Рішення від 10.03.2016 по справі 621/20/16-ц

Справа № 621/20/16-ц

Провадження № 2/621/278/16

РІШЕННЯ

іменем України

10.03.2016 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Бережної Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кошевої А.А.,

представника відповідача - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві цивільну справу за позовною заявою Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Зміївського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

11.01.2016 року Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Зміївського районного центру зайнятості звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, в якому вказано, що 29.09.2014 року ОСОБА_2 звернулась за сприянням у працевлаштуванні до Зміївського районного центру зайнятості, де була зареєстрована як шукаюча роботи з відкриттям персональної картки. Цього ж дня відповідачем подана заява про надання статусу безробітного, згідно якої ОСОБА_2 наказом від 29.09.2014 року № НТ 140929 з 29.09.2014 року наданий статус безробітного. Наказом від 06.10.2014 року № НТ141006 гр. ОСОБА_2 призначена виплата допомоги по безробіттю відповідно до ст. 23 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п. 2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» з 06.10.2014 року по 30.09.2015 року. В той же час, перебуваючи на обліку в Зміївському районному центрі зайнятості, як безробітна та отримуючи допомогу по безробіттю, ОСОБА_2 надавала послуги ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» за цивільно-правовим договором від 16.06.2014 року № 19752583 у період з 16.06.2014 року по 23.01.2015 року.

Починаючи з 12.06.2015 року наказом від 12.06.2015 року № НТ150612 ОСОБА_2 припинено виплату допомоги та знято з обліку у зв'язку з працевлаштуванням безробітного відповідно до пп."1" п. 1 ст. 31 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Відповідач, в порушення вимог ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», своєчасно не подала відомості про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення, а саме про надання послуг ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» за цивільно-правовим договором від 16.06.2014 року № 19752583. Таким чином, за період з 06.10.2014 року по 11.06.2015 року відповідачем була незаконно отримана допомога по безробіттю в сумі 7995 грн. 32 коп.

Відповідно до п. 7 Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, директором Зміївського районного центру зайнятості винесено наказ від 07.08.2015 року № 95 про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_2 в сумі 7995 грн. 32 коп. за період з 06.10.2014 року по 11.06.2015 року та направлено рекомендованим листом-претензією від 07.08.2015 року № 2006 разом з вимогою перерахування відповідачем незаконно отриманих коштів в добровільному порядку протягом 15 календарних днів з дня ознайомлення з наказом про повернення коштів. Вказаний лист ОСОБА_2 отримала 18.08.2015 року, Наказ від 07.08.2015 року № 95 не оскаржувала, кошти в сумі 7995,32 грн. на користь позивача не перераховувала.

26.08.2015 року Зміївський районний центр зайнятості звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою про повернення ОСОБА_2 незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 7995,32 грн. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2015 року позов було задоволено. Однак, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2015 року вказана постанова від 19.10.2015 року була скасована, а провадження по справі закрито, оскільки даний спір носить приватно-правовий характер, а не публічний, а, отже, його вирішення відноситься до цивільної юрисдикції.

