23 грудня 2015 р. Справа № 804/12885/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Озерянської С.І.
судді Тулянцевої І.В.
судді Юркова Е.О.
при секретарі Дерев'янко К.П.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа - Департамент атестації кадрів вищої кваліфікації Міністерства освіти і науки України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства освіти і науки України, третя особа - Департамент атестації кадрів вищої кваліфікації Міністерства освіти і науки України, у якому просить: визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства освіти і науки України № 892 від 04 липня 2013 року в частині скасування рішення спеціалізованої вченої ради Д 08.727.02 Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ МВС України від 26 червня 2012 року протокол № 45 про присудження наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» та відмовленні у видачі диплома доктора юридичних наук ОСОБА_1 на підставі атестаційного висновку; зобов'язати Міністерство освіти і науки України здійснити повторний розгляд дисертації та атестаційної справи ОСОБА_1 за спеціальністю 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право», із залученням фахівців, які не брали участі у попередній експертизі дисертації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, при винесенні оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, було порушено процедуру його прийняття, у зв'язку з чим воно є протиправним та повинно бути скасовано судом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду письмові заперечення, в яких просив суд в задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
12 червня 2002 року ОСОБА_1 було присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук, про що видано Диплом кандидата наук НОМЕР_2.
У Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ МВС України ОСОБА_1 була захищена за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право, докторська дисертація «Публічне адміністрування безпеки дорожнього руху» (протокол № 45 від 26 червня 2012 року, рішення Д 08.727.02).
Висновком спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 Національного університету «Юридична академія імені Ярослава Мудрого», який був складений в порядку додаткового розгляду (колективного рецензування) по дисертації ОСОБА_1 «Публічне адміністрування безпеки дорожнього руху», поданої на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право, на підставі результатів голосування та відгуку комісії встановлено, що дисертаційне дослідження ОСОБА_1 «Публічне адміністрування безпеки дорожнього руху» відповідає п. 12 Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2007 року № 423 (з наступними змінами).
Даний висновок було підписано Президентом національної академії правових наук України, академіком Національної академії наук України, доктором юридичних наук, професором, заслуженим діячем науки і техніки України Тацієм В.Я.
Зі стенограми № 85 засідання спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 Національного університету «Юридична академія імені Ярослава Мудрого» щодо додаткового розгляду (колективного рецензування) дисертації ОСОБА_1 «Публічне адміністрування безпеки дорожнього руху», поданої на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право, від 30 листопада 2012 року судом встановлено, що за результатами голосування за підтримку роботи проголосувало 15 членів спеціалізованої вченої ради, 3 особи було проти.
Так, у стенограмі № 85 засідання спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 Національного університету «Юридична академія імені Ярослава Мудрого» від 30 листопада 2012 року зазначено наступну фразу проф. Селіванова А.О.: «Незважаючи, що мій підпис стоїть, я змушений оформити окрему думку щодо цієї дисертації. Але прошу проголосувати «за».
Судом встановлено, що проф. Селіванов А.О. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 Національного університету «Юридична академія імені Ярослава Мудрого» виступив з критикою дисертації позивача, а 03.12.2012 року виклав окрему думку в письмовому вигляді.
У письмових поясненнях представника відповідача також зазначено, що дисертація після додаткового розгляду (колективного рецензування) іншою спеціалізованою вченою радою підлягає розгляду експертною радою. У зв'язку з тим, що автор негативного висновку є членом експертної ради, то з метою уникнення ситуації конфліктів інтересів повторну експертизу проведено із залученням фахівців спеціалізованої вченої ради Д 41.086.01 Національного університету «Одеська юридична академія», що на думку представника відповідача не суперечить вимогам абзацу 4 пункту 9 Положення про експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
Висновком спеціалізованої вченої ради 41.086.01 Національного університету «Одеська юридична академія» щодо колективного рецензування дисертації ОСОБА_1 «Публічне адміністрування безпеки дорожнього руху», поданої на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право, від 29 квітня 2013 року встановлено, що дисертація ОСОБА_1 за темою «Публічне адміністрування безпеки дорожнього руху», поданої на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук не відповідає вимогам п. 12 Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2007 року, а її автор ОСОБА_1 не заслуговує на присудження наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право.
Зі змісту даного висновку судом встановлено, що за результатами голосування негативний висновок щодо колективного рецензування дисертації ОСОБА_1 «Публічне адміністрування безпеки дорожнього руху» підтримали 17 членів спеціалізованої вченої ради з 17 присутніх членів спеціалізованої вченої ради.
Висновком МОН щодо дисертації та атестаційної справи на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук ОСОБА_1, з посиланням на висновок спеціалізованої вченої 41.086.01 Національного університету «Одеська юридична академія» щодо колективного рецензування дисертації ОСОБА_1 «Публічне адміністрування безпеки дорожнього руху», поданої на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право, від 29 квітня 2013 року, рекомендовано Атестаційній колегії Міністерства скасувати рішення спеціалізованої вченої ради Д 08.727.02 Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ МВС України від 26 червня 2012 року протокол № 45 про присудження ОСОБА_1 наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право».
Відповідно до пункту 3 Наказу Міністерства освіти і науки України від 04 липня 2013 року № 892 було скасовано, в тому числі на підставі рішення Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 04 липня 2013 року, рішення спеціалізованої вченої ради Д 08.727.02 Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ МВС України від 26 червня 2012 року протокол № 45 про присудження наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» та відмовлено у видачі диплома доктора юридичних наук ОСОБА_1 на підставі атестаційного висновку.
Незгода позивача з прийнятим рішенням стала підставою для звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Конституції України, Порядком присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2007 року № 423, Положенням про Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, що було затверджене Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 410/2011, Положенням про експертну раду з питань проведення експертизи робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №1058, Положенням про спеціалізовану вчену раду №1059 (чинними на момент здійснення спірних правовідносин).
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996 № 422/96-ВР, рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
На момент виникнення спірних правовідносин діяв Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2007 року № 423, яка втратила чинність на підставі Постанови КМ № 567 (567-2013-п) від 24 липня 2013 року (далі за текстом - Порядок № 423), проте, даний Порядок № 423 повинен застосовуватись до даних правовідносин.
Відповідно частини 7 Порядку №423, наукові ступені доктора і кандидатів наук присуджують за результатами прилюдного захисту дисертацій спеціалізовані вчені ради. МОН проводить дисертацію робіт, розгляд атестаційних справ здобувачів та видачу дипломів доктора і кандидата наук на підставі рішень спеціалізованих вчених рад та атестаційного висновку МОНмолодьспорт.
У абзаці 1 пункту 1.1 Положення про спеціалізовану вчену раду, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 14.09.2011 № 1059, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1170/19908 (далі - Положення № 1059) визначено, що спеціалізована вчена рада (далі - рада) утворюється МОНмолодьспортом у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації та наукових установах (далі - вищі навчальні заклади, наукові установи), що проводять фундаментальні та прикладні наукові дослідження, мають достатній рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення для підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації, за клопотанням центральних органів виконавчої влади, у сфері управління яких є вищі навчальні заклади та наукові установи, національних академій наук, а також вищих навчальних закладів та наукових установ, що належать до сфери управління МОНмолодьспорту.
Згідно абзаців 1-2 частини 12 Порядку № 423, дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук є кваліфікаційною науковою працею, обсяг основного тексту якої становить 11-13, а для суспільних і гуманітарних наук - 15-17 авторських аркушів, оформлених відповідно до державного стандарту.
Докторська дисертація повинна містити наукові положення та науково обґрунтовані результати у певній галузі науки, що розв'язують важливу наукову або науково-прикладну проблему і щодо яких здобувач є суб'єктом авторського права; може бути подана до захисту за однією або двома спеціальностями однієї галузі науки і повинна відповідати за кожною спеціальністю вимогам, зазначеним в абзаці третьому цього пункту.
Відповідно до вимог пп. 47 п. 4 Положення про Міністерство освіти і науки України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, одним з основних завдань МОН є формування та забезпечення функціонування системи атестації педагогічних, зокрема керівних, наукових і науково-педагогічних кадрів, організовує їх атестацію щодо присвоєння їм кваліфікаційних категорій, педагогічних та вчених звань і підвищення їх кваліфікації.
Аналогічне за змістом визначення містилось у Положенні про Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, що було затверджене Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 410/2011 та втратило винність на підставі Указу Президента № 240/2013 ( 240/2013 ) від 25.04.2013, проте, було чинним на момент виникнення спірних правовідносин. Так у пп. 27 п. 4 даного Положення визначалось, що МОНмолодьспорт України відповідно до покладених на нього завдань координує діяльність органів виконавчої влади та здійснює керівництво роботою з присудження наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присвоєння вчених звань старшого наукового співробітника, доцента і професора науково-дослідних (науково-технічних) установ та вищих навчальних закладів у галузі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.
Відповідно частини 9 Порядку №423, спеціалізована вчена рада несе відповідальність за обґрунтованість прийнятих нею рішень і забезпечує високий рівень вимогливості під час проведення захисту дисертації. У разі порушення спеціалізованою вченою радою вимог нормативно-правових актів з питань присудження наукових ступенів доктора або кандидата наук МОНмолодьспорт може вжити відповідних заходів у межах своїх повноважень аж до скасування рішення ради.
Згідно з вимогами абзаців 1, 4-6 пункту 29 Порядку № 423, контроль за науковим рівнем дисертацій, їх науковою та практичною цінністю, роботою спеціалізованих вчених рад, дотриманням єдиних вимог до здобувачів наукових ступенів, а також експертизу дисертацій здійснює МОНмолодьспорт за участю експертних рад. У разі коли встановлено, що експертизу дисертації проведено неякісно, висновок спеціалізованої вченої ради недостатньо аргументований або порушено вимоги нормативно-правових актів з питань присудження наукового ступеня доктора і кандидата наук, МОН готує проект атестаційного висновку щодо скасування рішення ради про присудження наукового ступеня, який подається на розгляд МОН.
У разі потреби МОНмольдьспорт запрошує на засідання експертної ради здобувача, наукового керівника, керівника спеціалізованої вченої ради, де проводився захист дисертації, надсилає дисертацію та атестаційну справу здобувача для підготовки додаткового висновку (на колективне рецензування) у порядку, який встановлює МОНмолодьспорт, а також проводить повторну експертизу.
Скасування президією МОНмолодьсчпорт рішення спеціалізованої вченої ради щодо дисертаційної роботи тягне за собою вжиття відповідних заходів аж до зупинення діяльності ради на строк, що встановлюється МОН.
В даному випадку, судом встановлено, що роботу позивача було направлено до Національного університету «Юридична академія імені Ярослава Мудрого» на додаткове (колективного рецензування).
Відповідно до абзацу 1 пункту 6.1 Положення № 1059, дисертацію, яку надіслано МОНмолодьспортом до ради для додаткового розгляду (колективного рецензування), рада повинна розглянути протягом двох місяців з дня її одержання. Рада з числа своїх членів утворює комісію, доручає їй ознайомитися з дисертацією і подати проект відгуку або висновку щодо дисертації, у тому числі щодо наявності чи відсутності текстових запозичень.
Згідно пункту 6.4 Положення № 1059, обговоривши дисертацію та висновок комісії з попереднього розгляду щодо неї, рада бюлетенями за формою, наведеною у додатку 16 до Положення, проводить таємне голосування. Рішення ради вважається позитивним, якщо за нього проголосувало не менш як три чверті членів ради, що взяли участь у засіданні. Протокол лічильної комісії затверджується відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на засіданні членів ради.
Пунктом 6.5 Положення № 1059, після затвердження протоколу лічильної комісії рада відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на засіданні членів ради приймає висновок додаткового розгляду (колективного рецензування).
На цьому засідання ради вважається закінченим.
У п. 6.6 Положення № 1059 встановлено, що підписані головою і вченим секретарем ради стенограма (розшифрована фонограма), висновок додаткового розгляду (колективного рецензування), у якому наводяться результати таємного голосування, разом з дисертацією та атестаційною справою протягом місяця надсилаються до МОНмолодьспорту.
З огляду на даний порядок, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на момент проведення додаткового (колективного) рецензування роботи позивача у Національному університеті «Юридична академія імені Ярослава Мудрого», та складання позитивного висновку спеціалізованої вченої ради, чинним законодавством не було передбачено оформлення окремої думки членів спеціалізованої вченої ради, незгода яких була реалізована шляхом відповідного голосування.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до абзацу 5 пункту 29 Положення №423 та абзацу 4 підпункту 1 пункту 8 Положення №1058 дисертація після додаткового розгляду (колективного рецензування) іншою спеціалізованої вченою радою, підлягає розгляду експертною радою, яка має право провести повторну експертизу.
В даному випадку було проведено не повторну експертизу, а здійснено повторне додаткове (колективне) рецензування дисертації іншою спеціалізованою вченою радою, що суперечить вимогам чинних на час існування спірних правовідносин нормативно-правових актів.
Судом не приймаються посилання представника відповідача на те, що дані дії були вчинені з метою уникнення конфлікту інтересів, у зв'язку з тим, що проф. Селіванов А.О. був членом експертної ради, оскільки відповідач, за визначенням ст. 19 Конституції України, як суб'єкт владних повноважень, може діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а не на власний розсуд.
Отже, як Положенням № 1059 так Порядком № 423 не передбачено проведення повторного додаткового (колективного) рецензування дисертації спеціалізованою вченою радою, а виключними підставами для скасування експертизи дисертації може бути неякісне проведення даної експертизи; висновок спеціалізованої вченої ради недостатньо аргументований; порушено вимоги нормативно-правових актів з питань присудження наукового ступеня доктора і кандидата наук.
У зв'язку з викладеним Висновок МОН щодо дисертації та атестаційної справи на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук ОСОБА_1, який ґрунтується лише на негативному висновку спеціалізованої вченої ради Д 41.086.01 Національного університету «Одеська юридична академія», є таким, що порушує вимоги законодавства України, а саме Положення № 1059 та Порядку № 423.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем при винесенні Наказу № 892 від 04 липня 2013 року в частині скасування рішення спеціалізованої вченої ради Д 08.727.02 Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ МВС України від 26 червня 2012 року протокол № 45 про присудження наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» та відмовленні у видачі диплома доктора юридичних наук ОСОБА_1 на підставі атестаційного висновку, було порушено процедуру скасування даного рішення. У Висновку МОН щодо дисертації та атестаційної справи на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук ОСОБА_1 не проводилось аналізу висновку, який був складний у Національному університеті «Юридична академія імені Ярослава Мудрого». Скасовуючи рішення спеціалізованої вченої ради Д 08.727.02 Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ МВС України від 26 червня 2012 року відповідачем не досліджувалось питання наявності порушень при проведенні додаткового (колективного) рецензування дисертації у Національному університеті «Юридична академія імені Ярослава Мудрого», тобто не встановлено ані неякісне проведення даної експертизи, ані недостатньої аргументованості висновку спеціалізованої вченої ради, ані порушення вимог нормативно-правових актів з питань присудження наукового ступеня доктора і кандидата наук.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, з огляду на те, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України, законами України, Порядком № 423 та Положенням № 1059, суд приходить до висновку про протиправність та необхідність скасування наказу Міністерства освіти і науки України № 892 від 04 липня 2013 року в частині скасування рішення спеціалізованої вченої ради Д 08.727.02 Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ МВС України від 26 червня 2012 року протокол № 45 про присудження наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» та відмовленні у видачі диплома доктора юридичних наук ОСОБА_1 на підставі атестаційного висновку.
Згідно вимог пункту 29 Порядку № 567 (чинного на час розгляду справи судом) повторний розгляд дисертації та атестаційної справи у МОН здійснюється за рішенням суду із залученням фахівців, які не брали участі у попередній експертизі дисертації.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне зобов'язати Міністерство освіти і науки України здійснити повторний розгляд дисертації та атестаційної справи ОСОБА_1 за спеціальністю 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право», із залученням фахівців, які не брали участі у попередній експертизі дисертації.
Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладену вище норму, а також те, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 146,16 грн., суд вважає за необхідне стягнути з бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 146,16 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа на стороні відповідача Департамент атестації кадрів вищої кваліфікації Міністерства освіти і науки України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства освіти і науки України № 892 від 04 липня 2013 року в частині скасування рішення спеціалізованої вченої ради Д 08.727.02 Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ МВС України від 26 червня 2012 року протокол № 45 про присудження наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» та відмовленні у видачі диплома доктора юридичних наук ОСОБА_1 на підставі атестаційного висновку.
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України здійснити повторний розгляд дисертації та атестаційної справи ОСОБА_1 за спеціальністю 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право», із залученням фахівців, які не брали участі у попередній експертизі дисертації.
Стягнути з бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 146,16 грн. (сто сорок шість гривень 16 копійок).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Суддя Суддя С.І. Озерянська І.В. Тулянцева Е.О. Юрков