Справа № 307/861/16-ц
Провадження № 6/307/30/16
21 березня 2016 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Мельник В.І. при секретарі Ком'яті Н.А. з участю представника відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції ОСОБА_1І розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_3, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1,
Старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції ОСОБА_2 звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянки ОСОБА_3.
В поданні зазначив, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 733/2330/14-ц провадження 2/733/15 виданого 28 квітня 2015 року Ічнянським районним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 60929 гривень 18 копійок .
20 липня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
28 липня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборони на його відчуження до центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування Тячівського району УДАІ УМВС України у Закарпатській області, Міськрайонне управління Держкомзему в м. Тячів та Тячівському районі.
29 вересня 2015 року державним виконавцем надіслано запити до Тячівське РПТІ, інспекції Держтехнагляду по Тячівському районі, Міськрайонного управління Держкомзему в м.Тячів та Тячівському районі та центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування Тячівського району УДАІ УМВС України у Закарпатській області, ДФС, УПФ про наявність рухомого та нерухомого майна, заробітку (доходів) боржника. Однак майна яке належить боржнику не виявлено.
Представник відділу державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції ОСОБА_1І подання підтримав та пояснив в суді. На виконанні у державного викорнавця ОСОБА_2В знаходиться виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 60929 гривень 18 копійок . Враховуючи те, що ОСОБА_3 ухиляється від добровільного виконання рішення суду 20 липня 2015 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, боржнику було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження. При виїзді по місцю проживання боржника 23 липня 2015 року за адресою смт. Усть-Чорна по вул. Верховинська, № 40 державним виконавцем складено акт яким встановлено, що боржник за адресою відсутній.
Просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_3.
Стягувач та боржник в судове засідання не з'явилися, що не є перешкодою для розгляду подання.
Заслухавши представника Відділу ДВС Тячівського управління юстиції, дослідивши матеріали подання суд вважає, що в задоволенні подання слід відмовити.
В судовому засіданні встановлено, що на виконанні у відділі ДВС Тячівського районного управління юстиції знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 733/2330/14-ц провадження 2/733/15 виданого 28 квітня 2015 року Ічнянським районним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 60929,18 гривень.
Згідно ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження ” у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, у процесі здійснення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
У відповідності до ч. 2 ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України ” громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо: діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Зі змісту наведених норм вбачається, що тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України можливе лише за умов саме ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього за рішенням суду або Законом України “Про виконавче провадження ”. Обов'язок доказування факту ухилення боржника від виконання зобов'язань, відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, покладається в даному випаду на орган державної виконавчої служби, який звертається до суду із відповідним поданням. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.4 ст.60 ЦПК України).
Старший державний виконавець Токар А.В. у своєму подані посилається на перелік вжитих заходів на примусове виконання рішення суду, а саме: про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та на виконавчий лист.
Разом з тим, у поданні взагалі відсутнє обґрунтування в чому саме полягає ухилення боржника ОСОБА_3 від виконання зобов'язань по даному виконавчому провадженню в розумінні обов'язків, які на неї покладенні, як на боржника, по зазначеному рішенню суду та Закону України “Про виконавче провадження ”. Сама по собі вказівка у поданні на ухилення боржника від виконання зобов'язань за судовим рішенням за відсутності відповідних доказів не свідчить про таке, а на час розгляду судом подання відповідні докази, в т.ч., про фіксацію фактів перешкоджання боржником державним виконавцям у виконанні їх обов'язків, не були надані. Зокрема в матеріалах клопотання є заява ОСОБА_3В в якій зазначено що все її нерухоме та рухоме майно залишились у відповідача , всі вільні кошти вона спрямовує на сплату аліментів , крім того в неї на утриманні знаходиться молодший син. З позивачем залишився проживати старший син.
За таких обставин суд вважає, що в задоволенні подання слід відмовити.
Керуючись ст. 377-1 ЦПК України, ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження ” та ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України ”, суд,
В задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_3, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 5 днів з дня проголошення, а у разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи яка її оскаржує, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Тячівського районного суду В.І. Мельник