15 березня 2016 р.Справа № 591/8336/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Тацій Л.В.
Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 04.02.2016р. по справі № 591/8336/15-а
за позовом ОСОБА_2
до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах
про зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_2, звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, в якому просила: зобов'язати відповідача, починаючи з 01.12.2015 року здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, що діяла на дату призначення пенсії), із включенням до пенсії сум винагороди за вислугу років, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, що вказані у довідках ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області від 13.11.2015 року №63142/Ш/18-19-05-23 та від 19.11.2015 року №64793/Ш/18-19-05-23 про складові заробітної плати у розмірі 80 відсотків цих складових; стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах витрати по сплаті судового збору у сумі 487,20 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 600,00 грн.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 04.02.2016р адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 15.03.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах та з 21.08.2013 року, отримує пенсію, як держаний службовець згідно Закону України «Про державну службу».
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 24.11.2015 року звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії державного службовця, в якій просила врахувати до складових заробітної плати із яких обчислюється пенсія: винагороду за вислугу років у розмірі 30% (374,10 грн.), матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати, що вказані в довідках ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області від 13.11.2015 року №63142/Ш/18-19-05-23 та від 19.11.2015 року №64793/Ш/18-19-05-23 у розмірі 80 відсотків.
Листом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах від 26.11.2015 року за вих. №564/Ш позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», з посиланням на те, що згідно п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213, з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», отже підстави для перерахунку пенсії відсутні.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» із включенням до складових матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Відповідно ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Також перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Положення ч. 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачають, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу). Частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Згідно із ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
У відповідності до вимог ч. 7 ст. 33 Закону України "Про державну службу", державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Положеннями ч. 2 ст. 2 Закону України "Про оплату праці" визначено, що в структуру заробітної плати входить також додаткова заробітна плата, яка визначена як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Аналогічні положення містяться й в підпункті 2.2.2 пункту 2 Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 р. № 5, де вказано, що у склад фонду додаткової заробітної плати входять премії та винагороди, в тому числі за вислугу років, які мають систематичний характер, а відповідно підпункту 2.3.3 пункту 2 цієї інструкції матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом) входить до складу фонду оплати праці.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці", структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Отже, чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідно до вказаних нормативних актів пенсія позивача повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення, в тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади входить до системи оплати праці державного службовця, а, отже, відповідачем безпідставно не включено для розрахунку пенсії позивача матеріальну допомогу на оздоровлення та соціально-побутові потреби і індексацію з моменту її звернення із відповідною заявою про перерахунок пенсії та надання уточнюючих довідок.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 28 травня 2013 року, яка в силу ч. 1 ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для суду при вирішенні справи.
Згідно з ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
У довідках від 13.11.2015 року №63142/Ш/18-19-05-23 та від 19.11.2015 року №64793/Ш/18-19-05-23, поданих позивачем, про складові заробітної плати, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", вказано, що на всі виплати, включені у довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що винагорода за вислугу років, матеріальна допомога на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань та індексація, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, включається до складу заробітної плати державного службовця, враховується при обчисленні розміру його пенсії, оскільки перевага має надаватись спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому позивач має право на перерахунок призначеної пенсії.
Доводи Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про те, що починаючи з 01.06.2015 р. і до законодавчого врегулювання спеціальні пенсії не призначаються, а вже призначені - не перераховуються, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на таке.
Так, відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 р. за № 213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Між тим, пенсія позивачу призначена в серпні 2013 р., тобто, до внесення змін до Закону України "Про державну службу".
Вирішуючи питання про застосування Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих акті України щодо пенсійного забезпечення" у часі, колегія суддів виходить з того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Розподіл удових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Управлінню Пенсійного фонду України в м. Сумах відстрочено сплату судового збору в розмірі 535 грн. 92 коп. до ухвалення судового рішення по даній справі.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах залишити без задоволення.
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 04.02.2016р. по справі № 591/8336/15-а залишити без змін.
Стягнути на рахунок УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (банківські реквізити отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк ГУДКУ у Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах судовий збір в розмірі 535 (п'ятсот тридцять п'ять) грн. 92 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Тацій Л.В.
Судді Подобайло З.Г. Григоров А.М.
Повний текст ухвали виготовлений 15.03.2016 р.