Справа № 539/814/16-ц
22.03.2016 м.Лубни
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Даценко В. М. , розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про забезпечення доказів.
В заяві зазначив, що 16.08.2016 року в мережі Інтернет на сайтах www.facebook.com, www.youtube.com, gayspoltava.wix.com виявив відеоролики, які порочать його честь, гідність та ділову репутацію.
Заявник має намір звернутися до з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації, однак не має можливості встановити до кого може бути пред'явлено такий позов.
В зв'язку з цим просить надати доступ до документів та інформації, яка розміщена на сайтах www.facebook.com, www.youtube.com, gayspoltava.wix.com, а саме: з якої ІР адреси надійшли файли; інформації щодо ідентифікації особи, яка розмістила інформацію на сервері сайтів; файлів з відеозаписами.
Ознайомившись з матеріалами поданої заяви приходжу до висновку, що вона підлягає залишенню без руху.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до ст. 134 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити. До заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 121 цього Кодексу.
Згідно з ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
В порушення приписів цих норм заявник не зазначив конкретний перелік забезпечуваних доказів.
Зміст поданої заяви вказує на те, що її метою є не забезпечення конкретних доказів, а отримання певної інформації з метою наступного звернення до суду з позовом, що не є однорідними поняттями.
Відтак, подана заява є необґрунтованою.
Крім того, заявник не обґрунтував підсудність даної зави Лубенському міськрайонному суду Полтавської області.
Так, за ч.1 ст.135 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається судом, який розглядає справу, а якщо позов ще не пред'явлено, - місцевим загальним судом, у межах територіальної підсудності якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів.
Оскільки заявник не ідентифікував забезпечувані докази, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області не має змоги визначитися щодо можливості вчинення процесуальних дій в межах його територіальної юрисдикції.
При цьому суд зазначає, що відповідно до п.12 Постанови Пленуму ВС України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
З урахуванням зазначеного, відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.121 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог суду в указаний строк заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду ОСОБА_2 В. М.