Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
про закриття провадження у справі
15.03.2016 р. № 820/604/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,
при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1,
представник відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Харківської міської ради до Прокуратури Харківської області про визнання дій незаконними, -
Позивач, Харківська міська рада, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Прокуратури Харківської області, в якому просить суд, визнати незаконними дії відповідача з подання 11.08.2015 року до Дзержинського районного суду м. Харкова позовної заяви від 04.06.2015 № 04-31-230/15 до відповідачів - Харківської міської ради та ОСОБА_3, третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4, про визнання незаконним та скасування п.п.12.2 додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним особам та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 23.06.2010 № 151/10; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 9,3146 га ( кадастровий номер 6310136300:16:013:0042) - ЯЕ № 148259; визнання відсутність у ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку, що розташована по Білгородському шосе ( біля табору "Лісова казка") у м. Харкові, площею 9,3146 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0042, загальною вартістю за нормативною грошовою оцінкою 44105562 грн.; витребування з незаконного володіння ОСОБА_3 та передання Харківській міській раді земельну ділянку 9,3146 га ( кадастровий номер 6310136300:16:013:0042) без підтвердження судом наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було здійснено у незаконний спосіб процесуальні та інші дії, спрямовані на визнання незаконним та скасування п.12.2 додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 23.06.2010 №151/10, чим порушено гарантоване чинним законодавством право розпорядження позивачем землями територіальної громади міста Харкова, передачі земельних ділянок комунальної власності у користування та здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності.
У судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про закриття провадження по справі, оскільки подана до Дзержинського районного суду м. Харкова прокурором позовна заява Прокурора м. Харкова в інтересах держави до Харківської міської ради, ОСОБА_3, треті особи - Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, ОСОБА_4 про скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та правочинів, не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 17 КАС України.
Представник позивача проти закриття провадження по справі заперечував.
З'ясувавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи суд виходить з наступного.
Розглядом справи встановлено, що на адресу Харківської міської ради 10.08.2015 року надійшла копія позовної заяви від 04.06.2015 Прокурора м. Харкова в інтересах держави до Харківської міської ради, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_4, про визнання незаконним та скасування п.п. 12.2 додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про надання юридичним особам та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування» від 23.06.2010 № 151/10; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 9,3146 га (кадастровий номер 6310136300:16:013:0042) - ЯЕ №42148259; визнання відсутності у ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку, що розташована по Білгородському шосе (біля табору «Лісова казка») у м. Харкові, площею 9,3146 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0042, загальною вартістю за нормативною грошовою оцінкою 44 105 562 грн.; витребування з незаконного володіння ОСОБА_3 та передання Харківській міській раді земельної ділянки площею 9,3146 га (кадастровий номер 6310136300:16:013:0042) ( а.с.17-27).
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.09.2015 року відкрито судове провадження у справі № 638/13219/15-ц за позовною заявою прокурора міста Харкова та призначено справу до розгляду у судовому засіданні ( а.с.28).
Підставою виникнення спірних правовідносин стало незаконне, на думку позивача, вчинення органом прокуратури дій з подання до Дзержинського районного суду м. Харкова даної позовної заяви , з приводу чого суд зазначає наступне.
Згідно положень ч.1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку, що завданням адміністративного судочинства є розгляд і вирішення спорів про поновлення порушених суб'єктивних прав громадян і організацій у сфері публічно - правових відносин.
Положеннями статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що є справою адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкту. У випадку якщо суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно не може вирішуватись адміністративним судом.
У ч.2 ст.4 КАС України закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
За змістом ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори. Разом з тим, спір набуває ознак публічно-правового не тільки за умов наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
Аналогічна правова позиція викладена в п.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. № 8 “Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів”.
Повноваження прокурора в спірних правовідносинах врегульовано ОСОБА_5 України №1698-VII "Про прокуратуру", який набув чинності з 15 липня 2015 року.
ОСОБА_5 змінено форму реалізації повноважень органів прокуратури, зокрема, у п.1 розділу XIII ОСОБА_5 зазначено, що прокурорський нагляд за додержанням і застосуванням законів здійснюється виключно у формі представництва інтересів громадян або держави в суді за наявності підстав, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ОСОБА_5 України №1698-VII "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 6 ст.23 ОСОБА_5 України №1698-VII визначено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; брати участь у розгляді справи; подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.
Отже, для захисту законних інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
Частиною 2 ст.3 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
За положеннями ч.2 ст.45 ЦПК України з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених ОСОБА_5 України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього Кодексу.
Отже, право прокурора на звернення з позовом до місцевого суду в інтересах держави та щодо наявності підстав для такого звернення перевіряється, в даному випадку місцевим судом відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, про що приймається відповідна ухвала.
Відповідно до п.2, 3 Резолютивної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/9 від 08 квітня 1999 року під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у ст.2 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади; під представництвом прокуратурою України інтересів держави в господарському суді за змістом п.2 ст.121 Конституції України, ст.ст.2, 29 Господарського процесуального кодексу України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.
Посилання позивача, що відповідно до ст. 23 ОСОБА_5 України "Про прокуратуру", прокурор зобов'язаний був звернутися до місцевого суду за підтвердженням судом підстав для представництва, що прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень, що у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу і, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень, суд не приймає до уваги, оскільки право прокурора на звернення з позовом до місцевого суду в інтересах держави та наявність підстав для звернення прокурора до суду мають бути перевірені місцевим судом відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України.
Таким чином, звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави є реалізацією таким суб'єктом владних повноважень своїх процесуальних прав і жодним чином не пов'язано зі здійсненням ним владних управлінських функцій і право на таке звернення та наявність підстав для такого звернення перевіряється, в даному випадку, Дзержинським районним судом м. Харкова відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України.
Крім того, звернення суб'єкта владних повноважень (прокурора) до суду з позовною заявою не є за своєю правовою природою рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 17 КАС України, оскільки само по собі не породжує будь - яких зобов'язань, що виникають із владних управлінський функцій для позивача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з ч.3 ст. 157 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
За таких обставин, оскільки у суду відсутні правові підстави вважати, що спір між позивачем і відповідачем є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, провадження по справі підлягає закриттю.
Відповідно до ч.2 ст. 157 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Суд зазначає, що розгляд порушеного позивачем питання правомірності звернення органу прокуратури до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Харківської міської ради, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_4, про визнання незаконним та скасування п.п. 12.2 додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про надання юридичним особам та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування» від 23.06.2010 № 151/10; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 9,3146 га (кадастровий номер 6310136300:16:013:0042) - ЯЕ №42148259; визнання відсутності у ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку, що розташована по Білгородському шосе (біля табору «Лісова казка») у м. Харкові, площею 9,3146 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0042, загальною вартістю за нормативною грошовою оцінкою 44 105 562 грн.; витребування з незаконного володіння ОСОБА_3 та передання Харківській міській раді земельної ділянки площею 9,3146 га (кадастровий номер 6310136300:16:013:0042, має бути здійснений Дзержинським районним судом м. Харкова в порядку, передбаченому ЦПК України, в рамках розгляду вказаної цивільної справи.
Керуючись ст. ст. 157, 160, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Закрити провадження у справі за позовом Харківської міської ради до Прокуратури Харківської області про визнання дій незаконними.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено 17 березня 2016 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.