25 травня 2015 року Житомир Справа № 806/5223/14
Категорія 6.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сичової О.П. ,
при секретарі - Недашківській Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Виконувача обов'язків Коростенського міжрайонного прокурора в інтересах держави до Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області треті особи: ОСОБА_1, Державне підприємство "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", Державна інспекція сільського господарства у Житомирській області, Управління Держземагентства в Коростенському районі про визнання протиправним та скасування розпорядження від 10.07.2014 р. №224,-
встановив:
Виконувач обов'язків Коростенського міжрайонного прокурора в інтересах держави звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Коростенської районної державної адміністрації від 10.07.2014 №224 "Про затвердження робочого проекту землеустрою щодо землювання малопродуктивних угідь знятим родючим шаром ґрунту, знятим із власних земельних ділянок ОСОБА_1 при зміні цільового призначення на землі водного фонду - для рибогосподарських потреб на території Бондарівської сільської ради Коростенського району Житомирської області".
Прокурор в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув. Надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участю.
Представник Державного підприємства "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" в судовому засіданні проти позову заперечив та просив в його задоволенні відмовити.
Представник Управління Держземагентства в Коростенському районі в судовому засіданні проти позову заперечив та просив в його задоволенні відмовити.
Представник Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області в судове засідання не прибув. Надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув. Про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши докази по справі, вислухавши пояснення присутніх, суд приходить до висновку, що дану справу не може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, а провадження у справі слід закрити з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 03 квітня 2014 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належать земельні ділянки загальною площею 31,9975 га., що стверджується відповідними свідоцтвами про право власності та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.111-118 т.1).
В подальшому розпорядженням Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області від 10 липня 2014 року №224 затверджено робочий проект землеустрою щодо землювання малопродуктивних угідь знятим родючим шаром грунту, знятим із власних земельних ділянок ОСОБА_1 при зміні їх цільового призначення на землі водного фонду - для рибогосподарських потреб на території Бондарівської сільської ради Коростенського району Житомирської області.
Виконувач обов'язків Коростенського міжрайонного прокурора вважає, що дане розпорядження є протиправним і тому за правилами Кодексу адміністративного судочинства України звернувся до суду про його скасування.
Оцінюючи підсудність даної справи, суд керується наступним.
За змістом статті 6 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Водночас суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.
Так, відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.
Зі змісту регулювання, яке міститься у КАС, також вбачається, що і право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується.
Виконувач обов'язків Коростенського міжрайонного прокурора оскаржив розпорядження, яке є правовим актом індивідуальної дії. В свою чергу акти індивідуальної дії породжують права й обов'язки тільки тих суб'єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), яким його адресовано.
Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.
Оскільки спірне розпорядження прийняте відносно земельних ділянок, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1, суд приходить до висновку про відсутність у будь-кого (крім власників вказаних земельних ділянок), в тому числі і держави, прав чи обов'язків у зв'язку із оскаржуваним розпорядженням, а його прийняття не породжує для прокурора і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Розглядаючи справу, суд виходить з того, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Суд дійшов до висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про затвердження робочого проекту землеустрою щодо землювання (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності використання фізичною чи юридичною особою земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.
За приписами статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею, яка належить на праві власності, не може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Даний висновки суду узгоджуються з практикою Верховного суду України, висловленою в постановах від 24 лютого 2015 року у справі №21-34а15, від 17 лютого 2015 року у справі №21-551а14, від 16 грудня 2014 року у справі №21-544а14.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року.
Враховуючи, що в даних правовідносинах має місце спір про цивільне право, дана справа повинна бути розглянута за правилами цивільного процесуального законодавства Коростенським міськрайонним судом Житомирської області,
Керуючись статтями 157, 160 165 КАС України, суд -
ухвалив:
Закрити провадження у справі так як справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий суддя: О.П. Сичова
Повний текст ухвали виготовлено: 28 травня 2015 року.