На підставі викладеного Зміївський районний центр зайнятості просив стягнути в примусовому порядку з ОСОБА_2 на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Зміївського районного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 7995 грн. 32 коп.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Крім того, ОСОБА_3 зазначив, що ОСОБА_2 порушила вимоги ч. 3 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Законодавець передбачає, що внаслідок умисного невиконання застрахованою особою своїх обов'язків та зловживання ними сума, виплаченого забезпечення, стягується з цієї особи з моменту виникнення обставин, а не на період дії цих обставин, тобто з моменту виникнення обставин і до останньої виплати. Ця норма закону застосовується і судами. Також в своїх запереченнях відповідач стверджує, що позивачем не надано будь-яких доказів, що їй повідомлялися норми діючого законодавства, якими передбачено заборону укладати цивільно-правові угоди, перебуваючи на обліку в Державній службі зайнятості, та що до її відома було доведено про обов'язок повідомляти Службу зайнятості про укладення таких договорів. Дане твердження також не відповідає дійсності, так як в своїй заяві про надання статусу безробітного ОСОБА_2 під особистий підпис зазначила, що вона інформує, що через відсутність роботи не мас заробітку або інших передбачених законом доходів і що вона ознайомлена з правами та обов'язками зареєстрованого безробітного, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Пунктом 6.2. Порядку надання допомоги по безробіттю № 307, чинного на момент призначення ОСОБА_2 допомоги по безробіттю, визначено вичерпний перелік, документів, які надаються особою для призначення допомоги по безробіттю і витребувати інші документи спеціаліст центру зайнятості не має права, а повідомити спеціаліста про наявність у цивільно-правової угоди - це обов'язок ОСОБА_2 Щодо неотримання наказу директора Зміївського центру зайнятості № 95 від 07.08.2015 року ОСОБА_3 зазначив, що це не відповідає дійсності, так як на адресу, де зареєстрована ОСОБА_2, наказ і лист-претензія надіслано поштою рекомендованим листом та отримано поштове повідомлення про вручення листа 18.08.2015 року. Крім того ОСОБА_2 до надсилання позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду була на прийомі в Зміївському районному центрі зайнятості, де особисто ознайомилась з матеріалами справи та була згодна з тим, що порушила законодавство. Стосовно обов'язку Зміївського районного центру зайнятості на протязі 7 днів з дня подачі відповідачем відповідної заяви з'ясувати обставини чи має вона право на отримання допомоги та відмовити їй у наданні статусу безробітного та призначенні допомоги по безробіттю, то згідно п. 18 ст. 22 ЗУ «Про зайнятість населення» територіальні органи служби зайнятості проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників. Відповідно до п. 2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначенні в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Відповідно до п. 4 цього Порядку, для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебуваючи на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Відповідач ОСОБА_2 завдала збитків Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на суму 7995,32 гри., а, отже, зобов'язана їх відшкодувати.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Зміївського районного центру зайнятості, а саме відповідач зазначала, що їй ніхто не роз'яснював її обов'язок повідомляти про існування будь-яких цивільно-правових угод, зокрема, про угоду, укладену з ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн», в іншому випадку, вона б розірвала вказаний договір. Крім того, ОСОБА_2 надано письмові заперечення проти позову, в яких вказано, що цивільно-правовий договір, укладений між нею та ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» від 16.06.2014 року № 19752583 діяв лише до 23.01.2015 року, а, відповідно, починаючи з 24.01.2015 року по 11.06.2015 року відповідач мала право на отримання допомоги по безробіттю. Позивачем не надано будь-яких доказів того, що ОСОБА_2 повідомлялися норми діючого законодавства, якими передбачено заборону укладати цивільно-правові угоди, а також про обов'язок повідомляти Державну службу зайнятості про укладання таких договорів, перебуваючи на обліку в Державній службі зайнятості та маючи статус безробітної. В той же час, саме на Державну службу зайнятості Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» покладено обов'язок реалізації такої політики, проведення роз'яснювальної роботи, надання консультацій непрацюючим особам та ін. Тому, позивач зобов'язаний був спочатку роз'яснити ОСОБА_2 всі її права та обов'язки, і лише після цього застосовувати до неї якість покарання. В ч. 3 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» законодавець чітко зазначає, що обов'язковою умовою притягнення безробітного до відповідальності за невиконання своїх обов'язків можливе лише при наявності вини, а позивачем не доведено вини ОСОБА_2 у тому, що вона не повідомила про наявність правовідносин за цивільно-правовим договором. І крім того, законодавець не передбачає, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи за весь період отримання виплати. Отже, ОСОБА_2 взагалі не вважала угоду, укладено із ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» такою, що позбавляє її права бути визнаною безробітною, оскільки позивачем не було роз'яснено відповідачу її прав та обов'язків.

Також, ОСОБА_2 зазначала, що вона не отримувала наказ від 07.08.2015 року № 95 про повернення коштів, виплачених їй як допомога по безробіттю та лист-претензію від 07.08.2015 року № 2006 з вимогою перерахування незаконно отриманих коштів в добровільному порядку протягом 15 календарних днів з дня ознайомлення з наказом про повернення коштів, оскільки, вона, в період з 18.06.2015 року по 04.09.2015 року, перебувала за межами України, а, відповідно, і не могла отримувати вказаний лист. Крім того, наказом не передбачено порядку та строків його оскарження, а тому відповідач і не мала змоги його оскаржити.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про зайнятість населення» ОСОБА_2 мала право отримати статус безробітного та отримувала допомогу по безробіттю законно, тим більш, що вона законно отримувала допомогу по безробіттю у період з 24.01.2015 року по 11.06.2015 року (після розірвання цивільно-правової угоди).

Крім цього, ОСОБА_2 наголошувала на тому, що враховуючи положень ст. 23 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» Зміївський районний центр зайнятості мав би їй відмовити у наданні статусу безробітного та призначенні допомоги по безробіттю саме на протязі 7 днів з дня подачі нею відповідної заяви. Тобто, центр зайнятості повинен був з'ясовувати обставини про те чи має відповідач право на отримання допомоги по безробіттю в період з 29.09.2014 року по 06.10.2014 року, а не після закінчення строку, передбаченого Законом на розгляд її заяви. При цьому, відповідач звертала увагу суду на те, що Зміївський районний центр зайнятості направив запит до Державної податкової адміністрації лише 31.03.2015 року, а як вбачається з акту № 150 розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення», який складено 07.08.2015 року, спеціалістами Зміївського районного центру зайнятості було проведено звірку отримання доходу ОСОБА_2 в 4 кварталі 2014 року на підприємстві ДП «Ейвон косметікс юкрейн» на підставі рішення директора Зміївського РЦЗ від 03.06.2015 року № 18.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 просила відмовити Зміївському районному центру зайнятості в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку:

Судом встановлено, що 29.09.2014 року ОСОБА_2 звернулась до Зміївського районного центру зайнятості із Заявою про надання статусу безробітного /а.с. 14/.

На підставі вказаної заяви 29.09.2014 року відповідачу наказом від 29.09.2014 року № НТ 140929 з 29.09.2014 року наданий статус безробітного. Наказом від 06.10.2014 року № НТ141006 ОСОБА_2 призначена виплата допомоги по безробіттю відповідно до ст. 23 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п. 2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» з 06.10.2014 року по 30.09.2015 року /а.с. 5-7, 8-10, 11, 15-16, 17/.

З матеріалів справи, а саме з копії Обміну даними з ДПА, копії Результату звірки по ПК, копії листа ДП «Ейвон косметікс юкрейн» від 23.06.2015 року вих. № 2586, вбачається, що ОСОБА_2 в трудових відносинах з ДП «Ейвон косметікс юкрейн» не перебувала, заробітну плату не отримувала, однак, з 16.06.2014 року по 23.01.2015 року надавала послуги за цивільно-правовим Договором від 16.06.2014 року № 19752583. 24.01.2015 року вказану угоду розірвано. За надані послуги відповідач отримала дохід у розмірі 1068 грн. 24 коп. /а.с. 12-13, 19, 20/.

Наказом від 12.06.2015 року № НТ150612 виплату ОСОБА_2 допомоги по безробіттю - припинено /а.с. 15-16/.

Той факт, що 16.06.2014 року між ДП «Ейвон косметікс юкрейн» та ОСОБА_2 було укладено цивільно-правову угоду № 19752583, відповідачем не заперечувався, зокрема, остання підтвердила, що дійсно укладала Договір з вказаним підприємством та надавала відповідні послуги. Однак, ОСОБА_2 вважала, вказаний договір таким, що не позбавляє її права на отримання статусу безробітної, крім того, відповідач стверджувала, що їй не було роз'яснено її прав та обов'язків, зокрема, щодо необхідності повідомлення про наявні цивільно-правові угоди.

Однак, дані твердження спростовуються даними, викладеними в Заяві ОСОБА_2 про надання статусу безробітного від 29.09.2014 року, в якій міститься підпис останньої в графі «Ознайомлена з правами та обов'язками зареєстрованого безробітного, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Крім того, відповідачу було роз'яснено її обов'язок повідомити про отримання будь-якого доходу, тобто, ОСОБА_2 мала можливість дійти висновку про необхідність такого повідомлення та мала реальну змогу довести до відома соціального інспектора про наявність цивільно-правової угоди, укладеної із ДП «Ейвон косметікс юкрейн» /а.с. 14/.

07.08.2015 року Зміївським районним центром зайнятості було складено Акт № 150 розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення», яким встановлено, що у період перебування на обліку в Зміївському районному центрі зайнятості як безробітна з 29.09.2014 року по 11.06.2015 року ОСОБА_2 надавала послуги ДП «Ейвон косметікс юкрейн» за цивільно-правовим договором від 16.06.2014 року № 19752583, що було відображено у звіті 1-ДФ Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2014 року. Отже, ОСОБА_2 порушила вимоги ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» /а.с. 21-22/.

Позивачем розраховано суму отриманої ОСОБА_2 допомоги, яка становить 7995 грн. 32 коп. /а.с. 23/.

На підставі вказаного Акту № 150 Директором Зміївського районного центру зайнятості ОСОБА_4 було видано Наказ від 07.08.2015 року № 95, яким зобов'язано вжити заходи по поверненню коштів у розмірі 7995 грн. 32 коп., виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_2 за період з 06.10.2014 року по 11.06.2015 року; повідомити відповідача про необхідність повернути вказану суму заборгованості /а.с. 24/.

07.08.2015 року позивачем направлено на адресу ОСОБА_2 рекомендованим листом лист-претензією від 07.08.2015 року № 2006 про обов'язок перерахувати незаконно отримані кошти в добровільному порядку протягом 15 календарних днів з дня ознайомлення з наказом про повернення коштів, який також було додано до даного Листа. Пошту було доставлено 18.08.2015 року /а.с. 25-26, 27/.

В той же час з копії закордонного паспорту ОСОБА_2 вбачається, що остання 18.08.2015 року перебувала за межами України /а.с. 51/.

З копії поштового повідомлення вбачається, що лист Зміївського районного центру зайнятості, адресований ОСОБА_2, отримав свекор останньої, а, отже, зобов'язаний був повідомити відповідача про отриману кореспонденцію. Крім того, ОСОБА_2 навіть після того як дізналася про наявну заборгованість не виконала вимоги позивача в добровільному порядку.

26.08.2015 року Зміївський районний центр зайнятості звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про повернення ОСОБА_2 незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 7995,32 грн., який постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2015 року було задоволено. Однак, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2015 року вказана постанова від 19.10.2015 року була скасована, а провадження по справі закрито, оскільки даний спір носить приватно-правовий характер, а не публічний, а, отже, його вирішення відноситься до цивільної юрисдикції /а.с. 28, 29-32, 33-35/.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в Зміївському районному центрі зайнятості як безробітна особа та отримувала допомогу по безробіттю, однак, на момент звернення до позивача із Заявою про надання статусу безробітного, відповідач перебувала у договірних відносинах із ДП «Ейвон косметікс юкрейн», а саме надавала послуги вказаному підприємству, за що отримала дохід у розмірі 1068 грн. 24 коп. В той же час, ОСОБА_2 не повідомила працівника Зміївського районного центру зайнятості про наявність зазначеної цивільно-правової угоди, в наслідок чого, незаконно отримала допомогу по безробіттю у розмірі 7995 грн. 32 коп.

Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» безробітним визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. До зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: працюючі по найму на умова повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організація) незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб.

Згідно з Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України № 60/62 від 13.02.2009 року, Постановою правління Пенсійного Фонду України від 13.02.2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248 розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі - центри зайнятості) у разі, коли під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації. Рішення щодо проведення перевірки приймається керівником центру зайнятості. Для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Обмін інформацією здійснюється між Державним центром зайнятості, Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України як центральними органами виконавчої влади.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Одним із видів матеріального забезпечення на випадок безробіття згідно із ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є допомога по безробіттю.

Згідно з пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5.5 розділу 5 даного Порядку виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Підпунктом 1 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 198, передбачено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітних, зокрема, з дня укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

Таким чином, наведені норми припинення виплати допомоги по безробіттю та зняття безробітних з обліку пов'язують із укладенням ними цивільно-правового договору, предметом якого є надання послуг за винагороду. Отже, укладення застрахованою особою, яка має статус безробітної, такого договору є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов'язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

Твердження ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_1 стосовно того, що відповідач, починаючи з 24.01.2015 року по 11.06.2015 року, мала право на отримання допомоги по безробіттю, у зв'язку з чим, розрахунок отриманих коштів є невірним, а сума, яка підлягає стягненню, завищеною, а також щодо того позивач повинен був відмовити ОСОБА_2 у наданні статусу безробітного та призначенні допомоги по безробіттю саме на протязі 7 днів з дня подачі нею відповідної заяви, не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються вказаними вище доказами, в той же час, відповідачем, в порушення ст. 60 ЦПК України, не надано жодних доказів на підтвердження обставин, викладених в запереченнях.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 1218 грн.

Керуючись, ЗУ «Про зайнятість населення», ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України № 60/62 від 13.02.2009 року, постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 198, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 79, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Зміївського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Зміївського районного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 7995 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 32 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, судовий збір на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Зміївського районного центру зайнятості в розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Головуючий:

Попередній документ
56496389
Наступний документ
56496391
Інформація про рішення:
№ рішення: 56496390
№ справи: 621/20/16-ц
Дата рішення: 10.03.2016
Дата публікації: 21.03.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Зміївський районний суд Харківської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання