15 березня 2016 року м. Київ К/800/28878/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Головуючого судді Малиніна В.В.,
суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року у справі за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_7 до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, -
Арбітражний керуючий ОСОБА_7 доДніпропетровського окружного адміністративного судуз позовом до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача від 22.09.2014р. №87-Р.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 22.09.2014р. №87-Р.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити.
Від позивача письмових заперечень на вказану касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України не надходило.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що постановою господарського суду Донецької області від 09.10.2013 року було припинено процедуру санації ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» м. Донецьк, визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру по справі та призначеного ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_7
Наказом по ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» від 10.10.2013 року №175/л, виданим за підписом ліквідатора ОСОБА_7, в.о. генерального директора ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» ОСОБА_8 було переведено на посаду виконавчого директора цього підприємства, з ним було переукладено трудовий договір, укладений за основним місцем роботи, на трудовий договір за сумісництвом з 01.11.2013 року.
На підставі доручення Міністерства юстиції України від 29.07.2014 року №12956-0-33-14/13.0.2 та наказу Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 14.08.2014р.№643/8, а також звернення гр. ОСОБА_6 від 17.07.2014р. б/н було призначено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_7 терміном проведення з 05.09.2014року по 09.09.2014року, про що позивача було поінформовано шляхом надіслання повідомлення про проведення вказаної перевірки від 29.08.2014року №97.
Разом із повідомленням про проведення перевірки позивачеві було надіслано копію звернення ОСОБА_6,від 17.07.2014 року запит про надання інформації та посвідчення на проведення перевірки та посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки у якому зазначено, що предметом перевірки є дотримання арбітражним керуючим ОСОБА_7 вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» з питань, викладених у зверненні гр. ОСОБА_6 (арбітражний керуючий під час ліквідаційної процедури не звільнив керівника підприємства ОСОБА_8, а перевів його на посаду виконавчого директора).
За результатами розгляду наданих пояснень позивача та доданих до них матеріалів було складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_7 від 09.09.2014року №91-Д, у висновку якої зазначено, що за результатами перевірки з питань, що викладені у зверненні ОСОБА_6 від 17.07.2014 року встановлено порушення арбітражним керуючим ОСОБА_7 під час виконання ним повноважень на ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» вимог частини 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у частині прийняття на посаду виконавчого директора підприємства ОСОБА_8 в ліквідаційній процедурі, при заходах пов'язаних з завершенням технологічного циклу в зв'язку з ліквідацією підприємства.
Позивач на вказану довідку подав заперечення в яких звернув увагу відповідача на наявність ухвали Господарського суду Донецької області від 17.12.2013 року у справі №905/242/13-г, якою вже вирішувалися питання, порушені у зверненні ОСОБА_6 щодо правомірності переведення ОСОБА_8 на посаду виконавчого директора замість того, щоб взяти його у якості помічника з вимогами на наявність вищої юридичної або економічної освіти і ніде не працюючого.
За результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_7, з урахуванням довідки та наданих на неї заперечень, складено акт від 18.09.2014року №91-А, висновками якого зафіксовано встановлене у ході перевірки порушення позивачем під час виконання обов'язків ліквідатора в процедурі ліквідації ТОВ «Авіакомпанія» Донбасаеро» приписів частини 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у частині не повідомлення ОСОБА_8 про звільнення та прийняття його на посаду виконавчого директора ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» в ліквідаційній процедурі.
На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області було винесено розпорядження від 22.09.2014 року №87-Р про усунення порушень шляхом повідомлення ОСОБА_8 про звільнення з ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» та здійснення його відповідно до законодавства України про працю у термін до 20.12.2014 року, з поданням у цей самий строк у письмовій формі інформації про усунення виявлених перевіркою порушень та завірених належним чином копій документів, що це підтверджують.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, зазначили з чим погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України,що на виконання вимог абз.10 частини 2 статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», 10.10.2013 року ОСОБА_8 був попереджений про звільнення на підставі пункту 1 частини 1 статті 40КЗпП України у зв'язку із визнанням ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури, що посвідчується його розпискою у відповідному попередженні. Вказана обставина не спростована відповідачем. Крім того, правомірність переведення позивачем ОСОБА_8 на посаду виконавчого директора було предметом перегляду господарським судом, рішення якого набрало законної сили, а тому на виконання положення статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України відповідна обставина не підлягає доказуванню. Щодо усунень позивачем визначених у розпорядженні порушень, то суди зауважили, що останній своїм повідомленням не ставив до відома відповідача про їх усунення, а вкотре, пояснив, що попередженняОСОБА_8 про його майбутнє звільнення у зв'язку із банкрутством підприємства ним здійснено в жовтні місяці 2013 року, тобто, до проведення перевірки. Відтак даний документ не можна розцінювати як повідомлення про виконання оскаржуваного розпорядження.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів, затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України № 1284/5 від 27.06.2013 року (тут і надалі у відповідній редакції, далі - Порядок) у разі проведення виїзної перевірки комісія в перший день перевірки зобов'язана прибути на місце проведення перевірки, визначене у наказі про проведення перевірки, а арбітражний керуючий зобов'язаний забезпечити умови для проведення перевірки.
В останній день перевірки орган контролю складає та підписує Довідку (додаток 5) у двох примірниках. Один примірник Довідки надається арбітражному керуючому, який перевірявся, другий зберігається в органі державного контролю (5.1. Порядку).
Відповідно до пункту порядку довідка за результатами перевірки складається з вступної, описової та резолютивної частин.
У вступній частині міститься інформація про вид перевірки, підставу для її проведення, предмет перевірки, склад комісії, місце проведення перевірки, арбітражного керуючого, який перевірявся.
В описовій частині Довідки міститься інформація щодо дослідження предмета перевірки з обов'язковим посиланням на конкретні структурні елементи нормативно-правових актів та документи, що підлягали дослідженню.
У резолютивній частині Довідки комісією підсумовуються результати перевірки та зазначаються:
у разі встановлення під час проведення перевірки порушень вимог законодавства - порушення та посилання на структурні елементи нормативно-правового акта, який порушено;
порушення, які підлягають усуненню, та порушення, усунення яких є неможливим (арбітражним керуючим пропущено строки виконання повноважень, встановлені порушення, які були допущені на попередній стадії процедури банкрутства, тощо);
дата, до якої комісією приймаються пояснення, зауваження, заперечення до Довідки або інформація про усунення порушень, зазначених у Довідці;
дата, час та місце підписання акта перевірки.
Пунктами 6.1.-6.9 Порядку передбачено, що арбітражний керуючий має право протягом п'яти робочих днів після складення Довідки надати в письмовій формі свої пояснення, зауваження, заперечення до неї разом з необхідними документами або усунути виявлені під час перевірки порушення та надати інформацію про це комісії.
Якщо арбітражний керуючий підписав Довідку без зауважень і заперечень, комісія протягом двох робочих днів з дня підписання Довідки готує акт перевірки діяльності арбітражного керуючого (додаток 6).
Орган контролю зобов'язаний протягом двох робочих днів після завершення строку на надання арбітражним керуючим заперечень щодо Довідки опрацювати надані арбітражним керуючим пояснення, зауваження, заперечення і документи та скласти акт перевірки.
Акт перевірки складається з вступної, описової та резолютивної частин.
У вступній частині міститься інформація про вид перевірки, підставу для її проведення, предмет перевірки, склад комісії, місце проведення перевірки, арбітражного керуючого, щодо якого здійснюється перевірка, та реквізити Довідки.
В описовій частині акта перевірки містяться інформація про виявлені під час перевірки порушення, які наводяться відповідно до резолютивної частини Довідки, оцінка пояснень, зауважень, заперечень і документів, наданих арбітражним керуючим, та усунення арбітражним керуючим зазначених у Довідці порушень.
У резолютивній частині акта перевірки комісією з урахуванням Довідки та пояснень, зауважень, заперечень і документів, наданих арбітражним керуючим, або усунених порушень робиться висновок щодо наявності (відсутності) порушень законодавства з питань банкрутства в діяльності арбітражного керуючого.
У разі виявлення за результатами перевірки порушень у резолютивній частині акта перевірки зазначаються всі порушення з посиланням на конкретні структурні одиниці нормативно-правових актів. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається. Порушення, усунені арбітражним керуючим до моменту складання акта перевірки, вважаються такими, що не вчинені, та в резолютивній частині акта перевірки не вказуються.
У резолютивній частині акта перевірки окремо зазначаються порушення, щодо яких органом контролю буде винесено розпорядження про усунення порушень, та порушення, щодо яких буде винесено припис про недопущення повторних порушень.
Акт перевірки складається у двох примірниках, один з яких надається арбітражному керуючому, який перевірявся, другий зберігається в органі контролю.
Невід'ємною частиною акта перевірки, який залишається на зберігання в органі контролю, є Довідка з копіями усіх документів, на які у ній є посилання, пояснення, зауваження, заперечення та документи, надані арбітражним керуючим, та (або) докази усунення виявлених під час перевірки порушень.
Арбітражний керуючий ознайомлюється з актом перевірки, підписує його із зазначенням дати, засвідчує свій підпис печаткою і отримує один примірник акта перевірки.
У разі відмови від підписання акта перевірки чи відсутності арбітражного керуючого у час та в місці, визначені органом контролю для підписання акта перевірки, голова комісії робить в акті перевірки запис про те, що арбітражний керуючий від підписання акта перевірки відмовився. У такому випадку акт перевірки не пізніше наступного робочого дня надсилається арбітражному керуючому рекомендованим листом та електронною поштою.
У разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень (додаток 7) (далі - припис) та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень (додаток 8) (далі - розпорядження).
Орган контролю виносить розпорядження щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим, а щодо інших порушень - припис.
Припис або розпорядження виноситься органом контролю на підставі акта перевірки не пізніше ніж на третій робочий день з дня підписання акта перевірки та надається арбітражному керуючому особисто або надсилається йому рекомендованим листом та електронною поштою.
У розпорядженні міститься інформація про встановлені комісією порушення, термін та спосіб їх усунення.
Строк виконання розпорядження у випадку наявності об'єктивних підстав може бути продовжено органом контролю шляхом внесення відповідних змін до розпорядження.
Арбітражний керуючий зобов'язаний до закінчення строку, зазначеного в розпорядженні, усунути виявлені порушення та надати інформацію про це разом з відповідними документами до органу контролю, який виніс розпорядження.
У разі якщо подані документи підтверджують виконання розпорядження, орган контролю складає про це акт, який долучається до акта перевірки, а у разі якщо подані документи не підтверджують виконання розпорядження, орган контролю для перевірки виконання розпорядження призначає позапланову перевірку.
Як вбачається із резолютивної частини акту від 18.09.2014 року №91-А комісією зафіксовано встановлене у ході перевірки порушення позивачем <…>приписів частини 3 статі 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у частині не повідомленння ОСОБА_8 про звільнення та прийнятття його на посаду виконавчого директорапідприємства. Вказана обставина слугувала прийняттю оскаржуваного розпорядження від 22.09.2014 року №87-Р, про що є вказівка у даному акті.
За змістом частини третьої статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-XII від 14.05.1992 року (в редакції від 11.08.2013 року) під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
Надаючи системний аналіз вказаних положень, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди попередніх інстанцій вірно зауважили, що відповідачем без дотримання вимог Порядку, зазначено в акті виявлене порушення з довільним викладенням посилання на конкретну структурну одиницю нормативно-правового акту, яка була, на його думку порушена позивачем, що не допускається.
За змістом визначеної відповідачем одиниці нормативно-правового акту (частина третя статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), вона не містить імперативного обов'язку арбітражного керуючого повідомляти працівників підприємства, установи чи організації про їх майбутнє вивільнення з підстав її банкрутства. Диспозиція даної норми включає лише загальні положення щодо реалізації прав та обов'язків арбітражного керуючого, в даному разі при керуванні процедури банкрутства підприємства, та принципи його діяльності.
Крім того, в матеріалах справи наявна фотокопія повідомлення від 10 жовтня 2013 року, про майбутнє розірвання трудового договору із ОСОБА_8., як виконавчого директора. Оцінку якого, судами попередніх інстанцій було надано, при цьому спростувати наявність такого повідомлення відповідач не зміг.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне звернути увагу, що наказ про переведення ОСОБА_8з посади в.о. генерального директора на посаду виконавчим директором та вказане повідомлення про майбутнє звільнення датовані однією датою. При цьому, як вбачається з зазначеного повідомлення, вказану особу попереджено про звільнення вже з посади на яку було переведено, тобто з посади виконавчого директора.
Отже, позивач одночасно не допустив порушення вимог трудового законодавства в частині гарантування ОСОБА_8 права на працю, та дотримався принципу добросовісності та розсудливості, як це визначає частина третя статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в розрізі виконання покладених на нього обов'язків керувати процедурою банкрутства підприємства.
Щодо доводів заявника касаційної скарги, які зводяться до відсутності порушеного оскаржуваним розпорядженням прав позивача з огляду на його виконання (повідомлення від 18.12.2014 року №01-05/02/437), то касаційний суд зазначає, що дане повідомлення не вказує про усунення порушень позивачем, визначених розпорядженням відповідача, а носить інформаційних характер про невчення таких порушень.
При цьому матеріали справи не містять акту про підтвердження виконання розпорядження позивачем, який у відповідності до вже зазначених положень Порядку складає орган контролю. Натомість положенням Порядку в редакції наказу Міністерства юстиції України від 1 вересня 2014 року №1446/5 (дата набрання чинності від 23.09.2014 року) визначено обов'язок того ж контролюючого органу складати висновок, матеріали справи якого також не містять.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
Інші доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року у справі за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_7 до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.В. Малинін
Судді: О.Ф. Ситников
В.В. Швець