБА_2 за довіреністю від 09.12.2015,
від боржника: не з'явився,
розпорядник майна: арбітражний керуючий ОСОБА_1
СУТЬ СПРАВИ: про визнання кредиторських вимог
встановив:
04.01.2016 на адресу суду надійшла заява кредитора про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 3197668,42 грн.
Ухвалою суду від 11.01.2016 розгляд заяви призначено на 15.02.2016, зобов'язано розпорядника майна та боржника за три дні до дати судового засідання подати до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області письмовий відзив по суті заяви.
Судове засідання 15.02.2016 не відбулось в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ржепецького В.О.
Ухвалою суду від 22.02.2016 розгляд заяви призначено на 10.03.2016.
Ухвалою суду від 10.03.2016 розгляд заяви відкладений на 21.03.2016.
Представник кредитора підтримує заяву від 30.12.2015, просить суд заяву задовольнити, визнати грошові вимоги ПАТ “УКРТРАНСГАЗ” в особі філії “Управління магістральних газопроводів ПРИКАРПАТТРАНСГАЗ” в сумі 3197668,42 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів боржника.
Повідомленням від 15.02.2016 №02-15/180 та в судовому засіданні розпорядником майна грошові вимоги кредитора визнано в повному обсязі.
Боржник відзиву на заяву кредитора суду не надав, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Вивчивши матеріали заяви, заслухавши пояснення представника кредитора та розпорядника майна, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви кредитора на підставі наступного.
Ухвалою суду від 21.12.2015 порушено провадження у справі №915/1918/15 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “ЗАНГАС-НГС”, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1
Частиною першою ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства “ЗАНГАС-НГС” (номер публікації: 26496, дата публікації: 21.12.2015). Граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника визначено протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі.
Частиною 6 ст. 23 Закону, врегульовано порядок розгляду заявлених до боржника грошових вимог кредиторів, передбачено, що заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
04.01.2016 кредитором подано суду заяву №6195/06-06 від 30.12.2015 про визнання кредиторський вимог до боржника в сумі 3197668,42 грн., з яких: 2786898,04 грн. - основний борг, 408334,38 грн. - пеня, 2436,00 грн. - судовий збір.
Заяву обґрунтовано посиланням на укладений між ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ» та ПрАТ «ЗАНГАС-НГС» договір підряду №1109051080 від 29.09.2011 про виконання капітального ремонту (пере ізоляція з можливою заміною труби) магістрального газопроводу «Роздільна-Ізмаїл» діам. 820 мм., Рр. 55 кг/см2 на ділянці км 75-км 100» на загальну суму 87756633,82 грн., додаткові угоди до нього №1 від 11.07.2012, №2-1212000930 від 24.12.2012, №3 від 29.01.2013, №4 від 30.08.2013 та №5 від 12.08.2014, які є невід'ємними частинами даного договору; узгоджені графіки виконання робіт; довідки про вартість виконаних робіт; докази авансування та оплати виконаних робіт.
Крім того, в заяві кредитор посилається на те, що зобов'язання боржника перед кредитором в сумі 2096127,97 грн. припинено заліком зустрічних однорідних вимог.
Як витікає з матеріалів справи, відносини між сторонами врегульовано договором підряду №1109051080 від 29.09.2011 року (діла - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору, Виконавець (ПрАТ «Зангас-НГС») зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, відповідно до договірної ціни (яка є невід'ємною частиною даного договору), на свій ризик виконати за завданням Замовника (кредитор), а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити наступну роботу: «Капітальний ремонт (пере ізоляція з можливою заміною труби) магістрального газопроводу «Роздільна-Ізмаїл» діам.820мм, Рр. 55кг/см2 на ділянці км 75-км 100».
Станом на момент укладення договору в п.п. 2.1., 2.2. сторонами було визначено такий порядок оплати: Замовник перераховує Виконавцю аванс в розмірі 30% для закупівлі матеріалів; оплата за цим договором проводиться за виконані роботи на підставі довідки КБ-3 та видаткової накладної.
Додатковою угодою №5 до договору №1109051080 від 12.08.2014 року пункт 2.2. викладено в новій редакції: Оплата за цим договором проводиться за виконанні роботи на підставі довідки КБ-3 та видаткової накладної в наступному порядку: 70% погашення за рахунок отриманого виконавцем авансу, 30% - поточна оплата Замовником.
Відповідно до даних, зазначених у доданих до заяви кредитора платіжних дорученнях (а.с. 26-30), останнім за період з 09.11.2011 по 10.09.2013 перераховано боржнику коштів на підставі положень договору на загальну суму 41768673,40грн., з яких (як витікає з графи «Призначення платежу») 26326990,15 грн. авансу та 15441683,20 грн. оплати за виконанні роботи.
За підрахунками суду сума сплаченого кредитором авансу становить 63% від загальної вартості оплачених робіт, що не відповідає зазначеним вище положенням договору, ані станом на момент здійснення платежів ані станом на момент звернення до суду із заявою.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Належними доказами (первинні бухгалтерські документи - довідки КБ-3) підтверджено (а.с. 31-43), що боржником виконано робіт за договором підряду на загальну суму 37410627,20 грн.
Таким чином, кредитором за договором сплачено боржникові грошові кошти в розмірі, що перевищує обсяг виконаних боржником робіт.
Разом з тим, укладений між сторонами договір не містить обов'язку боржника повернути ці кошти, а кредитор в своїй заяві не посилається на норму права, яка б містила такий обов'язок.
Положеннями ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
У силу ч. 1 ст. 23 Закону конкурсні кредитори одночасно з заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.
Разом з тим, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.
Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України, зокрема, в постановах від 20.08.2014 у справі №910/3207/14, від 25.06.2014 у справі №902/79/13-г.
З наведених вище обставин витікає, що між кредитором і боржником існує спір про правовий статус грошового зобов'язання боржника, розмір та порядок стягнення заявлених грошових вимог, який підлягає вирішенню в позовному порядку, а отже у визнанні цих вимог в провадженні у справі про банкрутство слід відмовити.
При цьому, враховуючи наведені вище міркування, господарський суд не може встановити і надати належну правову оцінку обставинам, пов'язаним із припиненням частини вимог зарахуванням, про які йдеться в заяві кредитора.
Кредиторські вимоги в частині пені не можуть бути визнані господарським судом з огляду на їх недоведеність.
Так, вимоги кредитора в розмірі 408334,38грн. в цій частині ґрунтуються на положеннях п. 5.3. договору, відповідно до якого, за порушення термінів виконання робіт, вказаних в цьому договорі Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожен день прострочки.
Як витікає з доданого до заяви кредитора розрахунку пені, останній здійснено за період з січня по червень 2014 із зазначенням кількості днів прострочення та заборгованості станом на кінець місяця.
Однак, Графіком, який підписано сторонами 30.08.2013 (а.с. 21) визначено терміни виконання тих чи інших робіт: розчистка траси, первинна рекультивація очистка зовнішньої поверхні трубопроводу, дефектовка труб тощо із зазначенням строку виконання кожного виду робіт у відповідності до кварталів 2014 року.
Крім того, подані кредитором довідки про вартість виконаних робіт, зокрема, і за 2014 рік (а.с. 42-43) не містять відомостей про те, які саме роботи було виконано, що унеможливлює встановлення за цими доказами правомірності нарахування пені, визначеної п. 5.3. договору.
Поданий кредитором розрахунок пені також не відповідає положенням п. 5.3. договору, оскільки розрахунки розміру пені, які в ньому містяться, здійснено не від суми договору в розумінні п. 1.2 договору.
Наведені обставини унеможливлюють встановлення судом дійсного розміру пені та є підставою для відхилення вимог кредитора в цій частині.
Керуючись ст. ст. 23 - 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 ГПК України, господарський суд -
1. Заяву Публічного акціонерного товариства “УКРТРАНСГАЗ” в особі філії “Управління магістральних газопроводів ПРИКАРПАТТРАНСГАЗ” №6195/06-06 від 30.12.2015 - відхилити.
2. Відмовити Публічному акціонерному товариству “УКРТРАНСГАЗ” в особі філії “Управління магістральних газопроводів ПРИКАРПАТТРАНСГАЗ” у визнанні грошових вимог до боржника в сумі 3197668,42 грн.
3. Ухвалу направити кредитору, боржнику, розпоряднику майна.
Суддя В.О.Ржепецький