15 березня 2016 р. Справа № 644/12123/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Тацій Л.В.
Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції у м.Харкові на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.01.2016р. по справі № 644/12123/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора патрульної служби Управління патрульної служби МВС у м.Харкові Дворцова Віталія Володимировича
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Інспектора патрульної служби Управління патрульної служби МВС у м.Харкові Дворцова Віталія Володимировича, в якому просив визнати протиправним рішення відповідача про притягнення до адміністративної відповідальності; скасувати постанову ПСЗ №085599 від 03.11.2015 року у справі про адміністративне правопорушення та закрити провадження по справі.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.01.2016р. адміністративний позов задоволено.
Постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПС3 № 085599 від 03.11.2015 року, винесену інспектором патрульної служби Управління патрульної служби МВС у м. Харкові Дворцовим В.В., складену на підставі протоколів про адміністративне правопорушення серії АП 1 № 886082 та АП1 № 879860 від 03.11.2015 року у відношенні ОСОБА_1, якою позивача по справі притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. - скасовано.
Провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Управління патрульної поліції у м.Харкові, не погодившись з судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 15.03.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 03.11.2015 року Інспектором патрульної служби роти 7 батальйону УПС МВС у м. Харкові рядовим міліції Дворцовим Віталієм Володимировичем відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АП 1 №886082 за ч.1 ст.122 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення АП 1 №879860 за ч.1 ст.126 КУпАП, та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПСЗ №085599, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, та накладено стягнення у виді штрафу 425 гривень за ч.1 ст.126 КУпАП (а.с.19).
З вказаної постанови слідує, що 03.11.2015 року о 01 год. 35 хв. ОСОБА_1, на перехресті проспекту Московського та вулиці Плиткової у м. Харкові, керуючи транспортним засобом Skoda Octavia д.р.н. НОМЕР_1, при наявності дорожнього знаку «Напрямок руху по смугах», зі смуги, яка вказує рух ліворуч здійснив рух прямо, у зв'язку з чим співробітниками поліції здійснено зупинку водія.
При перевірці документів у позивача був відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, складена співробітниками патрульної поліції, при відсутності у останніх таких повноважень, оскільки події зазначені в протоколах від 03.11.2015 року відбулися до внесення змін до ст.222, 255 КУпАП.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно ч.2 ст.69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
При цьому, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Положеннями ч.1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення.
За нормою ч.2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України «Про екстрену медичну допомогу», надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Частиною 1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення в розумінні ст. 251 КУпАП є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення, який встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, Інспектором патрульної служби роти 7 батальйону УПС МВС у м. Харкові рядовим міліції Дворцовим Віталієм Володимировичем відносно ОСОБА_1 складено два протоколи про адміністративні правопорушення.
У відповідності до ст.36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень у разі вчинення однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи вищевикладене, Інспектором патрульної служби роти 7 батальйону УПС МВС у м. Харкові рядовим міліції Дворцовим Віталієм Володимировичем, було винесено постанову у справі, передбаченої ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Відповідно до ч.2 ст.283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.126 КУпАП міститься відмітка ОСОБА_1 про те, що він згоден з вказаним порушенням.
В протоколі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, позивачем зазначено, що він не згоден у зв'язку з тим, що дорожній знак «Напрямок руху по смугах» не було ним помічено в зв'язку з його розташуванням.
Відповідно до п.8.2-1 Правил дорожнього руху, дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами, повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини, встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги).
Проте, позивачем не надано доказів того, що він об'єктивно не міг за наявності будь-яких перешкод, у зв'язку з неправильним розташуванням знаку помітити дорожній знак «Напрямок руху по смугах».
Отже, колегія суддів зазначає, що постанова про адміністративне правопорушення складена Інспектором патрульної служби роти 7 батальйону УПС МВС у м. Харкові рядовим міліції Дворцовим Віталієм Володимировичем відносно ОСОБА_1 є правомірною відповідає вимогам Закону.
Стосовно висновку суду першої інстанції про те, що співробітники патрульної поліції при складанні протоколів про адміністративні правопорушення та винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не мали на це повноважень, колегія суддів зазначає наступне.
Верховною Радою України, 02.07.2015 року прийнято Закон «Про національну поліцію», яким визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Закон було опубліковано в «Голосі України» 06.08.2015 року з набранням чинності 07.11.2015 року.
Щодо поліцейських підрозділів патрульної поліції в місті Києві цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Щодо поліцейських підрозділів патрульної поліції в містах Одесі та Львові цей Закон набирає чинності з 20 серпня 2015 року.
Окремі положення цього Закону набрали чинності 07.08.2015 року.
Відповідно до ч.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» поліцейським дозволяється носіння та використання форменого обмундирування, визначеного для працівників міліції, до затвердження Кабінетом Міністрів України зразків форменого обмундирування поліцейських та забезпечення ним у визначеному порядку відповідно до затверджених норм.
Також, п.5 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію», передбачено що з моменту прийняття Закону, Закон України "Про міліцію" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20 із наступними змінами) визнано таким, що втратив чинність.
Згідно з ч.5 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Разом з тим, абз.1 п.1 ст. 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (Національної поліції) (зі змінами та доповненнями, в редакції від 06.10.2015року).
Відповідно до ст. 222 КупАП органи внутрішніх справ (Національна поліція) розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина друга статті 106 1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116 2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121 1, 121 2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124 1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133 1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 161, 164 4, статтею 175 1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 189 2, 192, 194, 195) ( в редакції, що діяла з 06.10.2015 року).
З матеріалів справи слідує, що постанова про адміністративне правопорушення складена Інспектором патрульної служби роти 7 батальйону УПС МВС у м. Харкові рядовим міліції Дворцовим Віталієм Володимировичем відносно ОСОБА_1, 03.11.2015 року, тобто на момент скоєння правопорушення працівник патрульної поліції діяв в межах повноважень наданих Законом.
У відповідності до ст.2 Закону України «Про національну поліцію», завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності;4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 вищевказаного Закону передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, вважає постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ПСЗ №085599, прийняття інспектором патрульної поліції з дотриманням вимог чинного законодавства та в межах повноважень наданих Законом, а наявними у матеріалах справи доказами підтверджується наявність складу адміністративного правопорушення у діях позивача.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, допущенні порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, як така що прийняття з порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, з прийняттям нової.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Харкові задовольнити.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.01.2016р. по справі № 644/12123/15-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора патрульної служби Управління патрульної служби МВС у м. Харкові Дворцова Віталія Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Тацій Л.В.
Судді Подобайло З.Г. Григоров А.М.
Повний текст постанови виготовлений 15.03.2016 р.