10 березня 2016 року Справа № 876/10393/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.
за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківського міського центру зайнятості - виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.09.2015 р. по справі за позовом Івано-Франківського міського центру зайнятості-виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
встановив:
31.07.2015 року позивач - Івано-Франківський міський центр зайнятості-виконавча дирекція Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації про стягнення коштів в розмірі 3513,88 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі судового рішення, позивача було зобов'язано вжити заходів щодо виконання вимог ст.35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" щодо утримання з роботодавця коштів в сумі 3513,88 грн., що складаються з наданих соціальних послуг ОСОБА_1. Оскільки, як вважає позивач, відповідач є правонаступником ліквідованого Управління капітального будівництва обласної державної адміністрації, де працював ОСОБА_1, який був звільнений та поновлений за рішенням суду, то сума вищевказаної виплаченої допомоги повинна бути стягнутою саме з Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації.
В обґрунтування підставності позовних вимог позивач також посилається на пункт 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ".
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.09.2015 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач - Івано-Франківський міський центр зайнятості-виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Після відкриття апеляційного провадження у справі та призначення справи до апеляційного розгляду (10.11.2015 року), 12.02.2016 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 була подана заява про залучення його до участі у розгляді справи № 809/3028/15, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. ОСОБА_1 вважає, що рішення у даній справі безпосередньо впливає на його права, свободи та інтереси.
Розглянувши матеріали справи, подану ОСОБА_1 заяву, на підставі ст.53 КАС України, колегія суддів вважає, що подану заяву слід задовольнити та залучити ОСОБА_1 до участі у розгляді справи, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задовольнити частково, оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі - закрити, з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч.2 ст.4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
В силу ст.1 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Статтею 2 ГПК України зокрема передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.
Відповідно до ст.21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
В силу п.7 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі: справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
В контексті вищевикладених процесуальних норм колегією суддів встановлено, що 23.04.2015 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом винесено постанову в адміністративній справі № 809/4410/14 за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України, Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Міністерства Юстиції України про визнання рішень, дій та бездіяльності протиправними, визнання незаконною постанову державного виконавця, зобов'язання вчинити певні дії. Вказаною постановою було зобов'язано Івано-Франківський міський центр зайнятості вжити заходів щодо виконання вимог пункту 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" щодо утримання з роботодавця 3513,88 копійок наданих соціальних послуг ОСОБА_1 як безробітному.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що на виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду позивачем винесено наказ від 22.05.2015 року, яким визначено необхідність вжиття заходів щодо повернення відповідачем 3513,88 грн. допомоги по безробіттю, та листом №1559-06/12-15 від 22.05.2015 року його направлено відповідачу разом з розрахунком.
Однак відповідачем кошти в сумі 3513,88 грн. не сплачено.
31.07.2015 року позивач - Івано-Франківський міський центр зайнятості-виконавча дирекція Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації про стягнення коштів в розмірі 3513,88 грн.
Як наслідок, враховуючи предмет спору, сторони, що беруть участь у справі, та норми ГПК України, колегія суддів вважає, що в даному випадку спірні правовідносини підвідомчі господарському суду та мають вирішуватись в порядку господарського судочинства України.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно ч.2 ст.157 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
З огляду на викладене, Івано-Франківському міському центру зайнятості - виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття слід роз'яснити, що позивач має право звернутися для вирішення спірних правовідносин до суду в порядку господарського судочинства.
Керуючись ч.3 ст. 160 КАС України, ст.ст. 157, 195, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Івано-Франківського міського центру зайнятості - виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття задовольнити частково, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.09.2015 р. по справі № 809/3028/15 - скасувати.
Провадження у справі № 809/3028/15 за позовом Івано-Франківського міського центру зайнятості-виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 про стягнення коштів - закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді О.О. Большакова
В.Я. Макарик
Ухвала складена в повному обсязі 15.03.2016 року.