Справа № 815/684/16
03 березня 2016 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про скасування постанов, -
З позовом до Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про скасування постанов: про стягнення виконавчого збору, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по виконавчому провадженню про стягнення солідарно з нього та з іншої особи суми коштів по цивільній справі № 520/10841/13-ц, за виконавчим документом, який виданий Київським районним судом м. Одеси від 13.03.2014 року.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Інший порядок судового оскарження, у тому числі коло учасників цього оскарження, визначено розділом VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» № 3 від 13 грудня 2010 року (із змінами та доповненнями) передбачено, що згідно з ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження. В разі оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця стороною виконавчого провадження, обов'язковим критерієм визначення юрисдикції судів щодо вирішення таких справ є належність до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ.
У розумінні статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що ОСОБА_1 є стороною по виконавчому провадженню, яке відкрито на підставі виконавчого листа по цивільній справі № 520/10841/13-ц, виданого Київським районним судом м. Одеси від 13.03.2014 року.
За приписами статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (частина друга статті 384 ЦПК України).
Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 386 цього Кодексу, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються.
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина перша статті 387 ЦПК України).
Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових та інших рішень на підставі виконавчих документів, за винятком тих, які видано за результатами розгляду цивільних, господарських, кримінальних справ у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.
Отже, якщо законом установлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 30 червня 2015 року, 11 листопада 2015 року, 24 лютого 2016 року. .
За таких обставин, адміністративний позов, відповідно до положень Цивільно-процесуального кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження» не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суддя закриває провадження у справі, якщо заяву не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст.17,109 КАС України, суд
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про скасування постанов.
Роз'яснити позивачу, що після закриття провадження у справі повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається, право на звернення до суду може бути реалізоване шляхом звернення із скаргою за правилами ЦПК до Київського районного суду м. Одеси.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Бутенко А.В.
.