23 лютого 2016 року (об 11 год. 05 хв.) Справа № 808/10/15 Провадження №СН/808/20/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря Лялько Ю.В.,
представника позивача Пермінова С.О.,
представника першого відповідача Мигловець К.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС
до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - перший відповідач), до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (далі - другий відповідач), в якому просить суд з урахуванням заяви про зміну позовних вимог:
визнати протиправною бездіяльність першого відповідача щодо ненадання до другого відповідача висновку щодо відшкодування пені за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 731106,76 грн.;
зобов'язати першого відповідача прийняти висновок із зазначенням суми бюджетної заборгованості з пені в сумі 731106,76 грн., та надати його до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області та встановити контроль за виконанням рішення суду в цій частині.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що першим відповідачем не вчасно відшкодовано суму податку на додану вартість, а відтак на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість має нараховуватися пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ за весь час прострочення. Представник позивача просить позов задовольнити повністю.
Представник першого відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у запереченнях на адміністративний позов від 19.10.2015 (№731/10-014), додаткових поясненнях до заперечень від 19.02.2016 (№853/10-014). Зокрема зазначив, що СДПІ з обслуговування ВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів з метою уникнення понесення Державним бюджетом України значних втрат коштів, збереження непохитності фінансової бази Держави наполягає на залишенні позовної заяви без розгляду, оскільки у провадженні адміністративного суду є справа між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав (справа №0870/138/12). Сума заборгованості була відшкодована 30.08.2012, тобто на час розгляду справи №0870/138/12 в суді Апеляційної інстанції позивачу вже було відомо дата відшкодування ПДВ і була можливість надати відповідний розрахунок пені. Але позивач не скористався можливістю надати суду розрахунок пені.
Крім того, на сьогоднішній день значних змін зазнало як законодавче регулювання питання відшкодування бюджетної заборгованості із бюджету так і сформувалась судова позиція Верховного Суду України з питань які є предметом спору по цій справі.
Так зокрема в постанові від 16.09.2015 по справі №21-881а15 колегія суддів Судової палати в адміністративних справа Верховного Суду України дійшла висновку, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у 5 - денний термін з дня надходження від податкового органу висновку. Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішенням податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю.
Відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключним повноваженням податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості. За таких обставин рішення судів про задоволення позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ є помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника ПДВ. Аналогічні позиції підтримані та викладені в Постановах від 02.12.2015 (справа №826/17403/14/21-2650а15), від 27.10.2015 (справа №2а-592/12/1370/21-1145а15) Щодо розрахунку суми пені поданого позивачем відповідач зазначив, що СДПІ було дотримано чітко встановленого законодавцем алгоритму дій по відшкодуванню ПДВ, зокрема після отримання остаточного судового рішення сума бюджетної заборгованості у розмірі 8285447,00 грн., була відшкодована 30.08.2012 на поточний рахунок підприємства. Відповідно до п.1 Розділу ХІХ «Прикінцеві положення» ПК України цей Кодекс набуває чинності з 01 січня 2011 . З цієї ж дати втратив чинність Закон України «Про податок на додану вартість». Нарахування пені на суму бюджетного відшкодування, обчисленого за правилами Закону України «Про податок на додану вартість», нормами цього Кодексу не передбачались, та жодних підстав для нарахування пені не має, СДПІ були своєчасно виконані приписи Закону та затримки у відшкодуванні ПДВ не відбулося. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, проте 04.02.2016 звернувся до суду з клопотанням (вх. № 4232) та просить розглянути без участі Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області з урахуванням поданих пояснень.
Так, 14.07.2015 від третьої особи надійшли пояснення по адміністративній справі (вх. № 29311), в яких зазначає, що органи Державної казначейської служби не приймають самостійного рішення щодо перерахування коштів з бюджету, а здійснюють повернення лише на підставі висновків, наданих органами державної податкової служби. Також органи Державної казначейської служби України не наділені повноваженнями щодо самостійного нарахування пені на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково. При цьому суд виходить з такого.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Так судом встановлено, в період з 02.06.2010 по 15.06.2010 першим відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку підприємства позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку за квітень 2010, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.03.2010 по 31.03.2010. За результатами перевірки складено Акт №367/08-01/00186536 від 21.06.2010 (далі - Акт перевірки).
На підставі Акту перевірки відповідачем 29.06.2010 винесено податкове повідомлення - рішення №0000390801/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 8285447,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до відповідача з позовом до суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
24.02.2011 Запорізьким окружним адміністративним судом винесено постанову по справі №2а-0870/84/11, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011, постанова Запорізького окружного адміністративного суду залишена без змін. Згідно Ухвалу Вищого Адміністративного Суду від 24.01.2012 зазначені рішення судів залишені без змін.
20.02.2012 позивач звернувся до відповідача з позовом до суду про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ та пені на рівні 120% облікової ставки НБУ.
За наслідками розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції, в задоволенні позовних вимог підприємству позивача відмовлено у повному обсязі, оскільки процедура судового оскарження податкових повідомлень - рішень не закінчується. Прийняттям судом апеляційної інстанції рішення по суті, оскільки Конституцією України передбачена чотириступенева судова система, а відповідач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, чим продовжив процедуру судового оскарження, тому на думку суду,спірна сума не набрала статусу бюджетної заборгованості.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.04.2015 по цій справі суд закрив провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2015, ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 20.04.2015 у справі №8-08/10/15 скасована, зазначивши, що судами фактично, не розглядалися позовні вимоги ПАТ «Дніпроспецсталь» про стягнення пені, враховуючи передчасність позовних вимог про стягнення бюджетного відшкодування.
Відповідно до п.200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (пункт 200.23 статті 200 Податкового кодексу України).
Як встановлено судом та підтверджено судовими рішеннями в адміністративній справі першим відповідачем не виконано обов'язок, передбачений пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, щодо надання до органу казначейської служби висновку про відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 8285447,00 грн., протягом п'яти робочих днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-0870/841/11 (прийняттям рішення судом апеляційної інстанції).
Згідно з положеннями частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи, що протягом встановленого пунктом 200.15 статі 200 Податкового кодексу України строку першим відповідачем відповідний висновок не був поданий, та відповідно у визначений пунктом 200.13 цієї ж статті строк тривалістю п'ять операційних днів, протягом яких після отримання висновку органом Державної казначейської служби України повинно бути здійснено бюджетне відшкодування, виплата такого відшкодування не відбулась, сума невідшкодованого податку на додану вартість набула статусу бюджетної заборгованості, на яку повинна нараховуватись пеня.
Сума податку на додану вартість у розмірі 8285447,00 грн., відшкодована ПАТ «Дніпроспецсталь» лише 30.08.2012, у зв'язку з чим, з урахуванням визначених пунктами 200.13 та 200.15 статті 200 Податкового кодексу України строків, періодом, за який повинна нараховуватись пеня є період з 02.10.2011 по 30.08.2012.
Таким чином, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд приходить до висновку, що стягненню на користь ПАТ «Дніпроспецсталь» підлягає пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за період з 02.10.2011 по 30.08.2012 у розмірі 731106,76 грн.
Також суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо визнання протиправною бездіяльність першого відповідача по не нарахування пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України на суму бюджетної заборгованості 8285447,00 грн., за період з 02.10.2011 по 30.08.2012.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок).
Згідно з абзацом першим та другим пункту 23 вказаного Порядку, стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби.
Орган Казначейства надсилає після надходження зазначених документів до органу державної податкової служби запит щодо визначення розміру залишку невідшкодованих з державного бюджету сум податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування такого податку.
Таким чином, відповідно до пункту 23 Порядку, перший відповідач повинен був нарахувати пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України на суму бюджетної заборгованості 8285447,00грн., за період з 02.10.2011 по 30.08.2012, як це передбачено пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, чого ним зроблено не було, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність першого відповідача є обґрунтованими та такими, що також підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про встановлення контролю за виконанням рішення суду в частині зобов'язань до першого відповідача прийняти висновок із зазначенням суми бюджетної заборгованості з пені в сумі 731106,76 грн., та надати його до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області суд зазначає наступне.
Бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у 5 - денний термін з дня надходження від податкового органу висновку. Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішенням податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю.
Відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключним повноваженням податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості. За таких обставин рішення судів про задоволення позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ є помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника ПДВ. В цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.
Така позиція узгоджується з постановою Верховного суду України від 16.09.2015 у справі №21-881а15.
Відповідно до частини першої статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Таким чином позовні вимоги в частині встановлення судового контролю над рішенням податкового органу не підлягають задоволенню.
Згідно з ч.2 ст.19 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.1ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до приписів частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС щодо ненадання до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області висновку щодо відшкодування пені за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 731 106,76 грн.
Зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС прийняти висновок із зазначенням суми бюджетної заборгованості з пені в сумі 731 106,76 грн. ( сімсот тридцять одна тисяча сто шість гривен сімдесят шість копійок) та надати його до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» суму судового збору 341,60 грн., (триста сорок одна гривна шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Батрак