ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
14 березня 2016 року Справа № 913/198/16
Провадження № 9/913/198/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго", м. Алчевськ Луганської області
про стягнення 42 355 657 грн. 69 коп.
суддя Ворожцов А.Г.
секретар судового засідання Богуславська Є.В.,
у засіданні брали участь:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 14-135 від 13.05.2014;
від відповідача - представник не прибув,
суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу № 1181/14-ТЕ-20 від 02.12.2013 в розмірі 42355657,69 грн., з яких: 22443677,14 грн. - сума основного боргу, 2250331,90 грн. - пеня, 16549584,57 грн. - інфляційні нарахування, 1112064,08 грн. - 3 % річних.
У судове засідання прибув повноважний представник позивача.
Відповідач, КТП "Алчевськтеплокомуненерго", відзиву на позовну заяву не надав, явку повноважного представника у засідання суду не забезпечив, причини неявки суду на повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином.
Явка учасників судового процесу в засідання суду не визнавалася обов'язковою.
При цьому, відповідачем не заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.
Згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 37-39) місцезнаходженням юридичної особи - відповідача є 94214, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Леніна, буд. 126.
Листом від 16.03.2015 № 511-30-100 УДППЗ «Укрпошта» повідомляє, що відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (зі змінами), органи поштового зв'язку тимчасово не здійснюють пересилання поштових відправлень до вказаного населеного пункту.
Відповідно до приписів пп.4 п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" інформація про час і місце судового засідання була розміщена на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), про що свідчать роздруковані сторінки з мережі Інтернет (а.с. 40, 46).
Таким чином, судом вжито відповідні заходи щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.
Спір виник через неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу.
Судом встановлено, що 02.12.2013 між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1181/14-ТЕ-20 (а.с. 6 - 14) (далі - договір), згідно з яким позивач (продавець) зобов'язався передати у власність відповідачеві (покупець) протягом 2014 року природний газ в обсязі до 27 700,0 тис. куб. м, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити природний газ на умовах цього договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього грошову суму.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства.
За правилом п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
На виконання умов договору позивач поставив протягом з січня по квітень 2014 року у власність відповідачу природний газ на загальну суму 22 443 677,14 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу (а.с. 15-18).
Відповідно до п. 6.1 договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки.
У порушення умов договору, відповідач за отриманий природний газ не розраховувався, на час звернення з даним позовом до суду сума боргу складає 22443677,14 грн.
Пунктом 7.2 договору сторони передбачили відповідальність за невиконання відповідачем грошових зобов'язань, а саме: крім суми заборгованості відповідач має сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Крім того, пунктом 9.3 договору сторони встановили, що строк, в межах якого вони можуть звернутися до суду за захистом своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у т.ч. щодо стягнення боргу, штрафів, пені, річних відсотків та інфляції, становить 5 років.
За наданим позивачем розрахунком, який міститься в матеріалах справи, розмір пені за період з 15.02.2014 по 10.11.2015 становить 2 250 331,90 грн. (а.с. 19-21).
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
На підставі цієї норми позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати за період з лютого 2014 року по вересень 2015 року в сумі 16 549 584,57 грн. та 3% річних за період з 15.02.2014 по 10.11.2015 в сумі 1 112 064,08 грн.
Суд не погоджується з періодом нарахування інфляції, оскільки право її нарахування у позивача виникає лише з березня 2014 року, оскільки за договором прострочення грошового зобов'язання у відповідача починається з 15 числа місяця, наступного за звітним.
Виходячи з умови п. 6.1 договору за актом від 31 січня 2014 року на суму 7 968 157,77 грн. відповідач мав сплатити до 14 лютого 2014 року, та оскільки оплата не відбулася, у позивача виникло право нарахування інфляційних втрат за цим актом лише з березня 2014 року, оскільки прострочення у лютому 2014 року не складає повний місяць.
За таких обставин інфляція за зобов'язанням січня 2014 року має складати за період березень 2014 - вересень 2015 року в сумі 5985485,36 грн. (розрахунок - а.с. 19).
Перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків сум боргу, пені та річних відсотків, суд дійшов висновку, що вони відповідають фактичним обставинам.
Суд вважає, що з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, позивачем частково доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своєї вимоги.
З урахуванням викладеного, позов слід задовольнити частково, судові витрати віднести на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відповідача, Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго", 94214, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Леніна, буд. 126, код 02132266, на користь позивача, Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код 20077720, борг в сумі 22 443 677,14 грн., пеню в розмірі 2 250 331,90 грн., інфляційні нарахування в сумі 16465862,71 грн. та 3% річних у сумі 1112064,08 грн., крім того, судовий збір у розмірі 206291,43 грн., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні позову, в частині вимог про стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 83721,86 грн., відмовити.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складення повного рішення - 16.03.2016.
Суддя А. Г. Ворожцов