Справа № 668/6805/15-ц Головуючий в І інстанції: Зубов О.С.
Номер провадження 22ц - 791/640/2016 Доповідач: Бугрик В.В.
14 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Бугрика В.В.
Суддів: Лісової Г.Є., Семиженко Г.В.,
Секретаря Мирненко А.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Cуворовського районного суду міста Херсона від 22 грудня 2015 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів,-
Представник ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, вказуючи, що на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 11.04.2012 року з відповідача стягнуті на користь позивача аліменти на утримання їхньої спільної дитини у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з усіх видів доходу відповідача. Однак, у зв'язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» у позивачки виникла необхідність у збільшенні розміру аліментів. Просив суд збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача, визначивши розмір у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн., починаючи з дня подання даного позову і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням суду позов задоволено частково. Збільшено розмір аліментів що стягуються з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 11.04.2012 року на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, визначивши їх розмір у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн. щомісяця, починаючи з дня набрання даного рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 243 грн. 60 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Так, задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Суд вказав, що враховуючи факт збільшення розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, наявність у відповідача постійного та достатнього заробітку, оскільки відповідач є моряком, отримує заробітну платню по контрактам, то позов підлягає задоволенню.
Проте з таким висновком колегія суддів погодитися не може, так як висновки суду не відповідають обставинам справи.
Встановлено, що на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 27.02.2012 року розірвано шлюб між сторонами, від якого вони мають спільну малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, а рішенням Дніпровського районного суду міста Херсона від 11.04.2012 року з відповідача стягнуто на користь позивачки аліменти, у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з усіх видів доходу відповідача.
Частина 2 ст. 182 СК України передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно зі статтями 181, 182 СК України за відсутності домовленості між батьками про спосіб виконання ними обов'язку утримувати дитину розмір аліментів визначається судом з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення. За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір. Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини. До підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі ст. 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно довідки від 17.06.2015 року № 156, виданої ТОВ «УНІВІС ЛТД», відповідач ОСОБА_1 з 19.02.2012 року по теперішній час працює моряком на різних посадах в залежності від рейсу.
Таким чином, суд першої інстанції, вирішуючи питання про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, не звернув уваги на те, що відповідач працевлаштований та отримує стабільних дохід. Посилання позивачки у позові на необхідність понесення нею додаткових витрат на утримання дитини не є підставою для задоволення даного позову. Майновий та сімейний стан позивачки також не є підставою для збільшення аліментів, що стягнуті на утримання дитини.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач не надав належних доказів того, що змінився матеріальний або сімейний стан, погіршення або поліпшення здоров'я когось із сторін, і суд першої інстанції не збільшив розмір аліментів, визначених за рішенням суду, а фактично змінив рішення суду від 11.04.2012 року про стягнення з відповідача аліментів на дитину у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) без жодних законних правових підстав, що не відповідає вимогам статті 192 СК України, на яку послався суд.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності з п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 22 грудня 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий В.В. Бугрик
Судді: Г.Є. Лісова
Г.В.Семиженко
З оригіналом згідно:
Копія ухвали оформлена 14 березня 2016 року
Ухвала набрала законної сили 14 березня 2016 року
Суддя В.В. Бугрик
Секретар судового засідання А.О. Мирненко