12 березня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/231/16
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Василяки Д.К.,
при секретарі: Корнієнко Я.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача - 1 Мицкан І.І., представника відповідача-2 Сімеоніді І.А., представника третьої особи Богуна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, Управління МВС України в Херсонській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі по тексту - відповідач - 1), Управління МВС України в Херсонській області (далі по тексту - відповідач-2), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі по тексту - третя особа) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в період з 2014 по 2015 рік позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України. Остання посада - заступник командира окремого батальйону патрульної служби міліції "Херсон" УМВС України в Херсонській області, яку обіймав до 06.11.2015 року.
07 серпня 2014 року позивач змінив прізвище із "ОСОБА_1" на "ОСОБА_1", 12 вересня 2014 року позивачем отримано новий паспорт громадянина України. Після зміни прізвища позивач був направлений у службове відрядження в зону проведення бойових дій, де отримав поранення і після цього проходив лікування та реабілітацію в Україні, потім в Польщі у зв'язку із чим відразу не надав за місцем проходження служби відомості про такі зміни, а після повернення із відрядження внаслідок отримання в ході прийняття участі у бойових діях значних психологічних травм забув це зробити.
06 листопада 2016 року позивача звільнено з органів внутрішніх справ України у зв'язку із досягненням пенсійного віку, при цьому оскільки за місцем проходження служби відомостей про зміну прізвища надано не було, наказ про звільнення та інші документи оформлені на прізвище - "ОСОБА_1". При зверненні позивача до Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про призначення пенсії, на підтвердження права на пенсію ГУПН в Херсонській області направило до Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області необхідні для призначення пенсії документи та відомості із особової справи. Листом Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області на адресу ГУНП в Херсонській області повернуто документи, для приведення у відповідність особової справи офіцера у зв'язку зі зміною прізвища та отриманням нового паспорту.
21.01.2016 року позивач звернувся до відповідача-1 із заявою, в якій просив привести особову справу у відповідність із новим прізвищем та паспортом та направити всі необхідні для призначення і нарахування пенсії документи до відповідного управління пенсійного фонду. Відповідач-1 своїм листом відмовив у внесенні змін в особову справу у зв'язку зі зміною прізвища із тих мотивів, що ним не було виконано зобов'язання про терміни повідомлення керівництва і кадрового апарату про зміну будь-яких значущих відомостей про себе або сім'ю. Вказану відмову вважає протиправною у зв'язку з тим, що вказаний обов'язок не передбачено ніякими нормативно - правовими актами, дійсність та законність дій щодо зміни прізвища підтверджується документами.
У зв'язку з викладеним, позивач просить визнати протиправною відмову Головного управління національної поліції в Херсонській області щодо внесення зміни в особову справу підполковника міліції ОСОБА_1 та приведення її у відповідність із новим прізвищем "ОСОБА_1" та зобов'язати Управління МВС України в Херсонській області та Головне управління національної поліції в Херсонській області внести зміни в особову справу підполковника міліції ОСОБА_1 та привести її у відповідність із його новим прізвищем "ОСОБА_1".
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - 1 в судовому засіданні пояснив, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ. Зазначив, що позивач із заявою про проведення у відповідність до нового прізвища наказу про звільнення звернувся до Головного управління національної поліції, яке не має таких повноважень, оскільки особові справи звільнених працівників органами внутрішніх справ відповідачу - 1 не передавалися. На підставі вказаного вважає, що відповідь, яку оскаржує позивач, надано правомірно.
Представник відповідача - 2 в судовому засіданні пояснив, що позивачем не надано документів, які підтверджують зміну прізвища відповідачу - 2 . При цьому, про вказаний обов'язок щодо повідомлення у триденний строк рапортом безпосереднього начальника та кадровий апарат позивачу був відомий, що підтверджується наявним у матеріалах особової справи зобов'язанням, яке підписано позивачем 25.05.1994 р. Вказав, що будь- яких документів що підтверджують зміну прізвища позивачем не надано. На підставі вказаного в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.
Представник третьої особи в судовому засіданні вказав, що покладається на розсуд суду.
Дослідивши адміністративний позов з доданими до нього документами, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача-1, представника відповідача-2, думку представника третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне: позивач з 09 липня 2014 по 06 листопада 2015 рік проходив публічну службу в органах внутрішніх справ України.
07 серпня 2014 року позивачем змінено прізвище із "ОСОБА_1" на "ОСОБА_1", що підтверджується свідоцтвом про зміну імені від 07 серпня 2014 року Серії НОМЕР_1.
12 вересня 2014 року позивачу на ім'я ОСОБА_1 видано паспорт громадянина України.
Судом встановлено, що в 2014 році позивача направлено у службове відрядження в зону проведення бойових дій для участі в антитерористичній операції.
Відповідно до довідки лікарні (з поліклінікою) Сектору медичного забезпечення при УМВС Управління міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області № 1252, під час бойових дій позивача було поранено 29 серпня 2014 року та 03 вересня 2014 року госпіталізовано. Також судом встановлено, що позивач перебував на лікуванні та реабілітації в Польщі.
Наказом начальника міліції Управління міністерства внутрішніх справ "Про особовий склад" № 381 о/с від 06 листопада 2015 року підполковника міліції ОСОБА_1 - заступника командира батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Херсон" УМВС звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних сил за ст. 64 п. "а" (за віком).
06 листопада 2015 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії.
На підтвердження права позивача на призначення пенсії Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області до Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області направлено документи особової справи.
Супровідним листом від 16 січня 2016 року на Головне управління Національної поліції в Херсонській області повернуто документи на призначення пенсії та встановлення надбавки у зв'язку зі зміною прізвища та отримання 12.09.2014 р. нового паспорту, для приведення у відповідність документів особової справи.
21 січня 2016 року позивач звернувся до відповідача - 1 із заявою про приведення особової справи у відповідність з новим прізвищем "ОСОБА_1".
Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області 04 лютого 2016 року позивачу надано відповідь, якою відмовлено в задоволенні заяви. Відмову обґрунтовано тим, що позивач на час звернення не є працівником органів внутрішніх справ, матеріали, які підтверджують зміну прізвища з "ОСОБА_1" на "ОСОБА_1" подані після звільнення з органів внутрішніх справ та оформлення всіх необхідних документів для призначення пенсії за прізвищем "ОСОБА_1".
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
Суд, проаналізувавши відповідь Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 04 лютого 2016 року зазначає, що відповідачем-1 відмовлено у задоволенні заяви на підставі того, що позивач не повідомив у триденний строк про зміну прізвища. При наданні відмови позивачу у задоволенні його заяви від 21.01.2016 р. відповідачем - 1 не прийнято до уваги, що позивач тривалий термін перебував в зоні антитерористичної операції, проходив лікування та реабілітацію. При цьому, відповідачами не надано доказів щодо законності та обґрунтованості вказаної вимоги щодо повідомлення у триденний строк про зміну будь яких значущих відомостей про себе або свою сім'ю, на підставі якого нормативно - правового акту визначено та складено вказане зобов'язання.
Також суд зазначає, що відповіддю від 04 лютого 2016 року № 10/Д-1 позивача фактично позбавлено права на соціальний захист, яке гарантується особі Конституцією України.
Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем - 1 не доведено правомірності своїх дій.
При цьому, суд, керуючись положеннями ч.2 ст.11 КАС України для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та внести зміни в Наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області № 381 о/с від 06.11.2015 р. "Про особовий склад" шляхом зміни прізвища з "ОСОБА_1" на "ОСОБА_1".
У зв'язку з цим, суд, аналізуючи викладене приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, Управління МВС України в Херсонській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії підлягає задоволенню.
Судові витрати розподілити відповідно до ст.94 КАС України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 12,17,18, 19,128, ч. 1 ст. 158, 159, 160-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною відмову Головного управління національної поліції в Херсонській області щодо внесення змін в особову справу підполковника міліції ОСОБА_1 та приведення її у відповідність із новим прізвищем "ОСОБА_1".
Зобов'язати Управління МВС України в Херсонській області внести зміни в особову справу підполковника міліції ОСОБА_1 та привести її у відповідність із новим прізвищем "ОСОБА_1".
Внести зміни в Наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області № 381 о/с від 06.11.2015 р. "Про особовий склад" шляхом зміни прізвища з "ОСОБА_1" на "ОСОБА_1".
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 березня 2016 р.
Суддя Василяка Д.К.
кат. 12