17 березня 2016 року м. Київ К/800/39258/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої судді - Васильченко Н.В.,
суддів: Леонтович К.Г., Смоковича М.І.,
провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року у справі № 223/269/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії, -
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення № 135 від 13.03.2015 року про відмову в призначенні пенсії, зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу за списком № 1 період служби у складі Збройних сил СРСР з 24.11.1985 року по 13.11.1987 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу рішенням № 135 від 13.03.2015 року було відмовлено у призначені пенсії за віком згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із посиланням на те, що на час звернення пільговий стаж не складає 25 років. Згідно записів в трудовій книжці, 01.09.1983 року він був зарахований студентом першого курсу Донецького політехнічного інституту, у період з 24.11.1985 по 13.11.1987 року, проходив службу у складі Збройних сил СРСР, після чого продовжив навчання та 31.07.1990 року був відрахований із складу студентів у зв'язку із закінченням Донецького політехнічного інституту, і одразу після закінчення навчання з 01.08.1990 року працював на «Шахті ім. М. І. Калініна» підземним гірничим майстром з повним робочим днем у шахті. Як зазначено в оскаржуваному рішенні відповідача, пільговий стаж складає 24 роки 5 місяців 29 днів. Проте відповідачем не зараховано до пільгового стажу період військової служби у складі Збройних Сил СРСР.
Постановою Вугледарського міського суду Донецької області від 18 червня 2015 року позов задоволено. Визнано неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області № 135 від 13.03.2015 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку із не зарахуванням до спеціального підземного стажу періоду служби у складі Збройних сил СРСР за час з 24 листопада 1985 року по 13 листопада 1987 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області зарахувати до спеціального підземного стажу ОСОБА_1 період служби у складі Збройних сил СРСР за час з 24 листопада 1985 року по 13 листопада 1987 року та призначити йому пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня подання заяви про призначення пенсії, з 25 квітня 2015 року.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим по справі рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення яким, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 березня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області для призначення пенсії за віком згідно ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але рішенням № 135 від 13.03.2015 року йому було відмовлено у призначенні пенсії. Згідно записів в трудовій книжці 01.09.1983 року позивач був зарахований студентом першого курсу Донецького політехнічного інституту, у період з 24.11.1985 року по 13.11.1987 року проходив службу у складі Збройних сил СРСР, після чого продовжив навчання та 31.07.1990 року був відрахований зі складу студентів у зв'язку із закінченням Донецького політехнічного інституту.
Після закінчення навчання з 01.08.1990 року позивач працював на «Шахті ім. М. І. Калініна» підземним гірничим майстром з повним робочим днем у шахті.
В оскаржуваному рішенні відповідача зазначено, що пільговий стаж ОСОБА_1 складає 24 роки 5 місяців 29 днів. Відповідачем не було зараховано до пільгового стажу період військової служби у складі Збройних Сил СРСР.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач з об'єктивних причин, пов'язаних з необхідністю закінчити навчання не пішов працювати за професією, яка дає пільгу після служби в армії, а зробив це без відпочинку, відразу після закінчення навчання, вказані періоди мають бути зараховані до пільгового стажу за списком № 1 та призначена пенсія за ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому що стаж роботи його значно перевищує необхідних 25 років.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції і відмовляючи в задоволені позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем було отримано диплом Донецького політехнічного інституту з присвоєнням кваліфікації гірничого інженера-маркшейдера, після закінчення навчання він працював на «Шахті ім. М. І. Калініна» підземним гірничим майстром. Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що період проходження військової служби позивачем повинен зараховуватись саме до страхового, а не до пільгового стажу. Враховуючи наведене приписи п. 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 pоку, згідно з якими при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах служба в складі Збройних Сил СРСР прирівнюється за вибором особи, яка звертається за пенсією, до роботи, яка передувала службі чи безпосередньо слідувала за нею, не можуть бути застосовані до даних правовідносин.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.п. 1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. У ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно п. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
У п. 3 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1998 року № 1240, передбачено, що до вказаних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Колегія суддів дійшла думки, що суд апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідив обставини справи, вірно встановив характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосував норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б призвели до ухвалення незаконного рішення судом апеляційної інстанцій, не вбачається.
Згідно ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року у справі № 223/269/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.
Судді: