ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
18 березня 2016 року № 826/15590/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шулежка В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участі третьої особи - адвоката ОСОБА_5 про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» (надалі - ПАТ «КБ «Приватбанк», позивач) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (надалі - ВКДКА, відповідач), за участі третьої особи - адвоката ОСОБА_5 (надалі - ОСОБА_5., третя особа) про визнання протиправним та скасувати рішення від 02.07.2015 року № VI-002/2015 та зобов'язання повторно належним чином розглянути у відкритому засідання питання про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_5.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у ВКДКА були всі підстави для прийняття рішення про скасування рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 21.01.2015 року №03/ДПВ-15 та для ухвалення нового рішення про відкрити дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_5. або зобов'язання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури провести додаткову перевірку для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_5. за поданою скаргою ПАТ «КБ «Приватбанк».
Позивач зазначає, що заявлені ним вимоги підлягають задоволенню, оскільки у діяннях адвоката ОСОБА_5. наявні ознаки протиправності, у зв'язку з чим відносно нього має бути відкрита дисциплінарна справа та він підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях, пояснив суду, що ВКДКА діяла у межах наданих повноважень.
Третя особа у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала в повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях, зазначила суду, що в її діях відсутні будь-які ознаки вчинення дисциплінарного правопорушення.
У судовому засіданні сторони та третя особа подали клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.
ПАТ «КБ «Приватбанк» звернулось до дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області зі скаргою на неправомірні дії адвоката ОСОБА_5.
Вказана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_5. під час представництва інтересів відповідачів у справі № 2-412/1478/2012 за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до ТОВ «Піраміда», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості за кредитними договорами порушував вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та правила адвокатської етики.
Зокрема, заявник зазначав, що діяльність адвоката містила конфлікт інтересів, оскільки ТОВ "Піраміда" (позичальник кредитних коштів в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" за трьома кредитними договорами), ОСОБА_3 (поручитель ТОВ "Піраміда" по трьом кредитним договорам), перебував в трудових відносинах з ТОВ "Піраміда" - займав посаду директора даної юридичної особи, а ОСОБА_2 (поручитель ТОВ "Піраміда" по трьом кредитним договорам), який був директором ТОВ "Д'юті-Фрі Одеса", де адвокат ОСОБА_5. був засновником.
Також, у заяві зазначено, щ під час слухання вищевказаної справи з липня 2009 року, з вини адвоката ОСОБА_5., слухання справи відкладалося 19 разів, що свідчить про свідоме протиправне затягування адвокатом розгляду цивільної справи №2-422/412/1478/2012.
Окрім того, заявник вважає, що діяльність адвоката під час представництва інтересів спричинила порушення двох кримінальних справ.
Рішенням дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 21.01.2015р. №03/ДПВ-15 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_5.
Позивач, не погоджуючись з рішенням КДКА адвокатури у Дніпропетровській області, звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури 02.07.2015 року прийняла рішення № VI-002/2015 про відмову ПАТ «КБ «Приватбанк» у задоволенні скарги.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 33, ст.ст. 34, 35, ч. 2 ст. 36, ч.ч. 2, 3 ст. 38, ч. 1 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012р. адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.39-4.43 розділу ІІІ Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, формою роботи ВКДКА є засідання. Голова ВКДКА скликає засідання, визначає місце, день та час його проведення, порядок розгляду питань порядку денного, а також доповідачів.
ВКДКА протягом десяти днів із дня отримання скарги витребовує матеріали дисциплінарної (кваліфікаційної) справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
ВКДКА забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи.
Розгляд скарги починається доповіддю члена ВКДКА, якому доручено її попереднє вивчення, перевірка та підготовка. Члени ВКДКА мають право ставити питання доповідачу.
Після доповіді члена ВКДКА заслуховуються інші учасники засідання, вивчаються матеріали справи та додатково надані документи. У разі необхідності, ВКДКА може створити комісію для додаткової перевірки обставин справи і перенести слухання скарги на інше засідання.
За наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ВКДКА має право: залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Згідно з ч. 5 ст. 52 Закону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
У ході розгляду справи судом з'ясовано, що відповідачем, у зв'язку з отриманням скарги позивача, витребувано матеріали дисциплінарної справи відносно третьої особи.
Розглянувши матеріали дисциплінарної справи за результатами розгляду скарги позивача відповідачем, згідно з ч. 5 ст. 52 Закону, прийнято оскаржуване рішення, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 21.01.2015р. №03/ДПВ-15 - без змін
Зокрема, відповідачем в оскаржуваному рішенні вказано, що в результаті проведення перевірки не підтвердились обставини, викладені в скарзі.
Дослідивши оскаржуване рішення ВКДКА та рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 21.01.2015р. №03/ДПВ-15 судом встановлено, що адвокат ОСОБА_5. письмово пояснив, що скарга направлена на здійснення тиску на представника сторони у судовому процесі. За період розгляду справи у всіх інстанціях адвокат жодного разу не порушив встановлені в суді правила, не перешкоджав здійсненню судочинства та не проявляв неповаги до суду.
Твердження заявника про ненадання адвокатом належних доказів поважності причин неявки в судове засідання є безпідставними та необґрунтованими, оскільки тільки суд може визнавати поважність чи неповажність причин неявки сторін, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі в своїх процесуальних рішеннях, жодне з яких не надане заявником.
Окрім того, щодо тверджень позивача про допущення адвокатом конфлікту інтересів дисциплінарною палатою КДКА Дніпропетровської області встановлено, що представництво адвокатом інтересів трьох осіб, які є відповідачем (кредитором) та третіми особами на стороні відповідача (поручителями) в рамках однієї цивільної справи не має ознак ані конфлікту інтересів у тлумаченні п.8 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ані порушення вимог несумісності адвокатом у розумінні ст.7 вказаного Закону.
Суд погоджується з даною позицією, оскільки відповідно до п.8 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» конфлікт інтересів - суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов'язками, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов'язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
Позивач в обґрунтування адміністративного позову помилково посилається на вимоги ст. ст. 26, 28 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», які не поширюються на адвоката.
В той же час, відповідно до ст. 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено діяльність, яка є несумісною з діяльністю адвоката: 1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" військова або альтернативна (невійськова) служба; нотаріальна діяльність; судово-експертна діяльність.
Щодо тверджень позивача про вчинення адвокатом кримінального злочину суд зазначає, що тільки обвинувальний вирок суду може слугувати доказом вчинення особою злочину, в той же час, матеріали справи таких доказів не містять.
Спираючись на зазначені доводи, дисциплінарна палата вирішила відмовити у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_5.
У рішенні дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 21.01.2015 року зазначено, що дії адвоката не містять ознаки дисциплінарного проступку. Встановлено, що адвокат ОСОБА_5. не порушував встановлені в суді правила і не перешкоджав здійсненню судочинства. Матеріали перевірки містять копії документів, які підтверджують, що адвокатом було надано значний обсяг правової допомоги. Зазначено, що відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката ОСОБА_5., викладені в скарзі не знайшли свого підтвердження, тому дисциплінарна палата не вбачає підстав для порушення дисциплінарної справи.
Скарга, подана ОСОБА_4, до ВКДКА, не містить відомостей, які не були б перевірені дисциплінарною палатою КДКА Дніпропетровської області.
Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
Враховуючи зазначене, суд зазначає, що ВКДКА правомірно прийшла до висновку, що підстави для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_5. відсутні, а тому оскаржуване рішення є обґрунтованим і не підлягає скасуванню.
Отже, проаналізувавши вище викладені норми та з'ясовані обставини суд прийшов до висновку про правомірність дій відповідача та, як наслідок, відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення та зобов'язання відповідача повторно належним чином розглянути у відкритому засідання питання про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_5.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи зазначене, беручи до уваги той факт, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень виконав покладений на нього законом обов'язок і довів суду правомірність винесення оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.
Беручи до уваги положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
В задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П. Шулежко