Справа №668/4157/16-ц
Пров. №2-о/668/100/16
17 березня 2016 року м. Херсон
Суддя Суворовського районного суду м.Херсона Ус О.В., розглянув матеріали заяви ОСОБА_1, заінтересована особа: Друга Херсонська нотаріальна контора про встановлення факту спільного проживання на день відкриття спадщини,-
14 березня 2016 року в провадження судді Суворовського районного суду м.Херсона надійшла вищевказана заява в порядку окремого провадження, в якій заявник просить встановити факт проживання її батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на день смерті його дружини та її матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 сумісно за адресою: АДРЕСА_1. Встановлення даного факту необхідно заявнику для прийняття спадщини в порядку трансмісії.
Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, судом враховується, що вона повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. ст. 119, 120 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст.258 ЦПК України.
Що стосується спеціальних вимог, встановлених для заяв про встановлення юридичних фактів.
За приписами ч.1 ст. 258 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.
Крім того, підставою для звернення до суду є захист порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, трудових відносин або інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (п.1. п.3 ч.1 ст. 15 ЦПК України). За приписами ч.3 ст. 15 ЦПК України суди розглядають вказані справа в порядку позовного, наказного та окремого провадження.
Тобто, з заявою окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, особа може звернутися до суду, якщо такий факт не визнається, внаслідок чого заява підлягає уточненню, оскільки зміст заяви не відповідає обставинам та доданим доказам.
З заяви вбачається, що встановлення даного факту необхідно заявнику для прийняття спадщини в порядку трансмісії. За нормами ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Стаття 1276 ЦК України передбачає перехід права на прийняття спадщини, тобто для прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії в порядку абзаца другого частини першої вказаної норми особа до якої переходить право на прийняття спадщини зобов'язано звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини в порядку трансмісії на загальних підставах.
Тобто, права заявника на отримання спадщини за вказаною нормою не порушено, оскільки заявник з такою заявою, згідно наданих доказів до нотаріуса не звертався, нотаріус не відмовляв заявнику у вчиненні нотаріальних дій тощо.
Таким чином, заявнику необхідно уточнити зміст підстав звернення до суду, при необхідності уточнити факт, який він просить встановити, надати доказ, що цей факт не визнається (постанова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії тощо) або оспорюється, вказану дійсну мету для встановлення цього факту та те, що встановлення даного факту не породжує в подальшому спір про право тощо.
Крім того, необхідно уточнити заінтересованих осіб, оскільки останні приймають участь у справах цієї категорії з метою захисту своїх інтересів або інтересів Держави; заінтересованими особами у справах про встановлення юридичного факту для здійснення прав щодо спадкування в залежності від мети встановлення цього факту можуть бути: інші особи, що мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).
При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме:
- тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки;
- якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
Тобто, виходячи з обґрунтування заяви, зацікавленими особами у розгляді справи можуть бути інші спадкоємці після смерті матері заявника або територіальна громада за місцезнаходження нерухомого майна тощо
Враховуючи викладене, суд рекомендує заявнику визначитися зі способом захисту своїх прав, оскільки відмови нотаріуса у прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті матері заявника або видачі свідоцтва про право спадщини за відсутності даних про сумісне проживання батьків суду не надано.
Додана заява про прийняття спадщини після смерті батька не свідчить про те, що нотаріусом відмовлено у прийнятті заяви або видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері заявника.
Крім того в заяві не зазначено чи існує спір про право та не надані відповідні докази, що підтверджують їх відсутність (наприклад відомості про відсутність реєстрації у спадковому реєстрі спадкової справи після смерті спадкодавця тощо ).
Таким чином, заява підлягає залишенню без руху до усунення заявниками вказаних порушень ст. 119, 120, 256, 257, 258 ЦПК України, шляхом: приведення заяви у відповідність до вимог ст. 258 ЦПК України з уточненням заінтересованих осіб; подання копії уточненої заяви та документів до неї доданих у кількості заінтересованих осіб тощо.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119, 121, 256-258 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Друга Херсонська нотаріальна контора про встановлення факту спільного проживання на день відкриття спадщини - залишити без руху .
Надати заявнику строк п'ять днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків. У випадку невиконання ухвали позовна заява буде вважатися не поданою та повернута заявнику.
Ухвала окремо від судового рішення за суттю оскарженню не підлягає.
СуддяУс О. В.