ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 березня 2016 року м. Київ справа № 826/23705/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОДЕКОР»
до Київської міської митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішень, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОДЕКОР» (далі - ТОВ «ЕКОДЕКОР», позивач) з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про визначення митної вартості товарів № 100270001/2015/000036/2 від 15 липня 2015 року та № 100270001/2015/000054/2 від 31 липня 2015 року в частині визначення митної вартості товарів за № 2 та № 1 відповідно із застосуванням шостого (резервного) методу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «ЕКОДЕКОР» для митного оформлення імпортованого товару надано відповідачу основні документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною контракту, проте Київською міською митницею ДФС, протиправно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 15 липня 2015 року та 31 липня 2015 року, які підлягають скасуванню.
Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.
Київська міська митниця ДФС, в своїх запереченнях просила суд в задоволенні адміністративного позову ТОВ «ЕКОДЕКОР» повністю відмовити, оскільки при винесенні оскаржуваних рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений положеннями законодавства України.
Під час розгляду справи представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.
Враховуючи приписи вимог ч. 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
17 квітня 2014 року між індивідуальним підприємцем ОСОБА_1 (Росія) (за контрактом - продавець) та ТОВ «ЕКОДЕКОР» (Україна) (за контрактом - покупець) було укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № ЕКО - 2014/04/17, згідно умов якого, продавець зобов'язується поставити на адресу покупця товар, в кількості, асортименті і за цінами, згідно додатків (специфікацій ) до контракту, що підписуються на кожну поставку і є невід'ємною частиною цього контракту.
На виконання умов контракту № ЕКО - 2014/04/17 від 17 квітня 2014 року на підставі інвойсу № СЛ-00000030 від 07 липня 2015 року була здійснена поставка товару.
14 липня 2015 року позивачем через свого митного брокера в порядку електронного декларування було подано до Київської міської митниці ДФС митну декларацію № 100270001/2015/218621 з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару, за вказаним контрактом, а саме:
1. Неткані матеріали, вироблені «вологим» способом із суміші целюлозних та поліефірних волокон із додаванням акрилового зв'язуючого, без покриття: Малярні флизеліни 1 сорт, поверхнев.щільністю=60 г/м2, в рулонах по 20 м та 50 м, відповідно шириною 1м: 1х20, арт. WF60-20 - 980 шт; 1х50, арт. WF60-50 - 360 шт. Виробник - ООО «Композит-Комфорт», торгова марка - Wellton. Країна виробництва - RU (далі - Товар-1);
2. Клеї на основі полімерів не в аерозольній упаковці: Клей «Oscar» (відерце) 10 кг, акриловий воднодисперсійний для скло шпалер, готовий для викристання, арт. GOs-10-880 шт. Виробник - ООО «Композит-Комфорт», торгова марка - Oscar. Країна виробництва - RU (далі - Товар-2);
3. Клеї на основі крохмалю та декстринів в упаковці не більш як 1 кг: «Oscar», 200 г., карт.пачка, для склотканевих шпалер, арт. GO200-k-1728 шт.; «Oscar», 400 г., пласт.відро, для склотканевих шпалер, арт. GO400 - 1 200 шт. Виробник - ООО «Композит-Комфорт», торгова марка - Oscar. Країна виробництва - RU (далі - Товар-3);
4. Неткані матеріали, вироблені «вологим» способом із суміші целлюлозних та поліефірних волокон із додаванням акрилового зв'язуючого, без покриття: Малярні флизеліни 1 сорт, в рулонах по 20 м шириною 1 м: 1х20, арт. WF110-20. Поверхнева щільність=110г/м2 - 288 шт; 1х20, арт. WF130-20, поверхнева щільність=130 г/м2 - 240 шт. Виробник - ООО «Композит-Комфорт», торгова марка - Wellton. Країна виробництва - RU (далі - Товар-4).
