Справа № 686/2248/16-а
14 березня 2016 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області у складі
головуючого судді Мороз В.О.,
за участю секретаря Козельської Г.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Хмельницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення ПС2 №814773 від 11.01.2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та ч. 2 ст. 122 КУпАП, згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення у сумі 425 грн. за те, що він 11 січня 2016 р. о 23 год. 45 хв. на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп 125 км. не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед зупинкою, чим порушив вимоги п. 9.2АаПДР України та рухався з забрудненим номерним знаком, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м., чим порушив п. 2.9в ПДР України.
Позивач посилається на те, що він не порушував ПДР, оскільки сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед зупинкою подав. Також зазначає, що оскільки на вулиці була мряка, йшов дощ, а місцями сніг, тому забруднення номерного знаку було неминучим. Вказує також на те, що номерний знак на службовому автомобілі поліції також був забруднений, проте працівники міліції склали на нього протокол.
Позивач будучи повідомленим про дату та місце судового засідання, в таке не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності з підтриманням позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового засідання повідомленні належним чином. Клопотань не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №814773 від 11.01.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених за ч. 6 ст. 121 КУпАП та ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. у зв'язку із тим, що він 11 січня 2016 р. о 23 год. 45 хв. на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп 125 км. не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед зупинкою, чим порушив вимоги п. 9.2А ПДР України та рухався з забрудненим номерним знаком, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м, чим порушив п. 2.9в ПДР України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вбачається з диспозиції ч.6 ст.121 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена, зокрема, за порушення правил керування водієм транспортним засобом, у тому числі з забрудненим номерним знаком, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
Диспозицією ч.2 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена, зокрема, за порушення правил у тому числі користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів.
Згідно п.2.9 «в» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
Згідно п.9.2 «а» ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед початком руху і зупинкою.
Відповідно до положень ч.1 ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Із наявних у суда матеріалів, окрім постанови про адміністративне правопорушення, не вбачається сукупності доказів, передбачених ст. 251 КУпАП України, які б свідчили про вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.
Інспектором поліції не враховані положення ст.62 Конституції України - обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість.
Відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо правомірності прийнятого рішення, а саме про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121 КУпАП та ч. 2 ст. 122 КУпАП.
З огляду на вищезазначене, аналізуючи докази по справі в їх сукупності, суд вважає за необхідне прийняти пояснення та доводи позивача та вважати їх обґрунтованими, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови підлягають задоволенню, а постанова серії ПС2 №814773 від 11.01.2016 року винесена без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Щодо посилання позивача у позовній заяві про поновлення строку, то суд зазначає, що, позивачем не порушено строк, передбачений ст. 289 КУпАП, де зазначено, що скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови, оскільки позивач отримав таку постанову 25.01.2016 року, а до суду звернувся 29.01.2016 р., тобто в межах десятиденного терміну.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 284 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 71, 86, 159, 160, 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову інспектора патрульної поліції роти №2 батальйону №2 Управління патрульної поліції у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_2 серії ПС2 №814773 від 11.01.2016 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП та ч. 2 ст. 122 КУпАП в частині накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень, провадження по справі закрити.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 2015 року № 3-рп/2015 щодо відповідності Конституції України(конституційності) положень частини другої статті 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, - постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: