"14" березня 2016 р.Справа № 916/1399/15-г
За позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
До відповідача: Комунальної установи „Одеський обласний центр української культури”
Про розірвання договору оренди, виселення та стягнення
Суддя Д'яченко Т.Г.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю
Від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю
В судових засіданнях 24.02.2016р. та 09.03.2016р. оголошувались перерви на підставі ст. 77 ГПК України до 09.03.2016р. та 14.03.2016р., відповідно.
Суть спору: Позивач - Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунальної установи про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №581/ж/б від 21.01.2005р., укладеного між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та КУ „Одеський обласний центр української культури”, виселення відповідача з нежилого приміщення підвалу загальною площею 45,1 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 2 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та про стягнення з відповідача на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованості по орендній платі у сумі 15713 грн. 81 коп. та пені у сумі 1115грн. 30 коп.
Рішенням господарського суду Одеської області від 06.08.2015 року по справі №916/1399/15-г (колегія суддів у складі головуючого судді: Рога Н.В., судді: Зайцев Ю.О., Щавинська Ю.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено, визнано недійсним Договір оренди нежитлового приміщення №581/ж/6 від 21 січня 2005р., укладений між Приморською районною адміністрацією м. Одеси та Комунальним підприємством „Одеський обласний центр української культури”.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2015 року рішення господарського суду Одеської області від 06.08.2015 року по справі № 916/1399/15 скасовано в частині визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення №581/ж/6 від 21.01.2005р., укладеного між Приморською райадміністрацією м. Одеси та Комунальним підприємством “Одеський обласний центр української культури”, в решті рішення суду залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2015р. частково задоволено касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2015 року та рішення господарського суду Одеської області від 06.08.2015 року у справі №916/1399/15-г, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Згідно даних автоматичного розподілу справ між суддями справу №916/1399/15-г було призначено до розгляду судді Д'яченко Т.Г.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.01.2016р. справу №916/1399/15-г прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.
Позивачем подано суду клопотання про зупинення провадження у справі від 03.03.2016р., в якому представник позивача просив суд зупинити провадження у справі №916/1399/15-г до вирішення питання щодо відновлення втраченого провадження у цивільній справі №2-9825/06 за позовом ОСОБА_3 про визнання права власності на підвальне приміщення площею 50 кв м, що розташоване в будинку 2 по вул. Троїцькій в м.Одесі, в підтвердження якого суду надано копію ухвали Приморського суду м. Одеси (роздруковану з Єдиного державного реєстру судових рішень) справа №2-9825/06 провадження №2-в/522/8/16, з якої вбачається, що суддею Приморського райсуду м.Одеси Ільченко Н.А. 23.02.2016р. відкрито провадження у справі про відновлення втраченого провадження з ініціативи суду у цивільній справі №2-9825/06.
В задоволенні клопотання позивачу було відмовлено в судовому засіданні 14.03.2016р., оскільки, станом на момент розгляду клопотання, позивачем не підтвержено наявність здійснення провадження щодо розгляду іншої справи Приморським райсудом м. Одеси, до вирішення якої позивач просив суд зупинити провадження у даній справі №916/1399/15-г на підставі ч.1 ст. 79 ГПК України.
Як це вбачалось з копії ухвали Приморського суду м. Одеси (роздрукованої з Єдиного державного реєстру судових рішень) справа №2-9825/06 провадження №2-в/522/8/16 про відновлення втраченого провадження була призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 березня 2016р. в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси. Однак, будь-яких доказів щодо результатів проведення вказаного судового засідання, позивачем станом на 14.03.2016р. господарському суду не надано.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, наведених у письмовому відзиві на позов та додаткових поясненнях, наданих суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
21 січня 2005 р. між Приморською райадміністрацією м. Одеси (Орендодавець) та КП “Одеський обласний центр української культури” (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №581/ж/6, згідно умов якого, у редакції додаткового погодження від 03.12.2008р., Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування не житлове підвальне приміщення площею 45,1 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 2 з метою розміщення костюмерної.
З урахуванням п. 2.2 договору за орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно дот розрахунку, приведеному у додатку 1 до договору, що становить за перший и після підписання договору оренди місяць 1 грн. у рік без податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. У відповідності до п. 2.4 договору Орендар зобов'язався вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів господарської діяльності.
13 грудня 2007р., з урахуванням того, що повноваження орендодавця на спірне приміщення перейшли до Представництва на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006р. №56-V „Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси” між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та КУ „Одеський обласний центр української культури” (Орендар) було підписано додаткове погодження до договору оренди №581/ж/6 від 21.01.2005р., згідно якого у якості орендодавця приміщення зазначено Представництво на підставі рішення Одеської міської ради.
30 листопада 2011р., з урахуванням рішення Одеської міської ради від 28.02.2011р. №384- VІ „Про затвердження положень про виконавчі органи Одеської міської ради” у тексті договору оренди №581/ж/6 від 21.01.2005р. змінено назву орендодавця на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.
20 вересня 2013р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та КУ „Одеський обласний центр української культури” (Орендар) підписано додатковий договір №6 про внесення змін до договору оренди №581/ж/6 від 21.01.2005р., згідно якого сторонами спору погоджено строк дії основного договору оренди до 0.09.2015р. Крім того, згідно до додаткового договору №6 від 20 вересня 2013р. пункт 2.2. договору викладено у новій редакції та зазначено, що за орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату з 20.09.2013р., що становить за перший після підписання додаткового договору №6 місяць 635 грн. 50 коп. (без ПДВ та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць.
Як вбачається з наданих суду письмових та усних пояснень представника позивача, Комунальною установою „Одеський обласний центр української культури” неналежним чином виконувались умови договору в частині своєчасного внесення орендної плати, так за Комунальною установою „Одеський обласний центр української культури” рахується заборгованість за період з 01.09.2013р. по 31.03.2015р. по сплаті орендної плати у сумі 15713,81 грн. У зв'язку з простроченням сплати орендної плати, позивачем здійснено розрахунок пені за несвоєчасну сплату відповідачем періодичних орендних платежів за період з вересня 2014р. по березень 2015р., розмір якої становить 1115,30 грн.
Позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради обґрунтовані порушенням умов договору відповідачем щодо своєчасного внесення орендної плати та направлені на розірвання договору оренди нежитлового приміщення №581/ж/б від 21.01.2005р. стягнення наявної заборгованості та пені та виселення Комунальної установи „Одеський обласний центр української культури” з орендованого приміщення.
Відповідно до п.п. 3.4., 3.5. договору орендодавець зобов'язався передати орендарю в оренду приміщення за актом приймання-передачі, який підписується сторонами; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим приміщенням на умовах цього договору.
З урахуванням п. 7.12. договору вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням відповідного розпорядження про передачу в оренду нежитлового приміщення, договору оренди та акта приймання-передачі вказаного приміщення.
В обґрунтування наданих суду заперечень, представником КУ „Одеський обласний центр української культури” звертається увага суду на те, що фактична передача приміщення у орендне користування відповідача не відбувалась, що, зокрема, засвідчується відсутністю підписаного акту приймання-передачі, користування приміщенням у спірний період з 01.09.2013р. по 31.03.2015р. відповідачем не відбувалось через зайняття даного приміщення іншими особами, а підписання додаткових погоджень до договору оренди №581/ж/6 від 21.01.2005р. у період 2007 - 2011 років здійснювалось з боку КУ „Одеський обласний центр української культури” не уповноваженою особою.
У матеріалах справи наявна копія листа КУ „Одеський обласний центр української культури” від 17.01.2013р. вих № 17/01-13 (отриманого позивачем 18.01.2013р.), у якому повідомлялось відповідача про неможливість використання орендованого майна через перебування у приміщенні сторонніх осіб, які проводять у ньому ремонтні роботи. На підстав даного звернення відповідача, листами від 06.02.2013р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звертався до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю та Приморського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, у яких просив перевірити обставини, що були викладені у листі КУ „Одеський обласний центр української культури” від 17.01.2013р. вих № 17/01-13.
Відповідно до даних наявної у матеріалах справи копії звіту про незалежну оцінку ринкової вартості нежитлового приміщення площею 45,1 кв. м по вул. Троїцька, 2 в м. Одесі, що проводилась на замовлення КУ „Одеський обласний центр української культури” в 2013р. (на підстав листа позивача від 17.04.2013р. № 01-13/2463, у якому повідомлялось про обов'язковість проведення оцінки на підставі положень ст. 11 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна”) суб'єктом оціночної діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 при обстеженні об'єкту було виявлено відсутність доступу до об'єкту оцінки (з причин несанкціонованого користування об'єктом сторонніми особами).
Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про право власності від 15.01.2009 р., нежитлові приміщення підвалу №601 площею 45,1 кв. м, за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 2 належать територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності. Як вбачається з даного свідоцтва, воно оформлене на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 18.09.2006р. №453. При цьому, як вбачається з копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №21797051, реєстрація права власності на даний об'єкт нерухомості була здійснена 06.02.2009 р.
В свою чергу, згідно рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01.12.2006 р. у справі №2-9825/06 за фізичною особою ОСОБА_3 було визнано право власності на підвальне приміщення, площею 50 кв. м, що розташоване в будинку 2 по вул. Троїцькій в місті Одесі. Державна реєстрація права власності вказаного об'єкту за ОСОБА_3 проведена 21.12.2006 р. В подальшому, на підставі купівлі-продажу від 22.01.2009 р. №134 підвальне приміщення відчужено фізичній особі ОСОБА_5, реєстрація права власності за ОСОБА_5 проведена 11.03.2009 р. В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 14.05.2010 р. №859 об'єкт нерухомого майна відчужено ОСОБА_6, реєстрація права власності за ОСОБА_6 проведена 11.06.2010 р. Вищевказані обставини вбачаються з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 19.06.2015р. та станом на 10.02.2016р.
Департаментом комунальної власності Одеської міської ради в серпні 2015 року оскаржувалось рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01.12.2006 р. та ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25.08.2015 р. було відмовлено у відкриті апеляційного провадження у зв'язку зі спливом присічного строку на його оскарження. Однак, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 23.12.2015р. ухвалу апеляційного суду Одеської області від 25.08.2015 р. скасовано, справу передано до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Наразі, на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 23.02.2016р. відкрито провадження у справі про відновлення втраченого провадження з ініціативи суду.
Згідно наявної у матеріалах справи копії листа КП “Одеське МБТІ та РОН” від 20.05.2010р. №4213-12/111 нежитлове приміщення підвалу №601 загальною площею 45,1 кв. м, яке зареєстровано за територіальною громадою Одеської міської ради на підставі свідоцтва про право власності від 15.01.2009р. серії САС №635252 та підвальне приміщення загальною площею 50 кв. м, яке зареєстроване за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 22.01.2009р. №134 (що у подальшому було відчужено ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу) є одним і тим же об'єктом нерухомості. Приведені обставини не оспорюються та визнаються представниками Департаменту комунальної власності Одеської міської ради. Більш того, згідно даних акту обстеження від 08.02.2016р. складеного представниками комунальних служб та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради нежитлове приміщення підвалу №601 загальною площею 45,1 кв. м та підвальне приміщення загальною площею 50 кв. м за адресою: вул. Троїцька, 2 - є ідентичними та по факту є одним і тим же майном.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, як один із способів захисту визнання недійсним тільки правочину.
Як вбачається з обставин справи, позовні вимоги ґрунтуються на умовах діючого договору оренди нежитлового приміщення №581/ж/б від 21.01.2005р. та направлені на захист прав та інтересів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, права якого порушено в результаті не належного виконання договірних зобов'язань відповідачем.
Між тим, як було встановлено судом, згідно рішення Приморського районного суду м.Одеси від 01.12.2006 р. у справі №2-9825/06 за фізичною особою ОСОБА_3 було визнано право власності на підвальне приміщення, площею 50 кв. м, що розташоване в будинку 2 по вул. Троїцькій в місті Одесі. Державна реєстрація права власності вказаного об'єкту за ОСОБА_3 проведена 21.12.2006 р. В подальшому, на підставі купівлі-продажу від 22.01.2009 р. №134 підвальне приміщення відчужено фізичній особі ОСОБА_5, реєстрація права власності за ОСОБА_5 проведена 11.03.2009 р.
В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 14.05.2010 р. №859 об'єкт нерухомого майна відчужено ОСОБА_6, реєстрація права власності за ОСОБА_6 проведена 11.06.2010 р. Вищевказані обставини вбачаються з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 19.06.2015р. та станом на 10.02.2016р.
Відповідно, як вбачається з копії свідоцтва про право власності від 15.01.2009 р., свідоцтво оформлене на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 18.09.2006р. №453, а реєстрація права власності на даний об'єкт нерухомості була здійснена 06.02.2009 р., що вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №21797051.
Крім того, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, спірний об'єкт нерухомості (відносно якого заявлено позовні вимоги у даній справі) та підвальне приміщення, площею 50 кв. м, що розташоване в будинку 2 по вул. Троїцькій в місті Одесі є одним і тим же майном.
Тобто, починаючи з 21.12.2006 р. власником спірного майна був ОСОБА_3, з 22.01.2009 р. власником спірного майна був ОСОБА_5, з 06.02.2009 р. реєстрація права власності на спірне майно відбулась за територіальною громадою м. Одеси, в особі Одеської міської ради, а з 11.06.2010 р. власником спірного майна є ОСОБА_6, оскільки за даною особою у державному реєстрі наявний останній запис про реєстрацію права власності.
З положень ст. 328 Цивільного кодексу України вбачається, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як встановлено судом в ході розгляду справи, доказів, які б засвідчували встановлення судом у відповідності до ст. 328 Цивільного кодексу України факту незаконності набуття права власності на спірне майно з боку фізичних осіб ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 матеріали справи не містять. Відповідно, наразі та починаючи з 11.06.2010р. саме ОСОБА_6 є власником спірного підвального приміщення.
Зі змісту п.1 ст.23 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” вбачається, що передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. В разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.
Отже, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що спірне нерухоме майно змінило власника ще 21.12.2006 р., а станом на момент вирішення спору і починаючи з 11.06.2010 р. власником спірного майна є ОСОБА_7, тобто, у розумінні положень п.1 ст.23 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” права орендодавця спірного приміщення належали іншій особі, для якої і зберігав чинність договір оренди.
Слід зазначити, що у період коли спірне майно фактично належало на праві власності іншим особам, підписання з боку виконавчих органів Одеської міської ради, таких як Представництво на підставі рішення Одеської міської ради та Департамент комунальної власності Одеської міської ради будь-яких додаткових погоджень до договору оренди нежитлового приміщення №581/ж/б від 21.01.2005р. було безпідставним, оскільки повноваження власника спірного нерухомого майна належали іншій особі.
Відповідно, слід вважати неправомірними, такими, що не породили прав та обов'язків для сторін спору додаткові погодження до основного договору від 13.12.2007р., від 03.12.2008р., від 05.11.2010р., від 12.01.2010р., від 30.11.2011р., від 20.09.2013р. (копії яких залучені до матеріалів справи а.с. 12-18, Т.1).
Зі змісту положень ст. 1 ГПК України вбачається, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Оскільки нерухоме майно, не належить територіальній громаді міста Одеси, у т.ч. протягом періоду, який охоплюється позовними вимогами у справі, позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №581/ж/б від 21.01.2005р., стягнення наявної заборгованості, пені та виселення Комунальної установи „Одеський обласний центр української культури” з орендованого приміщення - задоволенню не підлягають, оскільки право Департаменту комунальної власності Одеської міської ради діями відповідача не порушено.
З урахуванням викладеного у позові слід відмовити.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України, у зв'язку з відмовою у позові, витрати по сплаті судового збору на відповідача не покладаються.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -
У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Повний текст рішення буде складено 18 березня 2016 р.
Суддя Т.Г. Д'яченко