Одночасно, з вказаною вище МД декларантом було подано до органу доходів і зборів перелік документів, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), а саме:
- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 100/2014/0000905 від 20 листопада 2014 року;
- міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 0670635 від 10 липня 2015 року;
- довідку № 09/07/2015 від 09 липня 2015 року;
- заявки № 18 та № 4481 від 08 липня 2015 року;
- калькуляцію б/н від 07 липня 2015 року;
- товарну накладну СС-12 від 06 липня 2015 року;
- інвойс СЛ-00000030 від 07 липня 2015 року;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) № ЕКО-2014/04/17 від 17 квітня 2014 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 17 квітня 2014 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 18 листопада 2014 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 12 січня 2015 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 24 червня 2015 року;
- специфікацію № 14 від 06 липня 2015 року;
- договір про надання послуг митного брокера № 04/14 від 28 квітня 2014 року;
- договір (контракт) про перевезення № 213 від 21 квітня 2014 року;
- інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2730 від 10 липня 2015 року;
- інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару № 2730 від 10 липня 2015 року;
- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2730 від 10 липня 2015 року;
- декларацію про походження товару СЛ-00000030 від 07 липня 2015 року;
- лист № 1721 від 07 травня 2014 року;
- паспорта якості від 06 липня 2015 року;
- копію митної декларації країни відправлення № 10130040/100715/0003731 від 10 липня 2015 року.
За наслідками опрацювання Київською міською митницею ДФС наданих ТОВ «ЕКОДЕКОР» документів спрацювала автоматизована система управління ризиками щодо витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Окрім цього митницею було встановлено, що надані документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджено документально), а саме: маркування, пакування, навантаження, зв'язку із чим відповідачем шляхом надсилання електронного повідомлення було запропоновано декларанту позивача надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів згідно положень ч. 3 статті 53 МК України, а саме:
- прайс-лист виробника товару;
- виписку з бухгалтерської документації;
- договір (угоду, контракт)із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на корись продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
- інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, банківські платіжні документи що стосуються товару, також на бажання декларанта інші додаткові документи для підтвердження вартості товару.
Декларант позивача 15 липня 2015 року на виконання електронного повідомлення надав відповідачу висновок про якісні та вартісні характеристики товарів від 19 лютого 2015 року, виписку з бухгалтерської документації № 14/07/2015-1 від 14 липня 2015 року та прайс-лист виробника товару та повідомив про неможливість надання інших додатково витребуваних документів з причин їх відсутності, а саме: договір (угоду, контракт)із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, оскільки отримувач ТОВ «ЕКОДЕКОР» не укладав вказаних договорів, рахунки про здійснення платежів третім особам на корись продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), оскільки зазначені платежі не здійснюються та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, банківські платіжні документи що стосуються товару, оскільки оцінюваний товар не є звичайним предметом біржових торгів.
Враховуючи вказану відповідь декларанта позивача, на виконання вимог п. 6 статті 54 МК України, Київською міською митницею ДФС було відмовлено позивачу у митному оформленні задекларованого товару-2, у зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270001/2015/00105.
Підставою для відмови у митному оформленні товару-2 було прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № 100270001/2015/000036/2 від 15 липня 2015 року.
Зокрема, відповідно до рішення № 100270001/2015/000036/2 митна вартість товар-2 визначена 68,6000 RUB/одиницю із застосуванням резервного методу.
В подальшому відповідачем надано згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, та щодо надання протягом 80 днів з дня випуску товарів відповідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Окрім цього, 28 липня 2015 року позивачем через свого митного брокера в порядку електронного декларування було подано до Київської міської митниці ДФС митну декларацію № 100270001/2015/219558 з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару, за вказаним контрактом, а саме:
1. Клеї на основі полімерів не в аерозольній упаковці: Клей «Oscar», відерце 10 кг, акриловий воднодисперсійний для скло шпалер, готовий для викристання, арт. GOs10 - 1 056 шт.; Клей «Oscar», відерце 5 кг, акриловий воднодисперсійний для склошпалер, готовий для використання, арт. GOs5 - 216 шт. Виробник - ООО «Композит-Комфорт», торгова марка - Oscar. Країна виробництва - RU (далі - Товар-1);
2. Неткані матеріали, вироблені «вологим» способом із суміші целлюлозних та поліефірних волокон із додаванням акрилового зв'язуючого, без покриття: Малярні флизеліни 1 сорт, поверхнев. щільністю=60г/м2, в рулонах по 20 м шириною 1 м: 1х20, арт. WF60-20 - 280 шт. Виробник - ООО «Композит-Комфорт», торгова марка - Wellton. Країна виробництва - RU (далі - Товар-2);
3. Клеї на основі крохмалю та декстринів в упаковці не більш як 1 кг: «Oscar», 200 г., карт.пачка, для склотканевих шпалер, арт. GO200-k-1728 шт. Виробник - ООО «Композит-Комфорт», торгова марка - Oscar. Країна виробництва - RU (далі - Товар-3);
4. Неткані матеріали, вироблені «вологим» способом із суміші целлюлозних та поліефірних волокон із додаванням акрилового зв'язуючого, без покриття: Малярні флизеліни 1 сорт, в рулонах по 20 м шириною 1 м: 1х20, арт. WF110-20, поверхнев. щільність=110 г/м2 - 228 шт.; 1х20, арт. WF130-20, поверхнев.щільність=130 г/м2 - 240 шт. Виробник - ООО «Композит-Комфорт», торгова марка - Wellton. Країна виробництва - RU (далі - Товар-4).
Одночасно, з вказаною вище МД декларантом було подано до органу доходів і зборів перелік документів, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 статті 53 МК України, а саме:
- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 100/2014/0000905 від 20 листопада 2014 року;
- міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 0858895 від 24 липня 2015 року;
- довідку № 24/07/2015 від 24 липня 2015 року;
- заявки № 20 та № 4509 від 22 липня 2015 року;
- калькуляцію б/н від 14 липня 2015 року;
- лист № 39 від 27 липня 2015 року;
- товарну накладну СС-13 від 14 липня 2015 року;
- інвойс СЛ-00000032 від 07 липня 2015 року;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) № ЕКО-2014/04/17 від 17 квітня 2014 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 17 квітня 2014 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 18 листопада 2014 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 12 січня 2015 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 24 червня 2015 року;
- специфікацію № 15 від 13 липня 2015 року;
- договір про надання послуг митного брокера № 04/14 від 28 квітня 2014 року;
- договір (контракт) про перевезення № 213 від 21 квітня 2014 року;
- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2730 від 10 липня 2015 року;
- декларацію про походження товару СЛ-00000030 від 27 липня 2015 року;
- лист № 09/02-1721 від 07 травня 2014 року;
- паспорта якості від 06 липня 2015 року;
- копію митної декларації країни відправлення № 10130040/240715/0004028 від 24 липня 2015 року.
За наслідками опрацювання Київською міською митницею ДФС наданих ТОВ «ЕКОДЕКОР» документів спрацювала автоматизована система управління ризиками щодо витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Також митницею було встановлено, що вказані документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджено документально), а саме: маркування, пакування, навантаження.
Окрім цього, надані документи містили розбіжності: в п. 2.2 поданого контракту вказано, що при подачі заявки сторони узгоджують асортимент, кількість, а також ціну і строк поставки товару. За результатами узгодження сторонами підписується специфікація на кожну окрему поставку, але разом з тим, в поданій до митного оформлення специфікації від 13 липня 2015 року заявку на товар не зазначено.
Згідно положень ч. 3 статті 53 МК України, контролюючий орган запропонував надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме:
- прайс-лист виробника товару;
- виписку з бухгалтерської документації;
- договір (угоду, контракт)із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на корись продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
- інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, банківські платіжні документи що стосуються товару, також на бажання декларанта інші додаткові документи для підтвердження вартості товару.
Декларант позивача 30 липня 2015 року на виконання електронного повідомлення від 28 липня 2015 року надав відповідачу висновок про якісні та вартісні характеристики товарів від 19 лютого 2015 року, виписку з бухгалтерської документації № 29/07/2015-1 від 29 липня 2015 року та прайс-лист виробника товару та повідомив про неможливість надання інших додатково витребуваних документів з причин їх відсутності, а саме: договір (угоду, контракт)із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, оскільки отримувач ТОВ «ЕКОДЕКОР» не укладав вказаних договорів, рахунки про здійснення платежів третім особам на корись продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), оскільки зазначені платежі не здійснюються та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, банківські платіжні документи що стосуються товару, оскільки оцінюваний товар не є звичайним предметом біржових торгів.
Враховуючи вказану відповідь декларанта позивача, на виконання вимог п. 6 статті 54 МК України, Київською міською митницею ДФС було відмовлено позивачу у митному оформленні задекларованого товару-1, у зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270001/2015/00129.
Підставою для відмови у митному оформленні товару-1 було прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № 100270001/2015/000054/2 від 31 липня 2015 року.
Зокрема, відповідно до рішення № 100270001/2015/000054/2 митна вартість товар-2 визначена 69,7000 RUB/одиницю із застосуванням резервного методу.
В подальшому відповідачем надано згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, та щодо надання протягом 80 днів з дня випуску товарів відповідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Незгода із прийнятими відповідачем рішеннями про коригування митної вартості товарів обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінивши за правилами статті 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з доводами ТОВ «ЕКОДЕКОР», виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені чинними на момент виникнення спірних правовідносин), правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 34-1 ч.1 статті 4 МК України, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.
Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 статті 52 МК України).
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 статті 52 МК України).
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (ч.ч. 8, 9 статті 52 МК України).
Відповідно до ч. 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 статті 53 МК України, У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
- розрахунок ціни (калькуляцію).
Частинами 1 та 2 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 статті 54 МК України).
Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
- проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
- звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
- застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 вказаної статті).
Відповідно до ч. 12 статті 264 МК України, разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
Згідно ч. 1 статті 55 МК України, Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 статті 55 МК України).
Відповідно до ч. 8 вказаної статті МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Згідно ч. 9 статті 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 статті 58 МК України).
Відповідно до ч. 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей,напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України 24 травня 2012 року № 599, визначають порядок заповнення декларації митної вартості (далі - ДМВ), яка використовується:
- декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявленні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту;
- митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.
Відповідно до пункту 1.3 вказаних правил ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, разом з митною декларацією на оцінювані товари.
Пунктом 1.14 Правил передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Посадовою особою митного органу заповнюється графа ДМВ «Для відміток митного органу». На основному аркуші, крім реєстраційного номера ДМВ, повинно бути зазначене рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів (пункти 2.1, 2.2 вказаних Правил).
Відповідно до пункту 2.3 Правил при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.
При електронному декларуванні повідомлення про необхідність подання документів вважається одержаним декларантом або уповноваженою ним особою з часу надходження до митного органу повідомлення в електронній формі від декларанта або уповноваженої ним особи про одержання цього повідомлення. При електронному декларуванні декларант або уповноважена ним особа надсилає повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом (пункти 2.4, 2.5 Правил).
В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що рішенням про коригування митної вартості товарів № 100270001/2015/000036/2 від 15 липня 2015 року митну вартість товару-2 визначено із застосуванням резервного методу, рішенням про коригування митної вартості товарів № 100270001/2015/000054/2 від 31 липня 2015 року митну вартість товару-1 також визначено із застосуванням резервного методу.
При цьому, підставами для прийняття оскаржуваного рішення № 100270001/2015/000036/2 стало подання декларантом позивача документів, яку не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також спрацювання автоматизованої системи аналізу управління ризиками.
Підставами для прийняття оскаржуваного рішення № 100270001/2015/000054/2 стало подання декларантом позивача документів, яку не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, наявність в них розбіжностей, а також спрацювання автоматизованої системи аналізу управління ризиками.
В обох випадках, контролюючий орган зазначив про те, що надані до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджено документально), а саме: маркування, пакування та навантаження.
Згідно рішення про коригування митної вартості товарів № 100270001/2015/000054/2 від 31 липня 2015 року, декларантом позивача надано до митного оформлення документи, які містили розбіжності.
Так, в п. 2.2 поданого контракту вказано, що при подачі заявки сторони узгоджують асортимент, кількість, а також ціну і строк поставки товару. За результатами узгодження сторонами підписується специфікація на кожну окрему поставку, але разом з тим, в поданій до митного оформлення специфікації від 13 липня 2015 року заявку на товар не зазначено.
Однак, суд не погоджується з висновками контролюючого органу про наявність в поданих документах розбіжностей та підстав для проведення процедури консультацій з огляду на те, що як встановлено матеріалами справи, умови поставки FCA-Томилино (РФ) в терміналах Інкотермс-2010, передбачають включення до ціни товару всіх видатків до поставки товару, включаючи видатки на виконання митних формальностей по експорту.
Тобто вартість маркування, пакування та навантаження в обох випадках вже включено до ціни товару яка підлягає сплаті за рахунками-фактурами № СЛ-00000030 від 07 липня 2015 року та № СЛ-00000032 від 23 липня 2015 року.
Вказані обставини підтверджені матеріалами справи, зокрема довідкою № 39 від 27 липня 2015 року, наданою індивідуальним підприємцем ОСОБА_1, з якою вбачається, що вартість маркування, пакування, навантаження включено у вартість товару, що повністю відповідає умовам поставки, обумовленим контрактом № ЕКО-2014/04/17 від 17 квітня 2014 року.
Стосовно наявних розбіжностей у наданих до митного оформлення документів за МД № 100270001/2015/219558 від 31 липня 2015 року, суд зазначає наступне.
В оскаржуваному рішенні, митний орган зазначає про наявність розбіжностей, зокрема, в поданій до митного оформлення специфікації від 13 липня 2015 року заявку на товар не зазначено.
При цьому, в електронному запиті від 28 липня 2015 року, контролюючий орган зазначає про те, що подані документи містять розбіжності, а саме: в довідці про транспортні витрати від 24 липня 2015 року № 24/07/15 вказано суму 12 000, 00 грн., разом з тим в заявці на перевезення від 27 липня 2015 року № 4509 вказано суму 11 500, 00 грн.
Декларантом позивача до митного оформлення було надано дві заявки на перевезення № 20 від 22 липня 2015 року та № 4509 від 22 липня 2015 року.
Згідно першої заявки, експедитор - ТОВ «АС-ТРАНС БРОК» забезпечує перевезення товару шляхом замовлення, надання транспортного засобу для перевезення та здійснення його експедирування.
Зазначена заявка містить суму фрахту, яку має сплатити позивач, як імпортер/покупець товару, що дорівнює 12 000, 00 грн. та відповідає довідці про транспортні витрати № 24/07/2015 від 24 липня 2015 року.
Друга заявка, укладена між експедитором ТОВ «АС-ТРАНС БРОК» та безпосереднім виконавцем перевезення - ПП «Голд Транс», містить суму 11 500, 00 грн, яку має сплатити експедитор безпосередньо перевізнику за перевезення товару за виключенням своїх витрат та заробітку.
Дана заявка дає змогу спостережити відносини всіх учасників перевезення, яких було задіяно під час доставки оцінюваного товару та знімає питання розбіжностей між нею та МД від 28 липня 2015 року.
Суд зазначає про те, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12.
Окрім цього, суд враховує ту обставину, що декларантом позивача були надані додаткові документи в обсязі який давав змогу відповідачу перевірити достовірність заявленої декларантом митної вартості.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у митного органу були відсутні обґрунтовані правові підстави для відмови у митному оформленні товару-2 за МД від 14 липня 2015 року та товару-1 за МД від 28 липня 2015 року за ціною договору.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 100270001/2015/000036/2 від 15 липня 2015 року та № 100270001/2015/000054/2 від 31 липня 2015 року є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статей 69, 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, відповідач в обґрунтування правомірності своїх рішень не надав достатніх доказів порушень норм закону позивачем, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням ч. 1 статті 94 КАС України, суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218, 00 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.
Керуючись статтями 69-71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОДЕКОР» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 100270001/2015/000036/2 від 15 липня 2015 року та № 100270001/2015/000054/2 від 31 липня 2015 року.
3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОДЕКОР» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218, 00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко