15 березня 2016 року Справа № 876/10747/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Хобор Р.Б., Обрізка І.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 19 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
27.07.2015 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №55/20600/15 від 26.06.2015 року, якою на нього було накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. за порушення правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України.
Постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 19 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що у відповідності до митного законодавства, ОСОБА_1 зобов'язаний був вивезти транзитом автомобіль марки «Ауді А6», реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов НОМЕР_1 за межі митної території України в строк до 23 листопада 2012 року, однак дані вимогу закону ним були порушено. Отже, обставини справи про порушення митних правил встановлено повно і правильно, а постанова №55/20600/15 від 26.06.2015 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. є законною.
Суд першої інстанції вважає, що не заслуговує на увагу посилання позивача про накладення адміністративного стягнення в порушення строку накладення адмінстягнення, оскільки у відповідності до вимог ч.1 ст.467 МК України, адміністративне стягнення за порушення може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цього правопорушення. Вказане порушення є триваючим і було виявлено 29 квітня 2015 року, а адміністративне стягнення було накладено 26 червня 2015 року, тобто в передбачені ч.1 ст.467 МК України строки.
Також, суд першої інстанції вказує на те, що відсутні належні та допустимі доказами того, що мала місце дія обставин непереборної сили (стихійне природне явище), а тому немає підстав для закриття провадження по справі на підставі ч. 1 ст. 460 МК України у зв'язку зі звільненням від адміністративної відповідальності.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, винесеною із порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, ОСОБА_1 оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 19 жовтня 2015 року та повністю задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що працівники митниці були зобов'язані вжити заходів до усунення імовірних порушень законодавства та винести постанову про порушення митних правил у будь-якому випадку не пізніше 23.05.2013 року. Проте, жодних заходів до з'ясування вказаних обставин працівниками митниці без будь-яких поважних причин вжито не було, протокол був складений лише 11.06.2015 р., тобто більше ніж через 2,5 роки з дня імовірного вчинення правопорушення правопорушення, без присутності ОСОБА_1 та без отримання від нього будь-яких пояснень по суті інкримінованого йому проступку.
Крім того, апелянт стверджує, що обставиною, через яку він не зміг доставити свій транспортний засіб в межах 10-денного строку стало те, що 20.11.2012 року на машину по місцю її тогочасного знаходження в с. Вербилівці Рогатинського району під впливом складних погодніх умов впало дерево і вказана машина стала непридатна до транспортування та взагалі до подальшого використання за цільовим призначенням. А враховуючи, що вказаний транспортний засіб ним не було застраховано, та всі витрати на ремонт автомобіля довелося б віднести на його рахунок, та такі витрати перевищували б вартість придбаного ним автомобіля, він прийняв рішення здати рештки автомобіля на металобрухт.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідності до плану-завдання на період з 01.04.2015 року по 30.04.2015 року головним державним інспектором відділу аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Івано-Франківської митниці ДФС Судак Д.І. було проведено моніторинг єдиної автоматизованої інформаційної системи Дермитслужби України з метою виявлення, попередження та припинення фактів порушень митних правил.
11.06.2015 року вищевказаним інспектором складено протокол № 55/20600/15 про порушення ОСОБА_1 митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України. Копію протоколу по справі по порушення митних правил було відправлено ОСОБА_1 та повідомлено про розгляд справи, що підтверджується листом-повідомленням Івано-Франківської митниці ДФС від 11.06.2015 року.
Постановою в.о. начальника Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України Шайда В.В. в справі про порушення митних правил №55/20600/15 від 26.06.2015 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.
Із постанови про порушення митних правил вбачається, що під час проведення моніторингу єдиної автоматизованої інформаційної системи Дермитслужби України було встановлено, що відсутні відомості про вивезення за межі України ввезеного 13.11.2012 року громадянином-резидентом ОСОБА_1 на митну територію України автомобіля марки «Ауді А6», реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов НОМЕР_1.
Відповідно до ст.12 Закону України від 04.11.1991 №1777-ХІІ «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Згідно до Положення про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби від 25.06.2007 року №472, Державна прикордонна служба України веде автоматизований банк даних відомостей про громадян України, іноземців та осіб без громадянства, зареєстрованих у пунктах пропуску через державний кордон, та відповідно документів громадян України на право виїзду з України і в'їзду в Україну, в тому числі паспорта громадянина України, та паспортних документів іноземців та осіб без громадянства.
Частиною 1 ст. 318 МК України передбачено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
За приписами ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
В силу п. 1.7. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 року № 1066, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2012 року № 2120/22432, для здійснення контролю за переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення і виявлення фактів їх недоставлення до митниці призначення використовується Єдина автоматизована інформаційна система митних органів України (далі - ЄАІС).
Частиною 1 ст. 381 МК України встановлено, що транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, дозволяється ввозити на митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів з метою вільного обігу.
Відповідно до гл. 55 розділу ХІІ МК України поміщення громадянином-резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов'язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених МК України (письмове зобов'язання, застосування заходів гарантування тощо).
Згідно ст. 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщенні в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб.
Частиною 3 ст. 470 МК України передбачено, що перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто обов'язковим елементом складу правопорушення є перевищення строку вивезення більш як на 10 діб, що вже свідчить про триваючий характер правопорушення.
А тривати дане правопорушення може як декілька днів так і декілька років, тобто до завершення процедури митного оформлення, в даному випадку виконання обов'язку по доставці транспортного засобу до митного органу.
Згідно з ч. 1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. Тобто ст. 467 МК України не визначає виключного переліку триваючих порушень, а тільки вказує на деякі з них.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що триваючі правопорушення слід розглядати як формально закінчені з моменту їх суб'єктивного офіційного виявлення, тобто з часу виявлення і фіксації в протоколі про адміністративне правопорушення, приписі, акті перевірки і т.д.
Статтею 487 МК передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Так, за фактом перевищення встановленого ст. 95 МК України транзитного строку перевезення автомобіля «Ауді А6», реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов НОМЕР_1, що перебуває під митним контролем, більш ніж на десять діб, відносно позивача складено протокол про порушення митних правил № 55/20600/15 за ч. 3 ст. 470 МК України.
При цьому вчинене позивачем правопорушення є триваючим та виявлене 29.04.2015 року, що зафіксовано протоколом про порушення митних правил від 11.06.2015 року № 55/20600/15 і саме з цієї дати відраховується строк накладення адміністративного стягнення.
Відтак відповідач виніс обґрунтовану постанову про накладення стягнення на позивача, а покликання апелянта про не триваючий характер даного виду правопорушення є безпідставним.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, щ згідно із нормами ч. 2 ст. 95 МК України до строків зазначених у ч.1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст.192 МК України.
Разом з тим, ч. 1 ст. 192 МК України передбачено, що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу.
Розділом VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 р. № 657, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 р. № 1669/21981 (далі - Порядок), визначено порядок документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили.
Відповідно до п.п. 2.4-2.6 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Державної митної служби України від 08.12.1998 №771 (далі - Порядок), яке діяло 20.11.2012 року, коли, як стверджує апелянт на автомобіль, що перебував під митним контролем, впало дерево і вказана машина стала непридатна до транспортування та взагалі до подальшого використання за цільовим призначенням, визначено порядок інформування митного органу про факт дії надзвичайних або невідворотних обставин в результаті яких сталася повна чи часткова втрата товарів.
Так, Порядком встановлено, що в окремих випадках, коли вантаж не може прибути в митницю призначення у строк, установлений митницею відправлення, внаслідок дії надзвичайних або невідворотних обставин чи подій, що перешкоджають руху транспортного засобу, строк доставки товарів у митницю призначення може бути продовжений на час дії зазначених обставин чи подію
Такими обставинами чи подіями можуть бути, зокрема, стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема таке, як замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів).
При цьому власник товарів або власник транспортного засобу (або особа, яка безпосередньо здійснює перевезення товарів, що перебувають під митним контролем) повинен звернутися з письмовою заявою до найближчої митниці (або митного поста), в зоні діяльності якої сталася дія надзвичайних або невідворотних обставин чи подій, для продовження строку доставки товарів.
До письмової заяви можуть додаватися належним чином засвідчені відповідними органами документи, що підтверджують дію надзвичайних або невідворотних обставин чи подій.
Залежно від виду надзвичайних або невідворотних обставин чи подій документи, що підтверджують їх дію, можуть видаватися місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, власником підприємства, на якому відбувається страйк, або уповноваженим ним органом (представником), об'єднаннями, торгово-промисловими палатами, службою технічного обслуговування, відповідним державним органом з безпеки дорожнього руху, органами Міністерства внутрішніх справ України, іншими спеціально уповноваженими на це державними органами, а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади тощо.
Митниця (або митний пост), у зоні діяльності якої сталася або триває дія надзвичайних або невідворотних обставин чи подій, перелічених у пункті 2.4 цього Положення, після вивчення документів, що підтверджують дію таких обставин, у товаросупровідних документах на переміщувані товари вчиняє запис про продовження строку доставки товарів із зазначенням причин.
Цей запис затверджується підписом начальника митниці (заступника начальника митниці) або начальника митного поста і завіряється відбитком печатки митниці (у разі звернення до начальника митного поста - особистою номерною печаткою посадової особи цього поста з обов'язковим письмовим інформуванням митниці, якій підпорядковано цей митний пост).
Копії документів, що підтверджують дію надзвичайних або невідворотних обставин чи подій, залишаються в справах відділу контролю за переміщенням товарів (далі - ВКПТ) митниці.
Митниця, що продовжила строк доставки товарів, протягом цієї ж доби каналами електронного зв'язку (а у разі відсутності електронного зв'язку - письмово) обов'язково інформує митницю відправлення і митницю призначення вантажу, щодо якого прийнято рішення про продовження строку доставки, та в оперативному режимі передає інформацію про продовження строку доставки до ЄАІС Держмитслужби України.
За наявності такої інформації протокол про порушення митних правил не складається.
В окремих випадках, якщо внаслідок дії надзвичайних або невідворотних обставин сталася повна чи часткова втрата товарів або ці товари неможливо надалі використовувати як вироби чи матеріали, митниця, у зоні діяльності якої склалася така обставина, на підставі висновків компетентних органів складає факт за формою, затвердженою наказом Держмитслужби України від 18.11.2002 р. № 630 «Про затвердження форми акта про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у потрібних для здійснення митного контролю документах, про пошкодження товарів чи їх упаковки або маркування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.11.2002 року № 932/7220 (зі змінами), з обов'язковим зазначенням причини втрати товарів, інформує каналами електронного зв'язку митницю відправлення й митницю призначення про втрату товарів і в оперативному режимі передає інформацію про їх утрату до ЄАІС Держмитслужби України.
Однак, ОСОБА_1 не повідомив найближчу митницю про той факт, що 20.11.2012 року на автомобіль марки «Ауді А6», реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов НОМЕР_1, по місцю її тогочасного знаходження в с. Вербилівці Рогатинського району під впливом складних погодних умов впало дерево і вказана машина стала непридатна до транспортування та взагалі до подальшого використання за цільовим призначенням.
З аналізу вказаних норм та обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в.о. начальника Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України Шайда В.В. при винесенні постанови у справі про порушення митних правил №55/20600/15 від 26.06.2015 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 МК України та притягнення її до адміністративної відповідальності, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, в зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в адміністративній справі.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 195, 196, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 19 жовтня 2015 року у справі №349/920/15-а за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Р.Б. Хобор
І.М. Обрізко