21 березня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Леванчука А.О., ПаріновоїІ.К., Попович О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Київська компанія управління активами», про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного сумісного майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 29 грудня 2015 року,
У травні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з листопада 2011 року вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_2 7 червня 2014 року шлюб між ними було зареєстровано в органах РАЦС. За час спільного проживання без реєстрації шлюбу та в зареєстрованому шлюбі було набуто наступне майно: варочна поверхня вартістю 3 600 грн.; електродухова шафа вартістю 4 400 грн., холодильник вартістю 8 330 грн.; мікрохвильова піч вартістю 1 599 грн.; витяжка вартістю 1 850 грн.; електрочайник вартістю 459 грн.; пральна машина вартістю 5 700 грн.; пилосос вартістю 979 грн.; змішувач вартістю 1 765 грн.; ванна вартістю 3 604 грн.; умивальник вартістю 633 грн.; змішувачі 2 шт. вартістю 3 429 грн.; унітаз вартістю 1 082 грн.; фотоапарат «NikonD7000» вартістю 20 400 грн.; палатка «Cambridge» вартістю 1 360 грн.; відеокамера «Go pro hero3+» вартістю 5 799 грн.; ноутбук «НР650» вартістю 3 000 грн.; об'єктив «Nikon» вартістю 8 000 грн.; об'єктив «Nikon» вартістю 4 000 грн.; годинник «Casio G-Shock DW9052» вартістю 1 900 грн.
Крім того, за час перебування у зареєстрованому шлюбі, а саме: у грудні 2014 року, в інтересах сім'ї та за спільні кошти від імені відповідача ОСОБА_5 було укладено інвестиційний договір з товариством з обмеженою відповідальністю «Київська компанія з управління активами» (далі - ТОВ «Київська компанія з управління активами»), що здійснює діяльність за рахунок та в інтересах пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Нове будівництво», згідно з яким у період часу з грудня 2014 року по січень 2015 року включно останнім було сплачено грошові кошти у сумі 449 000 грн., внаслідок чого відповідач став власником лоту цінних паперів - облігацій на вищезазначену суму. Власність вказаних цінних паперів дорівнює праву власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Уточнивши свої позовні вимоги позивач ОСОБА_4 просила: встановити факт її проживання однією сім'єю зОСОБА_5 без реєстрації шлюбу в період з листопада 2011 року по 7 червня 2014 року; визнати майно, що було придбано за час проживання без реєстрації шлюбу - спільним сумісним майном подружжя та стягнути з відповідача в рахунок поділу спільного сумісного майна подружжя на її користь 18 481 грн.; визнати за нею право власності на 1/2 лоту облігацій в кількості 3 246 штук з відповідними у позовній заяві характеристиками із внесенням відповідних змін до договору бронювання відповідно до проспекту емісії облігацій емітента та з правом оформити право власності на об'єкт нерухомості у вигляді двокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 64,92 кв. м.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 компенсацію в рахунок зайво виділеного йому майна у сумі 570 грн. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину облігацій на загальну суму 229 160 грн (лоту цінних паперів) згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 2 грудня 2014 року № БВ-02/12/14-2, який був укладений між ТОВ «Київська компанія управління активами» «Нове будівництво» та ОСОБА_5 Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину облігацій на загальну суму 229 160 грн. (лоту цінних паперів) згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 2 грудня 2014 року № БВ-02/12/14-2. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 8 442 грн., як компенсацію за оплачену ним вартість 248 штук облігацій (лоту цінних паперів). Вирішено питання про судовий збір. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 29 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину за кожним облігацій на загальну суму 229 160 грн. змінено в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 8 442 грн., як компенсацію за оплачену ним вартість 248 штук облігацій (лоту цінних паперів) скасовано. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 708 штук облігацій (лоту цінних паперів) на загальну суму 48 144 грн, згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 2 грудня 2014 року № БВ-02/12/14-2, який був укладений між ТОВ «Київська компанія управління активами» «Нове будівництво» та ОСОБА_5 Визнано за ОСОБА_5 право власності на 6 078 штук облігацій (лоту цінних паперів) на загальну суму 413 304 грн, згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 2 грудня 2014 року № БВ-02/12/14-2, який був укладений між ним та ТОВ «Київська компанія управління активами» «Нове будівництво». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржуване у справі судове рішення, суд апеляційної інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 316 ЦПК України правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та виходячи із встановлених у справі обставин, які свідчать про те, що частка позивача у сплачених коштах за спірні облігації становить 48 095 грн 90 коп., а вартість однієї облігації становить 68 грн., виходячи із цього шляхом підрахунку суд визначив, що за ОСОБА_4 слід визнати право власності на 708 штук облігацій (лоту цінних паперів) на загальну суму 48 144 грн., а за ОСОБА_5 - право власності на решту облігацій (лоту цінних паперів) у кількості 6 078 штук на загальну суму 413 304 грн.
Такий висновок апеляційного суду ґрунтується на вимогах закону та узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними у постановах від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-79цс13 та від 12 грудня 2012 року у справі № 6-148цс12.
Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими і правильність вищезазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення апеляційного суду слід залишити без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення апеляційного суду Черкаської області від 29 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
А.О. Леванчук
І.К. Парінова О.В. Попович
Колегія суддів: