16 березня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого Леванчука А.О.,
суддів: Завгородньої І.М., Наумчука М.І., Парінової І.К., Попович О.В.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_6, третя особа - комунальне підприємство «Парковка та реклама», про витребування майна, що безпідставно використовується, за касаційною скаргою Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 грудня 2015 року,
У квітні 2014 року Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області звернулося до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що нежитлове приміщення АДРЕСА_1 є комунальною власністю територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради та перебувало в оренді у ОСОБА_6 відповідно до договору оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста від 31 серпня 2007 року № 1/35.
Позивач вважав, що відповідно до пунктів 10.1-10.6 договору, ст. 17, ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди є припиненим з 19 серпня 2013 року у зв'язку із закінченням строку, а тому відповідач зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди у п'ятиденний строк, проте ОСОБА_6 об'єкт оренди не повертає, фактично проживає уньому. У зв'язку з цим позивач просив виселити відповідача із зазначеного приміщення у судовому порядку.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 червня 2015 року позов задоволено. Виселено ОСОБА_6 з нежитлового приміщення АДРЕСА_1, яке є комунальною власністю територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Ухвалені у справі судові рішення не відповідають цим вимогам.
Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що приміщення АДРЕСА_1 є комунальною власністю територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради та перебувало в оренді у ОСОБА_6 відповідно до договору оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста від 31 серпня 2007 року № 1/35.
Згідно із п. 10.4 вказаного договору, цей договір припиняється у разі закінчення терміну дії, приватизації об'єкта орендарем, банкрутства орендаря, знищення об'єкта оренди. Достроково цей договір може бути розірвано за згодою сторін, а також за вимогою однією із них за рішенням суду у випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором та інших підстав, передбачених законодавством України.
Відповідно до п. 10.5 договору сторони домовилися, що за місяць до закінчення терміну дії договору орендодавець нагадує про закінчення терміну дії договору орендарю.
Пунктом 10.6 договору визначено, що в разі, якщо орендодавець не попередить орендаря на протязі одного місяця до закінчення та після закінчення терміну дії договору договір вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах.
Встановивши вищезазначені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для виселення ОСОБА_6 з вказаного приміщення, виходячи із того, що термін дії договору оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста від 31 серпня 2007 року № 1/35 закінчився 19 серпня 2013 року, і після цієї дати пролонгований не був.
Частиною 4 ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.
Звертаючись до суду із позовом, позивач у позовній заяві посилався на факт закінчення дії договору на підставі його листів-попереджень від 22 липня 2013 року № 3340, від 21 серпня 2013 року № 3777 та просив витребувати у ОСОБА_6 спірне нежитлове приміщення на підставі ст. ст. 764, 785 ЦК України.
Згідно із ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Матеріали справи та доводи касаційної скарги свідчать про те, що місцевий суд, у порушення вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, оскільки вирішуючи даний спір суд не уточнив змісту позовних вимог у позивача. При тому, що зі змісту позовної заяви вбачається, що Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області просило по суті витребувати спірне нежитлове приміщення на підставі ст. ст. 764, 785 ЦК України у зв'язку із закінченням договору оренди.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права. Однак зробивши такий висновок, апеляційний суд також на вищезазначене належної уваги не звернув.
Отже, оскільки неповнота з'ясування обставин у справі та порушення зазначених норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і ці порушення були допущені як місцевим, так і апеляційним судами, то рішення місцевого суду та рішення апеляційного суду підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду і цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 червня 2015 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 грудня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
А.О. Леванчук І.М. Завгородня М.І. Наумчук І.К. Парінова О.В. Попович Головуючий Судді: