03 березня 2016 року о 16 год. 46 хв.Справа № 808/7101/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Семененко М.О.
за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.
за участю представників:
позивача - адвоката Будька З.М.,
відповідача - Сонгулії В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області
про скасування рішень та вимоги,
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач) до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - Пологівська ОДПІ, відповідач) про скасування: податкового повідомлення-рішення від 27.08.2015 №0004601702, рішення від 27.08.2015 №0004621702 та вимоги від 27.08.2015.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контролюючим органом було порушено порядок складення та направлення податкового повідомлення-рішення, а саме: акт перевірки та прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення складені та направлені на адресу позивача в один день. Зазначене на думку позивача унеможливило надання ним заперечень на висновки акту перевірки та позбавило можливості надати додаткові документи, про відсутність яких зазначив контролюючий орган в акті. Також, позивач зазначає про наявність всіх необхідних первинних документів на підтвердження придбання товарно-матеріальних цінностей, що свідчить про безпідставність висновків контролюючого органу про завищення позивачем витрат та, відповідно, заниження податку з доходів фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що під час проведення перевірки було встановлено неправомірність віднесення позивачем до складу витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, в частині понесених витрат на придбання товарно - матеріальних цінностей грошових коштів в розмірі 34396,87 грн., а саме в лютому 2014 - 4308,60 грн., в березні 2014 - 4150,15 грн., в квітні - 8298,46 грн., в червні 2014 - 4863,08 грн., в липні 2014 - 4490,54 грн., в жовтні 2014 - 8286,04 грн., без підтвердження факту оплати отриманих товарно-матеріальних цінностей, а саме: до перевірки не надано чеків про оплату та платіжних доручень, що стало підставою для прийняття оскаржуваних рішень. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа - підприємець Оріхівською районною державною адміністрацією Запорізької області 10.01.2007, перебуває на податковому обліку в Пологівській ОДПІ, у період з 01.01.2012 по 31.12.2012 перебувала на спрощеній системі оподаткування, з 01.01.2013 по 31.12.2014 - на загальній системі оподаткування та була платником, крім іншого, податку на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності, єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В період з 10.08.2015 по 21.08.2015 співробітниками Пологівської ОДПІ проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт №648/08-15-17-02/НОМЕР_1 від 27.08.2015 (далі - акт перевірки).
За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем:
- п.138.2 ст.138, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено суму податку на доходи фізичних осіб, який необхідно сплатити до бюджету за 2014 рік на загальну суму 5159,53 грн.;
- п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України та Порядку ведення книги обліку доходів та витрат;
- п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що призвело до заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 11935,69 грн. (за ставкою 34,7 %).
На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято:
податкове повідомлення - рішення №0004601702 від 27.08.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 6449,41 грн., в т.ч. за основним платежем 5159,53 грн. та 1289,88 грн. штрафні санкції.;
рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0004621702 від 27.08.2015, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 596,78 грн.;
вимогу про сплату боргу (недоїмки) Ф-0004611702 від 27.08.2015, якою позивача зобов'язано сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 11935,69 грн.
Суд звертає увагу, що акт перевірки та вищезазначені податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимога про сплату боргу (недоїмки) складені відповідачем в один день.
Позивач, не погодившись з прийнятими відповідачем рішеннями, звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованості цих висновків.
З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень став висновок контролюючого органу про неправомірність віднесення до складу витрат пов'язаних з господарською діяльністю в частині понесених витрат на придбання товарно - матеріальних цінностей грошових коштів в розмірі 34396,87 грн., а саме в лютому 2014 - 4308,60 грн., в березні 2014 - 4150,15 грн., в квітні - 8298,46 грн., в червні 2014 - 4863,08 грн., в липні 2014 - 4490,54 грн., в жовтні 2014 - 8286,04 грн., без підтвердження факту оплати отриманих товарно - матеріальних цінностей, а саме чеків про оплату та платіжних доручень, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 5159,53 грн. та не донарахування єдиного внеску в розмірі 11935,69 грн.
Суд зазначає, що відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки та прийняття оскаржуваних рішень суб'єкта владних повноважень) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Пунктом 86.3 ст.86 Податкового кодексу України передбачено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
З матеріалів справи судом встановлено, що копію акту перевірки від 27.08.2015 №648/08-15-17-02/НОМЕР_1 було вручено позивачу особисто 27.08.2015. Того ж дня, контролюючим органом прийнято оскаржувані податкове повідомлення - рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимогу про сплату боргу (недоїмки).
Проте, відповідно до п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
Зазначене право платника податків кореспондується з встановленим абз.2 п. 44.7 ст.44 Податкового кодексу України правом платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.
Таким чином, якщо під час проведення документальної перевірки платника податків контролюючий орган дійде висновків про непідтвердження показників податкової звітності первинними документами, такий платника податків має право протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки спростувати такі висновки контролюючого органу, подавши відповідні документи.
Пунктом 86.8 ст.86 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Отже, прийнявши акт перевірки та оскаржувані рішення в один день, контролюючий орган фактично позбавив платника податків права на подання заперечень на акт перевірки та надання додаткових документів на підтвердження показників податкової звітності, в порядку передбаченому пунктом 44.7 статті 44 Податкового кодексу України.
Враховуючи зазначені обставини, суд вважає за необхідним дослідити надані позивачем на підтвердження правомірності формування витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей у 2014 році первинні документи, та надати їм відповідну оцінку.
Суд зазначає, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється за правилами ст.177 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Згідно пп.177.4.4 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Відповідно до п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Згідно п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідно до п.3 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
В судовому засіданні судом було оглянуто оригінал книги обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_3, в якій містяться записи щодо придбання позивачем матеріальних цінностей, документальне підтвердження яких заперечувалось контролюючим органом в акті перевірки, а також міститься посилання на платіжні документи за якими проводилась оплата придбаного товару.
Також, судом оглянуто оригінали платіжних документів, на відсутність яких в акті перевірки посилається контролюючий орган, а саме: платіжне доручення від 10.02.2014 на суму 5176,32 грн. з ПДВ, платіжне доручення від 24.03.2014 - 4980,18 грн. з ПДВ, платіжне доручення від 03.04.2014 - 9953,22 грн. з ПДВ, квитанцію від 19.06.2014 - 5835,70 грн. з ПДВ, платіжне доручення від 03.07.2014 - 5388,65 грн. з ПДВ, платіжне доручення від 27.10.2014 - 9943,25 грн. з ПДВ.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем під час судового розгляду справи документально підтверджено факт придбання товарно - матеріальних цінностей на суму 34396,87 грн., а контролюючий орган дійшов хибних висновків про порушення позивачем п.138.2 ст.138, п.177.2, п.177.4, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України та п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_3.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд
Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати прийняті Пологівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області податкове повідомлення - рішення від 27.08.2015 №0004601702, рішення про застосування штрафних санкцій від 27.08.2015 №0004621702 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 27.08.2015 №Ф-0004611702.
Судові витрати в розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.) присудити на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.О. Семененко