ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
29 лютого 2016 року № 826/17615/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Артбудкомфорт»
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Артбудкомфорт» (далі - позивач або ТОВ «Артбудкомфорт) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - відповідач або ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.05.2015р. №№0002092205, 0002122205, 0002102205, 0002132205 та 0002112205, які прийняті на підставі Акту перевірки від 14.04.2015р. №1687/26-58-22-05/35489446.
В обґрунтування позову позивач зазначає про безпідставність та необґрунтованість висновків ДПІ, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття спірних рішень, зокрема щодо заниження позивачем податку на прибуток підприємства та завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також заниження податку на додану вартість. У той же час, як зазначає позивач, задекларовані позивачем суми доходів та витрат підтверджуються документально, операції з контрагентами фактично виконані, що підтверджується наявними у позивача первинними документами та податковими накладними, а відтак позивач вважає правомірним формування спірних сум податкових вигод, у зв'язку з чим не вбачає підстав для прийняття оскаржуваних рішень та просить їх скасувати.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що висновки акту перевірки є законними та обґрунтованими, підстав для скасування спірних рішень не вбачає, оскільки, на думку ДПІ, контрагенти позивача не могли та не виконували спірні операції, а відтак відсутні передбачені ПК України підстави для формування спірних сум податкових вигод.
На підставі ч. 4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Артбудкомфорт» (код за ЄДРПОУ 35489446) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2013 по 31.12.2014, про що складено акт перевірки від 14.04.2015р. №1687/26-58-22-05/35489446 (далі - Акт перевірки).
В Акті перевірки зазначено, що у період, який перевірявся, ТОВ «Артбудкомфорт» було зареєстровано платником ПДВ з 08.11.2010р. по день підписання Акту перевірки. Попередня планова документальна виїзна перевірки підприємства проводилась за період діяльності з 01.01.2010 по 31.12.2012 (Акт ДПІ у Солом'янському районі м.Києва від 11.04.2013р. №1577/22.8-17/35489446).
Вказано, що на формування показників податкової звітності підприємства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 мало вплив здійснення операцій з придбання свійської птиці в живій вазі, палива, комбікормів для подальшого продажу, оренди виробничих та складських приміщень, послуг вантажного автотранспорту та інше.
Зокрема, перевіркою встановлено, що ТОВ «Артбудкомфорт» мало фінансово-господарські відносини щодо реалізації продукції з наступними контрагентами (перший епізод):
1) ТОВ «Екос-ТМ» (код за ЄДРПОУ 38930409), відносини з яким здійснювалися на підставі договору постачання від 05.11.2013 року №114, відповідно до якого ТОВ «Артбудкомфорт» на адресу ТОВ «Екос-ТМ» виписано видаткові та податкові накладні на загальну суму з ПДВ 2584810грн., зокрема у 2013 році на суму 679042,63грн. (ПДВ 113173,77грн.) та у 2014 році на суму з ПДВ 1905767,37грн. (ПДВ 317627,91грн.). Номенклатура поставки накладних - полуфабрикати, курча бойлерів тощо. Перелік вказаних документів та їх реквізити визначені в Акті перевірки у табличному вигляді (т.1 а.с. 138-139, 167-169).
Зазначено, що розрахунки проведені у безготівковій формі, що підтверджується виписками банку про надходження на рахунок ТОВ «Артбудкомфорт» коштів. Станом на 31.12.2014 кредиторська заборгованість по ТОВ «Екос-ТМ» становить 44654,09грн.
Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними ТОВ «Артбудкомфорт» включено до податкових зобов'язань відповідного періоду.
Надалі вказується, що ТОВ «Артбудкомфорт» до перевірки зазначений договір не надано. Товарно-транспортні накладні, які б підтверджували автомобільного перевізника, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, пункт навантаження, перевезення та вивантаження товару, відомості про вантаж, доручення на отримання товару до перевірки не надано.
Стосовно ТОВ «Екос-ТМ» в Акті перевірки зазначається, що згідно з інформацією з ЄДРПН встановлено, що ТОВ «Екос-ТМ» не зареєструвало в Єдиному державному реєстрі податкові накладні за період з 01.11.2013 по 30.04.2014.
Згідно з обліковою карткою суб'єкта фіктивного підприємництва від 27.06.2014 №1123/26-15-07-24, СФП ГУ Міндоходів у м. Києві надана інформація щодо відпрацювання СФП: анульовано свідоцтво платника ПДВ - 10.04.2014, опитано засновника гр.ОСОБА_1, яка повідомила, що не має відношення до реєстрації підприємства.
Також вказується про надходження акту ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.06.2014 №477/26-57-22-01-10/38930409 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Екос-ТМ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.11.2013 по 30.04.2014», яким не підтверджено реальності господарських взаємовідносин з платниками податків, в тому числі за договором постачання №114 від 05.11.2013, укладеного з ТОВ «Екос-ТМ».
2) ТОВ «Юстон плюс» (код за ЄДРПОУ 37962619), відносини з яким здійснювалися на підставі договору купівлі-продажу від 20.05.2013 №90, відповідно до якого ТОВ «Артбудкомфорт» на адресу ТОВ «Юстон плюс» виписано видаткові та податкові накладні на загальну суму з ПДВ 5571603,41грн., зокрема у 2013 році на суму 5531943,31грн. (ПДВ 921990,58грн.) та у 2014 році на суму з ПДВ 39660,10грн. (ПДВ 6610,02грн.). Номенклатура поставки накладних - полуфабрикати, курча бойлерів тощо. Перелік вказаних документів та їх реквізити визначені в Акті перевірки у табличному вигляді (т.1 а.с. 140-141, 170-172).
Зазначено, що розрахунки проведені у безготівковій формі, що підтверджується виписками банку про надходження на рахунок ТОВ «Артбудкомфорт» коштів. Станом на 31.12.2014 кредиторська заборгованість по ТОВ «Юстон плюс» становить 687296грн.
Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними ТОВ «Артбудкомфорт» включено до податкових зобов'язань відповідного періоду.
Надалі вказується, що ТОВ «Артбудкомфорт» до перевірки не надано документи, які б фактично підтверджували реалізацію товару, а саме товарно-транспортних накладних, які б підтверджували автомобільного перевізника, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, пункт навантаження, перевезення та вивантаження товару, відомості про вантаж, доручення на отримання товару.
Стосовно ТОВ «Юстон плюс» в Акті перевірки зазначається, що згідно з обліковою карткою суб'єкта фіктивного підприємництва від 27.06.2014 №1124/26-15-07-24 СФП ГУ Міндоходів у м.Києві надана інформація щодо відпрацювання СФП: зареєстровано у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею у володіння чи управління підставним особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження. При проведенні перевірки використано акт ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 13.06.2014р. №473/26-57-22-01-10/37962619 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Юстон плюс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2013 по 30.06.2013 та з 01.08.2013 по 31.03.2014», яким не підтверджено господарські взаємовідносини з платниками податків, в тому числі за договором купівлі-продажу від 20.05.2013 №90 з ТОВ «Юстон плюс».
Також вказується, що службовою запискою ОУ ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 13.06.2014 № 3547/вн/26-57-07-03 надано інформацію, що під час відпрацювання зазначеного підприємства було здійснено виїзд за адресою реєстрації і встановлено, що за вказаною адресою розташована адміністративна будівля. При обстеженні приміщення не встановлено виробничі та трудові потужності ТОВ «Юстон плюс». Директор, бухгалтер та засновник підприємства гр.ОСОБА_2 повідомила про свою непричетність до діяльності та створення підприємств. Крім того, отримано акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 04.07.2013 №79/22-00/24884883 по КТП "ПРОМТОРГ" (код ЄДРПОУ 24884883) (не є контрагентом позивача за спірними операціями) з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансового-господарських операцій з контрагентами за період з 01.04.2013 року по 31.05.2013 року, яким не підтверджено господарські взаємовідносини з платниками податків, в тому числі з ТОВ «Юстон плюс».
3) ТОВ «Інтерлайт» (код за ЄДРПОУ 37145049), відносини з яким здійснювалися на підставі договору купівлі-продажу від 02.01.2013 №65, відповідно до якого ТОВ «Артбудкомфорт» на адресу ТОВ «Інтерлайт» виписано видаткові та податкові накладні на загальну суму з ПДВ 10973929,89грн., зокрема у 2013 році на суму 10973929,89грн. (ПДВ 1828988,37грн.) Номенклатура поставки накладних - полуфабрикати, курча бойлерів тощо. Перелік вказаних документів та їх реквізити визначені в Акті перевірки у табличному вигляді (т.1 а.с. 142-144, 173-176).
Зазначено, що розрахунки проведені у безготівковій формі, що підтверджується виписками банку про надходження на рахунок ТОВ «Артбудкомфорт» коштів. Станом на 31.12.2014 кредиторська заборгованість по ТОВ «Інтерлайт» відсутня.
Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними ТОВ «Артбудкомфорт» включено до податкових зобов'язань відповідного періоду.
Вказується про ненадання ТОВ «Артбудкомфорт» до перевірки товарно-транспортних накладних, які б фактично підтверджували реалізацію товару.
Стосовно ТОВ «Інтерлайт» в Акті перевірки зазначається, що відкрита кримінальна справа за №42013150050000054 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України (за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Інтерлайт»).
Також вказується про надходження акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.06.2014 №1165/26-55-22-07/37145049 від 17.04.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтерлайт» щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.11.2012 по 28.02.2014 року», яким не підтверджено господарські взаємовідносини з платниками податків, в тому числі за договором купівлі - продажу №65 від 02.01.2013. з ТОВ «Інтерлайт». Звіркою ТОВ «Інтерлайт» не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.11.2012 по 28.02.2014 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.
4) ТОВ «Енергомур» (код за ЄДРПОУ 38490543), відносини з яким здійснювалися на підставі договору купівлі-продажу від 01.08.2013 року №112, відповідно до якого ТОВ «Артбудкомфорт» на адресу ТОВ «Енергомур» виписано видаткові накладні на загальну суму з ПДВ 480000грн., зокрема у 2013 році на суму 461572,25грн. (ПДВ 76928,71грн.) та у 2014 році на суму 18427,75 (ПДВ 3071,29грн.). Номенклатура поставки накладних - полуфабрикати, курча бойлерів тощо. Перелік видаткових накладних та їх реквізити визначені в Акті перевірки у табличному вигляді (т.1 а.с. 145-146, 177).
На виконання умов вказаного договору ТОВ «Артбудкомфорт» на адресу ТОВ «Енергомур» виписано податкову накладну від 13.08.2013 №86/4 на загальну суму з ПДВ 480000грн. (у т.ч. ПДВ 80000грн.), яка виписана у зв'язку з проведенням попередньої оплати (за правилом першої події), що ДПІ в Акті перевірки не заперечується.
Зазначено, що розрахунки проведені у безготівковій формі, що підтверджується виписками банку про надходження на рахунок ТОВ «Артбудкомфорт» коштів. Станом на 31.12.2014 кредиторська заборгованість по ТОВ «Енергомур» відсутня.
Суми ПДВ у зазначеній податковій накладній ТОВ «Артбудкомфорт» включено до податкових зобов'язань відповідного періоду.
Надалі вказується, що ТОВ «Артбудкомфорт» до перевірки зазначений договір не надано. Товарно-транспортні накладні, які б підтверджували автомобільного перевізника, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, пункт навантаження, перевезення та вивантаження товару, відомості про вантаж, доручення на отримання товару до перевірки не надано.
Стосовно ТОВ «Енергомур» в Акті перевірки зазначається, що відкрита кримінальна справа за №42013150050000054 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України (за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Енергомур»).
Вказані порушення, як зазначає ДПІ, не дають змоги підтвердити реальність здійснення операцій.
Враховуючи наведене, ДПІ в Акті перевірки зроблено висновок (т.1 а.с. 179), що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Артбудкомфорт» по взаємовідносинам із ТОВ «Екос-ТМ», ТОВ «Юстон плюс», ТОВ «Інтерлайт» та ТОВ «Енергомур» в повній мірі не набула належним чином цивільної право-дієздатності, що вказує на ознаки можливого вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Тобто наведені висновки податкового органу ґрунтуються виключно на припущеннях.
Надалі в Акті перевірки зазначається (т.1 а.с.152, 187), що ТОВ «Артбудкомфорт» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ витрати за договорами на виконання будівельно-ремонтних робіт з ТОВ «Астра трей лайн» (код за ЄДРПОУ 38972612) (другий епізод).
Зокрема вказано, що взаємовідносини ТОВ «Артбудкомфорт» із ТОВ «Астра трей лайн» здійснювались на підставі таких договорів, а саме:
- договір №0109 на виконання будівельно-ремонтних робіт від 01.09.2014 року (ремонт птахозабійного цеху за адресою АДРЕСА_1
- договір №0209 на виконання будівельно-ремонтних робіт від 02.09.2014 року (ремонт птахозабійного цеху за адресою АДРЕСА_1
- договір №0309 на виконання будівельно-ремонтних робіт від 03.09.2014 року (ремонт птахозабійного цеху за адресою АДРЕСА_1
- договір №0409 на виконання будівельно-ремонтних робіт від 04.09.2014 року (ремонт птахозабійного цеху за адресою АДРЕСА_1
- договір №0509 на виконання будівельно-ремонтних робіт від 05.09.2014 року (ремонт птахозабійного цеху за адресою АДРЕСА_2
- договір №0809 на виконання будівельно-ремонтних робіт від 08.09.2014 року (ремонт птахозабійного цеху за адресою АДРЕСА_3.(ремонт штукатурки стін);
- договір №0909 на виконання будівельно-ремонтних робіт від 09.09.2014 року (ремонт птахозабійного цеху за адресою смт. Березна, Менський р-н, Чернігівської обл. (підлога);
- договір №1009 на виконання будівельно-ремонтних робіт від 10.09.2014 року (ремонт птахозабійного цеху за адресою смт. Березна, Менський р-н, Чернігівської обл. (підлога);
- договір №1109 на виконання будівельно-ремонтних робіт від 11.09.2014 року (ремонт птахозабійного цеху за адресою смт. Березна, Менський р-н, Чернігівської обл. (підлога);
- договір №1209 на виконання будівельно-ремонтних робіт від 12.09.2014 року (ремонт птахозабійного цеху за адресою смт. Березна, Менський р-н, Чернігівської обл. (підлога).
Зазначається, що на виконання умов вказаних договорів ТОВ «Астра трей лайн» на адресу ТОВ «Артбудкомфорт» були виписані довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2014 року (КБ-3, без дати та номера реєстрації), акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2014 року (КБ-2в, без дати та номера реєстрації) та податкові накладні за вересень 2014 на загальну суму 540 000 грн., в т.ч. ПДВ - 90 000 грн. Перелік та реквізити вказаних документів наведено в Акті перевірки у табличному вигляді (т.1 а.с.153, 188-189).
Надходження коштів на рахунок ТОВ «Астра трей лайн» підтверджено виписками банку на загальну суму 52920грн. (платіжне доручення №1089 від 24.10.2014р.). Станом на 31.12.2014 заборгованість становить 487080грн.
Вказується, що посадовими особами підприємства в ході перевірки були надані відповідні документи, що не в повній мірі підтверджують здійснення наведених операцій. Тобто наведені висновки податкового органу знову ґрунтуються лише на припущеннях.
Далі ДПІ зазначає, що при проведенні перевірки використано податкову інформацію ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області від 14.02.2015 №22/05-15-22-02-38972612 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Астра трей лайн» за вересень - грудень 2014 року», якою не підтверджено господарські взаємовідносини з платниками податків, в тому числі за договорами на виконання будівельно-ремонтних робіт з ТОВ «Астра трей лайн».
В ході проведення вищевказаного аналізу не встановлено факту передачі ТОВ «Астра трей лайн» контрагентам-покупцям товарів (робіт, послуг) у зв'язку з відсутністю договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, головної книги, журналів-ордерів та картки рахунків № НОМЕР_7, НОМЕР_8, інших первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, які підтверджують виникнення податкових зобов'язань.
Проведеним аналізом встановлено відсутність ТОВ «Астра трей лайн» за податковою адресою та відсутність будь-якої інформації про наявність автомобільного чи іншого транспорту, складських приміщень, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Крім того, не встановлено отримання ТОВ «Астра трей лайн» дозвільних документів на проведення діяльності, яка їх потребує.
Виходячи з вищенаведеного, як вважає ДПІ, ТОВ «Астра трей лайн» здійснювало діяльність спрямовану на надання податкової вигоди третім особам. Вказані порушення, як зазначає ДПІ, не дають змоги підтвердити реальність здійснення операцій.
Також, в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Артбудкомфорт», надалі «Замовник», в період з 01.01.2013 по 31.12.2014 мало взаємовідносини з СПД - фізичними особами, ФОП (третій епізод). Згідно з наданими до перевірки документами, встановлено, що на виконання умов вищезазначених договорів, СПД - фізичними особами було надано ГОВ «Артбудкомфорт» акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) на суму, а саме:
- ОСОБА_3, який надавав транспортні послуги відповідно до договору №004Г від 01.09.2013, за вересень 2013 року - 4 486,80 грн.;
- ОСОБА_4, який надавав транспортні послуги відповідно до договору №006Г від 01.10.2013, за листопад 2013 рік - 16 137,00 грн., за 2014 рік - 27 144,80 грн.;
- ОСОБА_5, яка надавала транспортні послуги відповідно до договору №271113 від 27.11.2013, за 2013 рік - 8 000,00 грн.;
- ОСОБА_6, який надавав транспортні послуги відповідно до договору №01-02-14/1 від 05.02.2014, за 2013 рік - 3 000,00 грн.. за 2014 рік - 210 100,00 грн.;
- ОСОБА_7, який надавав транспортні послуги відповідно до договору №190514 від 01.05.2014, за 2014 рік - 81 073,00 грн.;
- ОСОБА_8, який надавав транспортні послуги відповідно до договору №01102014 від 01.10.2014, за 2014 рік - 147 568,00 грн.;
- ОСОБА_9, який надавав транспортні послуги відповідно до договору №003 Б від 01.03.2012, за 2013 рік - 27 720,00 грн.;
- ОСОБА_10, який надавав транспортні послуги відповідно до договору №027Б від 25.05.2012, за 2013 рік - 104 064,0 грн.;
- ОСОБА_11, який надавав транспортні послуги відповідно до договору №001 Б від 01.03.2012, за 2013 рік -130 733,64 грн.;
- ОСОБА_12, яка надавала транспортні послуги відповідно до договору №103-А від 16.10.2013, за 2013 рік - 100 692,50 грн.;
- ОСОБА_13, який надавав транспортні послуги відповідно до договорів №070Б від 01.04.2013 та №07014 від 01.01.2014, за 2013 рік - 165 146,20 грн., за 2014 рік - 61 293,50 грн.;
- ОСОБА_14, який надавав транспортні послуги відповідно до договору №009 Б від 01.03.2012, за 2013 рік - 106 465,36 грн.
В Акті вказано, що ТОВ «Артбудкомфорт» було віднесено до складу витрат на збут у відповідних періодах суми по зазначених отриманих послугах на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг). Тобто, ДПІ визнає факт отримання позивачем вказаних транспортних послуг.
В контексті наведеного ДПІ також зазначає, що на виконання умов договорів щодо надання транспортних послуг ФОП ОСОБА_4 (договір №006Г від 01.10.2013), ФОП ОСОБА_10 (договір №027Б від 25.05.2012), ФОП ОСОБА_11 (договір №001 Б від 01.03.2012) та ФОП ОСОБА_14 (договір №009 Б від 01.03.2012) було виписано на адресу ТОВ «Артбудкомфорт» податкові накладні на загальну суму 64475,80грн. Перелік та реквізити таких податкових накладних зазначено в Акті перевірки у табличному вигляді (т.1 а.с.184-185).
Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними ТОВ «Артбудкомфорт» включено до складу податкового кредиту з ПДВ відповідного періоду.
Надалі зазначається, що ТОВ «Артбудкомфорт» не доведено, що кошти, сплачені за транспортно-експедиційні послуги, це діяльність, що направлена на отримання доходу підприємством та сплата за вказані послуги повинна була бути сплаченою за рахунок прибутку підприємства.
Вказується, що до перевірки не надано документів, що давали б змогу перевірити, які саме послуги (роботи) надавалися (виконувалися); не надано підтверджуючих документів, що давали б змогу ідентифікувати конкретний зміст наданих послуг (робіт); не надано актів подачі-приймання заявок замовника на виконання транспортного експедирування вантажу; не надано інформації, на підставі яких документів експедитор приймав товар. Не надані договори поставки, продажу, відповідального схову, на транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи або інші договори, акти виконаних робіт (послуг) по перевезенню товарів (ксерокопії актів. відсутні печатки і підписи). До перевірки не надано довіреностей, договорів - замовлення на вантажні перевезення, документів, що засвідчують транспортування товарів, товарно-транспортних накладних (відсутні печатки перевізника, вантажоодержувача, відсутній пункт розвантаження, відсутні прізвища отримувачів вантажу).
Як зазначає ДПІ, в актах виконаних робіт не зазначено зміст послуг (робіт), придбані наведені вище послуги безпосередньо не пов'язані з господарською діяльністю та не призвели до отримання прибутку підприємством. Відношення до господарської діяльності наведених послуг не доведено.
За таких обставин перевіркою зроблено висновок (т.1 а.с.165), що підприємством безпідставно завищено витрати по взаємовідносинах з СПД - фізичними особами, ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 за 2013 рік на суму 606 879 грн. та за 2014 рік на суму 522 655 грн.
Крім того, враховуючи наведене, ДПІ зроблено висновок (т.1 а.с.187), що ТОВ «Артбудкомфорт» безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по отриманим від ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11 та ФОП ОСОБА_14 податковим накладним на загальну суму 64475,80грн.
До того ж перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, в результаті викладених вище порушень, встановлено його заниження всього в сумі 150 666 грн., у т.ч. за вересень 2014 у сумі 150 669 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22 - рядок 23.1 - рядок 23.2) за грудень 2014 року на суму 3 807 грн. (спеціальний режим оподаткування переробного підприємства).
На сторінці 109 Акту (т.1 а.с.191) ДПІ зазначається (четвертий епізод), що перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22 - рядок 23.1 - рядок 23.2) за квітень 2013 року на суму 224 168 грн. (загальна декларація), що призвело до заниження ПДВ всього у сумі 224 168 гривень.
Зокрема, встановлено, що ТОВ «Артбудкомфорт» в травні 2013 року подано до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві «Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» (9030871127 від 28.05.2013 року) за грудень 2012 року, в якому: зменшено показники рядка 21.2, який складав 224 168 грн., а став 0,00 грн., що вплинуло на рядок 22 (показник рядка - 0,00 грн.) та рядок 24 (показник рядка - 0,00 грн.). Різниця між показником, який уточнюється, та уточненим показником за грудень 2012 року показники рядка 21.2, рядка 22 та рядка 24 зменшено на 224 168 грн.
Перевіркою зроблено висновок, що ТОВ «Артбудкомфорт» невірно перенесено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22 - рядок 23.1 - рядок 23.2) в уточнюючий розрахунок з ПДВ за квітень 2013 року (реєстраційний №9034739869 від 13.06.2013 року та реєстраційний №9035362927 від 17.06.2013 року) та податкові декларації з ПДВ за наступні періоди.
Враховуючи наведене у сукупності, ДПІ у розділі «Висновок» Акту перевірки зазначає про порушення ТОВ «Артбудкомфорт», зокрема вимог:
- п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.54. п.14.1 ст. 14, ст.134, ст.135, п.п.137.1 ст.137., п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток всього у сумі 3 435 717 грн., в тому числі по періодах: 2013 рік - 2 099 213 грн., 2014 рік - 1 336 504 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності за 2014 рік в сумі 3 448 313 грн.;
- ст.22, п.44.1 статті 44, ст.138., ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.185.1 ст.185, п.200.1 ст. 200, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК України, внаслідок чого безпідставно завищено податковий кредит на загальну суму 154 476 грн., що призвело до заниження ПДВ в сумі 150 666 грн., у т.ч. за вересень 2014 року у сумі 150 669 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22 - рядок 23.1 - рядок 23.2) за грудень 2014 року на суму 3 807грн.
- ст.33, п.46.1 ст.46, п.п.49.1., п.49.2 ст.49 , п.50.1. ст.50, п. 54.3 ст.53 розділу II ПК України та розділу VI наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 «Про затвердження форм і Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», внаслідок чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22 - рядок 23.1 - рядок 23.2) за квітень 2013 року на суму 224 168 грн. (загальна декларація), що призвело до заниження ПДВ всього у сумі 224 168 грн., у т.ч. за червень 2013 на суму 70 159 грн., за липень 2013 на суму 12 267 грн., за серпень 2013 на суму 11 398 грн., за вересень 2013 року на суму 18 969 грн., за жовтень 2013 на суму 18 575 грн., за листопад 2013 року на суму 14 000 грн., за березень 2014 на суму 55 404 грн., за квітень 2014року на суму 22 246 грн., за липень 2014р. на суму 1 150 грн.
На підставі зазначених висновків Акту перевірки ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.05.2015р.:
- № 0002092205, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств» на 3 435 717 грн. за основним платежем та на 1 717 858 грн. за штрафними санкціями,
- № 0002132205, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 224168 грн. за основним платежем та на 112084грн. за штрафними санкціями,
- № 0002122205, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 150669 грн. за основним платежем та на 75334,50грн. за штрафними санкціями,
- № 0002102205, відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 448 313 грн.,
- № 0002112205, відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту з ПДВ наступного періоду у розмірі 3 807 грн.
За результатами адміністративного оскарження вказаних рішень до Головного управління ДФС у м. Києві скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.
Вирішуючи спір по суті (щодо першого - третього епізодів) та проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України (в редакції на час оформлення операцій та формування податкових вигод), а саме:
- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),
- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат, податкових зобов'язань), а саме: п/п. 14.1.27. ПК України (щодо визначення терміну «витрати»), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг»), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг; дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами); ст.187 (щодо дати виникнення податкових зобов'язань),
- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі податкової накладної та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо складення п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг), п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),
а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей) та положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.
Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.
У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця/продавця права на формування сум податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод, та які є передумовою їх формування.
Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою.
Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких можлива податкова вигода, зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів, зареєстрованих у встановлених випадках в ЄРПН податкових накладних.
У взаємозв'язку з вищенаведеним суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні ВАС України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.
Окрім того, вирішуючи спір по суті, суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права, обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку податкового органу тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені податковим органом в Акті перевірки, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.
В даному випадку, як приходить до висновку суд, відповідач в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування), не довів жодними належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод (зобов'язань), а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.
Доводи, покладені ДПІ в основу висновків Акту перевірки та оскаржуваних рішень, по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, з огляду на що висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеними контрагентами та підставою для прийняття спірних рішень.
Між тим, сукупність наданих позивачем по вказаним взаємовідносинам первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, зокрема: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних документів, ТТН, актів приймання-передачі робіт (послуг); актів виконаних робіт (Ф № КБ-3); локальних кошторисів на будівельні роботи (Ф №1); підсумкових відомостей ресурсів до локальних кошторисів, договірних цін (ф. №9); оборотно-сальдових відомостей щодо відображення спірних операцій у бухгалтерському обліку підприємств, не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, підстав для висновку про нездійснення спірних операцій позивачем та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод (зобов'язань).
Такий висновок ґрунтується на наступному.
Так, щодо першого епізоду та відносин позивача з ТОВ «Екос-ТМ», ТОВ «Юстон плюс», ТОВ «Інтерлайт» та ТОВ «Енергомур» щодо поставки вказаним підприємствам продукції, слід зазначити, що взаємовідносини між вказаними особами здійснювались на підставі договорів купівлі-продажу від 05.11.2013 року №114, від 20.05.2013 №90, від 02.01.2013 №65 та від 01.08.2013 року №112, копії яких залучено до матеріалів справи, за умовами яких ТОВ «Артбудкомфорт» (Продавець) зобов'язувався передати, а Покупці (вказані вище підприємства) прийняти й оплатити м'ясопродукти із курки бройлера на умовах даних договорів. Всі вказані договори є типовими.
Положеннями п. 4.1. Договорів передбачено, що продукція постачається партіями згідно заявок Покупця.
Згідно п. 3.5. Договорів оплата за продукцію здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту підписання видаткової накладної.
Відповідно до п. 4.2. Договорів, постачання продукції здійснюється на умовах EXW (франко-склад) (у відповідності з правилами Інкотермс 2000). За згодою сторін доставка Покупцеві може здійснюватися транспортом Продавця або транспортом третіх осіб. У цьому випадку вартість доставки Продукції включається в ціну Продукції.
Вказаний термін EXW (франко-склад, франко-завод) покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.
З наведеного у сукупності вбачається, що позивач в даному конкретному є постачальником продукції та з урахуванням особливостей, передбачених договорами, може бути учасником транспортних відносин (поставки) або ж забезпечити таку поставку за рахунок третіх осіб, однак таке правило не є безумовним, а тому наявність у нього транспортних документів (ТТН) не є обов'язковою умовою.
Відтак, викладені в акті перевірки доводи ДПІ про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин між позивачем та ТОВ «Екос-ТМ», ТОВ «Юстон плюс», ТОВ «Інтерлайт» та ТОВ «Енергомур» у зв'язку із ненаданням до перевірки товарно-транспортних накладних та інших документів, які підтверджують транспортування, не можуть безумовно свідчити про порушення позивачем податкового законодавства та формування спірних сум податкових вигод, оскільки з урахуванням особливостей, передбачених договорами, наявність у позивача транспортних документів в даному випадку не є обов'язковою умовою.
Натомість, позивачем під час розгляду даної справи надано до суду належним чином оформлені товарно-транспортні накладні, де замовником та вантажовідправником визначено позивача, а вантажоодержувачем - відповідного контрагента, якому постачався товар. При цьому, як вбачається з Акту перевірки, до перевірки були надані укладені позивачем із перевізниками (фізичними особами-підприємцями) договори про надання транспортних послуг, наявність яких також не заперечувалась та визнавалась ДПІ в ході розгляду справи.
Слід зазначити, що у наданих до справи вказаних ТТН визначено пункти навантаження за адресами: АДРЕСА_3., а також смт. Березна, Менський р-н, Чернігівської обл., які відповідають адресам розташування птахозабійних цехів позивача, факт чого ДПІ не заперечувався. Наведене додатково свідчить про реальність наведених операцій.
У взаємозв'язку із наведеним та щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Енергомур», слід зазначити, що податкова накладна від 13.08.2013 №86/4 на загальну суму з ПДВ 480000грн. (у т.ч. ПДВ 80000грн.) виписана ТОВ «Артбудкомфорт» як постачальником по факту попередньої оплати. Наведене визнається ДПІ в Акті перевірки та не спростовано представником у судовому засіданні.
Абзацом першим пункту 201.7 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Тобто, в даному випадку видача позивачем на адресу ТОВ «Енергомур» вказаної податкової накладної за фактом здійснення попередньої оплати, вже само по собі є достатньою підставою для відображення відповідних сум у податковому обліку та не може вважатися порушенням податкового законодавства.
Відтак, суд приходить до висновку про правомірне відображення в податковому обліку господарських операцій позивача з його контрагентами ТОВ «Екос-ТМ», ТОВ «Юстон плюс», ТОВ «Інтерлайт» та ТОВ «Енергомур», оскільки наявними у матеріалах справи доказами підтверджується фактичний рух активів у процесі здійснення таких операцій.
При цьому суд зазначає, що господарські операції платника податків щодо реалізації товарів (послуг) не впливають на порядок визначення та декларування податкового кредиту з ПДВ, оскільки право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг, а відтак висновки ДПІ про завищення позивачем сум податкового кредиту, аналізуючи при цьому операції позивача з реалізації товарів вказаним контрагентам, є безпідставними.
Стосовно третього епізоду та взаємовідносин позивача із СПД - фізичними особами (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14) щодо придбання позивачем транспортних послуг, слід зазначити, що, як вказує позивач та визнається ДПІ в Акті перевірки, відносини між вказаними особами здійснювались на підставі договорів про надання таких послуг: №004Г від 01.09.2013, №006Г від 01.10.2013, №271113 від 27.11.2013, №01-02-14/1 від 05.02.2014, №190514 від 01.05.2014, №01102014 від 01.10.2014, №003 Б від 01.03.2012, №027Б від 25.05.2012, №001 Б від 01.03.2012, №103-А від 16.10.2013, №070Б від 01.04.2013 та №07014 від 01.01.2014, №009 Б від 01.03.2012 відповідно.
Як стверджує позивач та не заперечується ДПІ, вказані договори є типовими угодами, згідно умов яких всі вказані СПД є фізичні особи - ФОП, що діють на підставі свідоцтва, іменовані Перевізники, з однієї сторони та ТОВ «Артбудкомфорт» (Замовник) з іншої сторони, взяли на себе обов'язки з перевезення вантажу, що належить Замовнику, до місця призначення або безпосередньо одержувачу (ям), в т.ч. приймають на себе обов'язки по отриманню, перевірці кількості та якості вантажу, який повернено одержувачем, його збереження під час перевезення, тощо.
Відносно надання вказаних послуг до матеріалів справи залучено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), складені позивачем з вищевказаними із СПД - фізичними особами щодо перевезення товарів за спірними операціями між містами України (Золотоноша, Київ, Черкаси, Дніпропетровськ, Донецьк, Житомир, Єнакієво, смт. Березна та інші) за періоди що охоплюють періоди спірних операцій, відомості щодо чого не спростовані ДПІ під час розгляду справи. При цьому у Актах зазначено вид наданих послуг - «транспортні послуги, послуги з перевезення вантажів», вказано автомобіль, яким здійснювалось перевезення, маршрут перевезення, зазначено водія, тощо. Відтак, визначена у Актах номенклатура послуг та інша інформація фактично відтворює зміст операції з наданих СПД - фізичними особами позивачу послуг та не дає підстав для позбавлення вказаних документів юридичного значення.
Таким чином, доводи ДПІ про невідображення змісту послуг у вказаних актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) спростовуються наведеним та є безпідставними.
Слід зазначити, що на підтвердження здійснення перевезень СПД - фізичними особами до матеріалів справи надано належним чином оформлені товарно-транспортні накладні, де замовником та вантажовідправником визначено позивача, а автомобільним перевізником - відповідного контрагента (ФОП). В ТТН зазначено вид та кількість вантажу, містяться відмітки водія-експедитора, ідентифіковані транспортні засоби, а також містяться відтиски штампу/печатки та підписи учасників операцій, - постачальника та покупця. Вказані у ТТН відомості кореспондуються із відомостями, вказаними у актах здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Що стосується висновків ДПІ про відсутність зв'язку придбаних позивачем транспортних послуг з господарською діяльністю підприємства, які, як зазначає ДПІ, не призвели до отримання прибутку підприємством, суд зазначає, що в Акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).
Натомість, сукупність наданих до матеріалів справи вищевказаних договорів та первинних документів щодо реалізації позивачем продукції (м'яса птиці) таким підприємствам як ТОВ «Екос-ТМ», ТОВ «Юстон плюс», ТОВ «Інтерлайт» та ТОВ «Енергомур», за умовами яких передбачалось право позивача на здійснення доставки продукції як самостійно так і з залученням третіх осіб, беручи до уваги кореспонденцію відомостей у таких документах із ТТН та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), що укладені позивачем із СПД - фізичними особами, підтверджують фактичне виконання спірних операцій, а також їх взаємозв'язок з господарською діяльністю позивача, та не дають підстав для висновку про нездійснення спірних операцій. При цьому суд враховує, що ДПІ визнається в Акті перевірки факт отримання позивачем вказаних транспортних послуг.
В контексті наведеного суд не вбачає також порушень щодо формування позивачем податкового кредиту з ПДВ по отриманим від ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11 та ФОП ОСОБА_14 податковим накладним.
Стосовно другого епізоду та взаємовідносин ТОВ «Артбудкомфорт» із ТОВ «Астра трей лайн» щодо виконання останнім будівельно-ремонтних робіт, слід зазначити, що взаємовідносини між вказаними особами здійснювались на підставі таких договорів, а саме: №0109 від 01.09.2014; №0209 від 02.09.2014; №0309 від 03.09.2014; №0409 від 04.09.2014; №0509 від 05.09.2014; №0809 від 08.09.2014; №0909 від 09.09.2014; №1009 від 10.09.2014; №1109 від 11.09.2014; №1209 від 12.09.2014, копії яких залучено до матеріалів справи, за умовами яких ТОВ «Астра трей лайн» (Підрядник) зобов'язувався власними і залученими силами виконати будівельно-ремонтні роботи на об'єктах ТОВ «Артбудкомфорт» (Замовника), зокрема, ремонт птахозабійних цехів за адресами АДРЕСА_3. та смт. Березна, Менський р-н, Чернігівської обл.
Так, за відносинами позивача з ТОВ «Астра трей лайн» (щодо виконання підрядних робіт) до матеріалів справи надано підписані сторонами угод акти приймання виконаних робіт (Ф № КБ-2), довідки про вартість виконаних робіт (Ф № КБ-3), локальні кошториси на будівельні роботи (Ф №1), підсумкові відомості ресурсів до локальних кошторисів, договірні ціни (ф. №9), належним чином оформлені податкові накладні, докази проведення розрахунків між сторонами, які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо фактичного виконання підрядних робіт та підтверджують їх реальний характер.
При цьому суд враховує, що ДПІ по суті не заперечується та визнається наявність у позивача об'єктів (птахозабійних цехів), де здійснювався ремонт за умовами вказаних договорів.
В порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, та з урахуванням сутності операцій ДПІ не доведено суду недостатності у контрагента кількості трудових ресурсів для виконання спірних операцій та не доведено обсягів інших ресурсів, які були необхідні контрагенту для виконання спірних операцій, але були відсутні. Не доведено також і необхідності у отриманні контрагентом дозвільної документації на виконання обумовлених договорами робіт, враховуючи, що за договорами передбачалося здійснення ремонтних робіт та такі роботи не були пов'язані із здійсненням капітального будівництва.
Відтак, сукупність вказаних матеріалів підтверджує фактичне виконання спірних операцій, а також їх взаємозв'язок з господарською діяльністю позивача, та не дає підстав для висновку про нездійснення спірних операцій.
При цьому під час розгляду справи з боку податкового органу не надано доказів того, що в ході перевірки витребовувались певні документи, пов'язані з виконанням вказаних договорів (у т.ч. ті, що зазначені в Акті перевірки як не надані до перевірки), але позивач відмовився їх надати. В контексті наведеного не надано актів відмови у наданні документів, як-то передбачено п.85.6 ст. 85 ПК України.
Загалом, як вбачається з Акту перевірки, висновки ДПІ про порушення позивачем податкового законодавства по суті ґрунтуються на наявності податкової інформації, яка зазначена в актах про неможливість проведення зустрічної звірки по контрагентам, зокрема щодо відсутності контрагентів за юридичною (податковою) адресами, наявності показів посадових осіб підприємств (контрагентів позивача) про свою непричетність до діяльності та створення таких підприємств, наявність кримінальних проваджень тощо.
У зв'язку із наведеним суд зазначає, що неможливість звірки свідчить про відсутність у податкового органу відомостей, а отже і про неможливість формування податкової інформації. При неможливості звірки, відповідно, податковим органом не можуть формуватися висновки за аналогією висновків акту перевірки.
В силу вимог п. 73.5. ст. 73 ПК України та п. 3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМ України від 27 грудня 2010 р. № 1232, зустрічна звірка може бути ініційована ДПІ, яка здійснює перевірку платника податку (позивача), шляхом надіслання до ДПІ за місцезнаходженням контрагентів платника податків відповідного доручення.
Як вбачається із змісту актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Юстон плюс», ТОВ «Інтерлайт» та ТОВ «Астра трей лайн», вони не стосуються взаємовідносин з позивачем щодо здійснення спірних господарських операцій, а процедура проведення звірки не була ініційована відповідачем по даній справі у зв'язку з проведенням перевірки позивача, як-то передбачено п. 3 Порядку. Наведене вказує на порушення порядку проведення зустрічних звірок та на те, що акти про неможливість звірки складені з порушенням встановлених законодавством правил, що зумовлює застосування до них положень ч. 3 ст. 70 КАС України, відповідно до яких докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Більш того, ДПІ не надано до суду акту про неможливість проведення зустрічної звірки по ТОВ «Екос-ТМ», а відтак не доведено обґрунтованості своїх посилань на такий акт.
Слід додати, що наявні в матеріалах справи акти про неможливість проведення зустрічних звірок не містять відомостей щодо інформування контрагентів про такий захід, не містять відомостей щодо витребування у контрагентів певної інформації, що додатково вказує на те, що ці акти не можуть бути самостійними та достатніми підставами для висновку про відсутність контрагентів за місцезнаходженням у період виконання спірних операцій, відсутності у контрагентів відповідних умов для здійснення спірних операцій в період проведення цих операцій, підставою для висновку про нездійснення спірних операцій та про порушення позивачем податкового законодавства.
Що стосується посилання ДПІ на протоколи допиту свідків, а саме: гр.ОСОБА_1 щодо відсутності відношення до реєстрації ТОВ «Екос-ТМ», гр.ОСОБА_2 щодо відсутності відношення до реєстрації ТОВ «Юстон плюс», а також посилання на наявність кримінальних проваджень щодо діяльності ТОВ «Інтерлайт» та ТОВ «Енергомур», слід зазначити, що відповідачем в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, суду не надано жодних доказів на підтвердження наведеного, як-то: витягу з реєстру кримінальних проваджень, власне протоколів допиту свідків, інших процесуальних документів тощо, а відтак ДПІ не доведено обґрунтованості своїх посилань на вказані обставини. При цьому суд зазначає, що правове значення для цілей з'ясування обставин можливої фіктивної діяльності підприємства має вирок суду, що набрав законної сили.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Однак, під час розгляду справи відповідачем не надано вироку суду відносно посадових осіб позивача або контрагентів позивача за спірними операціями, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями. Сам по собі протокол допиту чи наявність кримінального провадження не є достатніми та допустимими доказами фіктивної діяльності контрагентів, на що посилається ДПІ.
В контексті останнього не надано висновків експертизи, у т.ч. проведеної в порядку ст. 84 ПК України, щодо підробки підписів на первинних документах за спірними операціями.
Слід також зазначити, що під час розгляду справи не надано рішення суду відносно контрагентів позивача, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55-1 ГК України («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання»). Не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Не надано рішення суду про визнання правочинів з контрагентами недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України. Також не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тощо.
Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами.
Суд, крім іншого та в контексті наведеного, наголошує також на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, як-то неподання звітності, недекларування податкових зобов'язань, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.
Слід додати, що вищезгадані первинні документи, податкові накладні видані контрагентами позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20% (за звичайними правилами), що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них данні відповідають та кореспондуються з даними первинних документів.
Контрагенти позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних були зареєстровані платниками ПДВ, що не заперечується в Акті перевірки, а отже видача ними податкових накладних є правомірною.
Відтак, стосовно першого - третього епізодів суд приходить до висновку, що сукупність вказаних матеріалів підтверджує фактичне виконання спірних операцій позивача із його контрагентами, а також їх взаємозв'язок з господарською діяльністю позивача, та не дає підстав для висновку про нездійснення спірних операцій. Наведені ДПІ в Акті перевірки аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень ст.70 КАС України.
Стосовно ж четвертого епізоду та висновків ДПІ про завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22 - рядок 23.1 - рядок 23.2) за квітень 2013 року, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ПК України в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, за платниками податків закріплено обов'язок щодо подання податкових декларацій до податкових органів.
Пунктом 54.1 статті 54 ПК України закріплено, що сума грошового зобов'язання, самостійно обчислена платником податків та зазначена у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість на час виникнення спірних правовідносин були затверджені наказом Мінфіна від 25.11.2011р. № 1492, зареєстрованим в Мін'юсті 20.12.2011р. за № 1490/20228 (далі по тексту-Порядок № 1492).
Зокрема, порядок заповнення уточнюючого розрахунку врегульований розділомПорядку № 1492.
Так, відповідно до пункту 4 вказаного розділу у разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23 (23.1 чи 23.2), уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий як самостійний документ або у складі декларації (як додаток до неї). Значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується при визначенні значень рядків 21.2 та відповідно 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.
Згідно з пунктом 5 цього розділу у разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані лише як самостійні документи, оскільки форма декларації передбачає можливість подання уточнюючого розрахунку як додатка до неї лише за один звітний період, помилки якого виправляються.
Аналогічні положення згодом були закріплені і у розділі Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який затверджений наказом Мінфіна від 23.09.2014р. № 966, зареєстрованим в Мін'юсті 14.10.2014р. за № 1267/26044.
В даному випадку позивачем не заперечувалось, що в травні 2013 року ним було подано уточнюючий розрахунок за грудень 2012 року, в якому зменшено показники рядка 21.2, який складав 224 168 грн., що вплинуло на рядок 22 та рядок 24, внаслідок чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22 - рядок 23.1 - рядок 23.2) за квітень 2013 року на суму 224 168 грн. (загальна декларація), що і призвело до заниження відповідної суми грошового зобов'язання з ПДВ.
Враховуючи наведене, а також те, що позивачем в ході розгляду даної справи жодним чином не спростовані наведені обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків ДПІ в контексті цього порушення та, відповідно, не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення рішення від 07.05.2015р. № 0002132205, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 224168 грн. за основним платежем та на 112084грн. за штрафними санкціями, а відтак позов в цій частині вимог задоволенню не підлягає.
Згідно з п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Разом з тим, частиною 2 ст.71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, в даному випадку в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості податкових повідомлень-рішень від 07.05.2015р. №№0002092205, 0002122205, 0002102205 та 0002112205, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про їх скасування. Натомість, суд не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення рішення від 07.05.2015р. № 0002132205, оскільки, на переконання суду, воно є законним та обґрунтованим, вірним по суті, а отже підстав для задоволення позову в частині його скасування немає.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено.
Керуючись вимогами статей 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Артбудкомфорт» задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 07.05.2015р. №№0002092205, 0002122205, 0002102205 та 0002112205.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Артбудкомфорт» (код ЄДРПОУ 35489446) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П. Шулежко