ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
з питань пропущеного строку звернення до суду
18 березня 2016 року Справа № 813/256/16
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Грень Н.М.,
секретар судового засідання Гавірко О.О.,
позивач ОСОБА_1,
представник відповідача Легуцький І.І.,
розглянув у судовому засіданні питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 26 серпня 2015 року №0010571700, винесене Самбірською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду мотивоване тим, що позивач 17.12.2015 року звернувся із позовною заявою до Львівського окружного адміністративного суду, однак, ухвалою суду від 18.12.2015 року, позовну заяву залишено без руху та надано строк до 04.01.2016 року включно, для усунення недоліків вказаних в ухвалі суду. Зазначає, що ухвалу отримав після строку, який був встановлений Львівським окружним адміністративним судом для усунення недоліків. .
Відповідно до ч.1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
У ст. 100 КАС України передбачено можливість визнання судом причин пропуску строку звернення до суду поважними. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, яке передбачено статтею 55 Конституції України, відповідно до якої, права і свободи людини і громадянина захищаються судом і кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Із наведеними нормами Конституції України кореспондуються положення ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справі Bellet v. Fгаnсе Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Таким чином в розумінні Європейського суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу до правосуддя, яке полягає в тому, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року декларується, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом; мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя тощо.
Таким чином, суд констатує факт пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, однак, з урахуванням викладеного та фактичних обставин справи суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 158-160, 165, 167 КАС України, -
1. Клопотання позивача задовольнити.
2. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвала з питань пропущеного строку звернення до суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду за результатами розгляду справи.
Суддя Грень Н.М.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 21.03.2016 року.