16 лютого 2016 р. Справа № 804/14713/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіТурлакової Н. В.
при секретаріЧудновській А.С.
за участю:
позивача представників прокурора Трикозенко М.В. Горан Ю.М., Афанасенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокурора Дніпропетровської області про визнання протиправним, скасування наказу та поновлення на роботі, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Прокурора Дніпропетровської області в якому просить: - скасувати наказ №1707к від 14.08.2015р., як незаконний і необґрунтований; - зобов'язати прокурора Дніпропетровської області поновити його на роботі; - зобов'язати прокурора Дніпропетровської області виплатити йому належну заробітну платню за весь строк вимушеного прогулу (з 14.08.2015 р. по день поновлення на службі).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказом прокурора Дніпропетровської області №1707к від 14.08.2015р. його було звільнено з займаної посади та з органів прокуратури відповідно до положень ст.8, п.1 ст.9 Дисциплінарного статуту прокуратури України та п.4 ст.40 КЗпП України. Позивач Зазначає, що з 15 по 17 липня 2015р. він був відсутній на роботі з поважних причин, оформив відпуску за сімейними обставинами, у зв'язку зі смертю батька, про що відповідач був належним чином повідомлений. Також позивач зазначає на неналежне проведення службової перевірки без дослідження і витребування в Генеральній прокуратурі України необхідних документів, без залучення представників управління внутрішньої безпеки, що є порушенням вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок в органах прокуратури України. Таким чином, підстав для винесення оскаржуваного наказу у відповідача не було, у зв'язку з чим, є протиправним та підлягає скасуванню.
Від відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що службовим розслідування (перевіркою) встановлено, що з 15.07.2015р. по 17.07.2015р. протягом робочого часу ОСОБА_1 був відсутній за місцем відрядження у Головному слідчому управлінні Генеральної прокуратури України та на роботі у прокуратурі Дніпропетровської області, без належним чином оформленої відпустки, таким чином здійснив прогул, у зв'язку з чим, наказом прокурора Дніпропетровської області №1707к від 14.08.2015р., слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області молодшого радника юстиції Трикозенка М.В., на підставі ст.8, п.5 ст.9 Дисциплінарного статуту прокуратури України та п.4 ст.40 КЗпП України притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади та з органів прокуратури. Таким чином, оскаржуваний наказ винесено правомірно, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві та доповненнях.
Представники прокуратури у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували та просили відмовити в їх задоволенні посилаючись на доводи викладені у запереченнях.
Заслухавши позивача та представників прокуратури, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
З вересня 2005 року ОСОБА_1 працював в органах прокуратури України та з липня 2014р. на посаді слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області, що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1 , копія якої наявна в матеріалах справи.
30.06.2015р. прокурору Дніпропетровської області з Генеральної прокуратури України надійшов Лист №17/1/3-32865-14 від 26.06.2015р. з проханням вирішити питання про відрядження до Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України досвідченого слідчого прокуратури Дніпропетровської області для роботи у складі слідчих груп у кримінальних провадженнях.
Згідно Розпорядження прокурора Дніпропетровської області №256 від 06.07.2015р., відряджається у службове відрядження до Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України у м.Київ слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області молодший радник юстиції ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Бердянську у позивача помер батько - ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть № НОМЕР_2 від 14.07.2015р., копія якого наявна в матеріалах справи.
14 липня 2015р. ОСОБА_1 на ім'я прокурора Дніпропетровської області було написано рапорт з проханням надання відпустки без збереження заробітної плати строком з 15.07.2015р. по 17.07.2015р., у зв'язку з сімейними обставинами. Зазначений рапорт погоджено з начальником третьої слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Литвинюк О., копія якого міститься в матеріалах справи.
Згідно Висновку службового розслідування (перевірки) за фактом затримання за підозрою у незаконному зберіганні наркотичних речовин слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури області Трикозенка М.В., затвердженого прокурором Дніпропетровської області 14.08.2015р.:
1. Службове розслідування (перевірку), розпочате на підставі листа Генеральної прокуратури України №25-27841-15 від 16.07.2015 за фактом затримання за підозрою у незаконному зберіганні наркотичних речовин слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області молодшого радника юстиції ОСОБА_1 , - закінченим.
2. Факт затримання за підозрою у незаконному зберіганні наркотичних речовин слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області молодшого радника юстиції ОСОБА_1 - знайшов підтвердження.
3. Факт неправомірного використання службового посвідчення ОСОБА_1 при з'ясуванні обставин з представниками правоохоронних органів, з метою ухилення від відповідальності - знайшов підтвердження.
4. Факт відсутності у період з 15 по 17 липня на роботі без поважних причин слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області молодшого радника юстиції Трикозенка М.В. - знайшов підтвердження, за що він підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
5. Висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного, або кримінального правопорушення за результатами службового розслідування (перевірки) зробити неможливо з огляду на відсутність у прокуратурі Дніпропетровської області на момент його закінчення відомостей щодо результатів розгляду справи про адміністративне правопорушення та досудового розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_1 .
Згідно постанови Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29.07.2015р. по справі №310/6619/15-п, яка була витребувана ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, за результатами розгляду адміністративного матеріалу з Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення передбаченого ст.185 КУпАП, судом вирішено, адміністративну справу про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.185 КоАП України закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова суду набрала законної сили 11.08.2015р., що підтверджується відповідною відміткою на зазначеній постанові, копія якої наявна в матеріалах справи.
Згідно оскаржуваного Наказу №1707к від 14.08.2015р., слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області молодший радник юстиції Трикозенко Микола Валентинович 15 липня 2015 року з 8 години ранку протягом всього робочого дня, без належним чином оформленого відрядження, або відпустки знаходився у м. Бердянську Запорізької області, де був затриманий працівниками роти патрульної служби військової частини № НОМЕР_3 за підозрою у незаконному зберіганні наркотичних речовин.
У ході спілкування з працівниками роти патрульної служби військової частини № НОМЕР_3 ОСОБА_1 , не виконуючи будь-яких службових обов'язків та не реалізовуючи свої владні повноваження, з метою ухилення від відповідальності пред'явив посвідчення працівника прокуратури Дніпропетровської області, чим грубо порушив вимоги ст.18 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури.
Окрім того, 16 та 17 липня 2015 року протягом робочого часу ОСОБА_1 був відсутній за місцем відрядження у Головному слідчому управлінні Генеральної прокуратури України та на роботі у прокуратурі Дніпропетровської області. Документів, що вказували б на поважність причин відсутності на роботі у період з 15 по 17 липня 2015 року він не надав.
Своїми діями, що виразилися у відсутності на роботі без поважних причин протягом 3 робочих днів, слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області Трикозенко М.В. здійснив прогул.
Зазначене стало можливим внаслідок неналежного виконання службових обов'язків слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області молодшим радником юстиції ОСОБА_1 , у зв'язку з чим останній заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільненню із займаної посади та органів прокуратури відповідно до положень ст.8, п.1 ст.9 Дисциплінарного статуту прокуратури України та п.4 ст.40 КЗпП України.
Відповідно до п.1 вказаного Наказу, за неналежне виконання службових обов'язків, порушення Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, відсутність на роботі протягом трьох робочих днів слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області молодшого радника юстиції ОСОБА_1 звільнити з займаної посади та з органів прокуратури.
Згідно Постанови прокуратури Запорізької області про закриття кримінального провадження від 31.08.2015р., яка була витребувана ухвалою суду від 13.01.2016р., слідчим відділом прокуратури Запорізької області проведено досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015080130003184 від 15.07.2015 за фактом зберігання слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Дніпропетровської області Трикозенком М.В. наркотичних засобів.
Слідчим в ОВС слідчого відділу прокуратури Запорізької області постановлено, зокрема: кримінальне провадження за №12015080130003184 від 15.07.2014 - закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
За ініціативою суду з метою перевірки факту написання, та погодження Рапорта позивача від 14.07.2015р., копія якого міститься в матеріалах справи, судом було викликано в якості свідка ОСОБА_4 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016р. клопотання начальника третього слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Литвинюк Олега Володимировича (якого було залучено в якості свідка) про давання пояснень в судовому засіданні в режимі відеоконференції по даній адміністративній справі задоволено.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні в режимі відео конференції пояснив, що він працює начальником третього слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України та в липні 2015р., коли ОСОБА_1 перебував у відрядженні в Генеральній прокуратурі України, був його безпосереднім начальником. Також, 14.07.2015р. ним було погоджено рапорт ОСОБА_1 від 14.07.2015р. про надання відпустки без збереження заробітної плати з 15.07.2015 по 17.07.2015, у зв'язку із сімейними обставинами (смертю батька), що підтверджується його підписом на вказаному рапорті.
Згідно п.4 ст.40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Відповідно до ст.8 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.
Статтею 9 вказаного Статуту передбачено, що дисциплінарними стягненнями є: 1) догана; 2) пониження в класному чині; 3) пониження в посаді; 4) позбавлення нагрудного знаку "Почесний працівник прокуратури України"; 5) звільнення; 6) звільнення з позбавленням класного чину.
Згідно ст.11 вказаного Статуту, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.
Порядок проведення службових перевірок в органах прокуратури України встановлюється Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок в органах прокуратури України, затвердженою наказом Генерального прокурора України №20 від 06.03.2012 року.
Цією Інструкцією визначаються підстави та порядок проведення управлінням внутрішньої безпеки, Головним управлінням кадрового забезпечення, організаційно-контрольним управлінням та іншими підрозділами Генеральної прокуратури України, старшими помічниками прокурорів обласного рівня з питань внутрішньої безпеки, підрозділами роботи з кадрами прокуратур обласного рівня, іншими посадовими особами органів прокуратури службових розслідувань та службових перевірок.
Згідно п. 3.2 цієї Інструкції прокурори обласного рівня проведення службових розслідувань та службових перевірок щодо підпорядкованих їм прокурорсько-слідчих працівників доручають кадровим підрозділам, старшим помічникам прокурорів обласного рівня з питань внутрішньої безпеки, а за необхідності - працівникам інших підрозділів апаратів зазначених прокуратур.
Пунктом 4.1 Інструкції встановлено, що про призначення службового розслідування чи службової перевірки уповноважені керівники органів прокуратури видають розпорядження, у якому визначаються одноособове або комісійне проведення розслідування чи перевірки, голова та члени комісії, мета, дата початку та закінчення розслідування або перевірки.
Відповідно до п. 10 зазначеної Інструкції, при проведенні службового розслідування чи службової перевірки повному, об'єктивному і всебічному з'ясуванню підлягають: обставини події, у зв'язку з якою проводиться розслідування чи перевірка (час, місце, спосіб, наслідки тощо); правомірність дій чи бездіяльності працівників прокуратури, що призвели до події чи безпосередньо передували їй; наявність у діянні прокурорсько-слідчого працівника ознак дисциплінарного проступку, адміністративного правопорушення, злочину чи іншого ганебного вчинку, їх мотиви; обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності прокурорсько-слідчих працівників; характеристика особи, що вчинила порушення (ставлення до виконання службових обов'язків, поведінка до порушення тощо); причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, посадові особи, якими вони допущені; характер і розмір завданих порушенням збитків, а також можливості їх відшкодування; обставини зарахування в органи прокуратури працівників, які припустились ганебних вчинків, обґрунтованість призначення їх на відповідні посади, присвоєння класних чинів, заохочень та роль їх безпосередніх керівників у забезпеченні належної поведінки цих працівників; правильність і обґрунтованість прийнятого відповідними компетентними органами рішення за фактом події.
Згідно п. 20 Інструкції за пропозиціями, викладеними у висновку службового розслідування чи службової перевірки, прокурорсько-слідчі працівники можуть бути притягнуті до встановленої законом відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно п.1 оскаржуваного Наказу №1707к від 14.08.2015р., за неналежне виконання службових обов'язків, порушення Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, відсутність на роботі протягом трьох робочих днів слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області молодшого радника юстиції ОСОБА_1 звільнено з займаної посади та з органів прокуратури.
Аналізуючи норми діючого законодавства України, відповідно до Дисциплінарного статуту прокуратури України та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок в органах прокуратури України №20, передумовою звільнення працівника прокуратури, мають насамперед бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.
Відповідно до статті 11 зазначеного статуту дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.
В той же час, із висновку службового розслідування (перевірки) вбачається, що:
Факт неправомірного використання службового посвідчення ОСОБА_1 при з'ясуванні обставин з представниками правоохоронних органів, з метою ухилення від відповідальності - знайшов підтвердження.
Факт відсутності у період з 15 по 17 липня на роботі без поважних причин слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області молодшого радника юстиції Трикозенка М.В. - знайшов підтвердження, за що він підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
Разом з тим, висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного, або кримінального правопорушення за результатами службового розслідування (перевірки) зробити неможливо з огляду на відсутність у прокуратурі Дніпропетровської області на момент його закінчення відомостей щодо результатів розгляду справи про адміністративне правопорушення та досудового розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_1 .
Вказані Висновки службового розслідування, та відповідних підстав для звільнення позивача, суд оцінює їх критично з огляду на наступне.
Так, постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29.07.2015р. по справі №310/6619/15-п, яка була витребувана ухвалою суду, встановлено, 22 липня 2015 року на адресу Бердянського міськрайонного суду адміністративну справу про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.185 КоАП України закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова суду набрала законної сили 11.08.2015р., що підтверджується відповідною відміткою на зазначеній постанові, копія якої наявна в матеріалах справи.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно Постанови прокуратури Запорізької області про закриття кримінального провадження від 31.08.2015р., яка була витребувана ухвалою суду від 13.01.2016р., слідчим відділом прокуратури Запорізької області проведено досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015080130003184 від 15.07.2015 за фактом зберігання слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Дніпропетровської області Трикозенком М.В. наркотичних засобів.
Слідчим в ОВС слідчого відділу прокуратури Запорізької області постановлено, зокрема: кримінальне провадження за №12015080130003184 від 15.07.2014 - закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський Суд з прав людини дійшов наступних висновків:
- в рішенні по справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено: "…п.2 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод вимагає від представників держави - насамперед суддів, що розглядають справу, але й від інших представників органів влади, - щоб вони утримувалися від публічних заяв про те, що обвинувачений вчинив правопорушення, яке йому ставлять за вину, доти, доки ця вина не буде офіційно встановлена судом";
- в рішенні по справі "Аллене де Рібемон проти Франції" від 10.02.1995 року зазначено: "…сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави";
- в рішенні по справі "Грабчук проти України" від 21.09.2006 року зазначено: "…презумпція невинуватості порушена, якщо твердження посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, відображає думку, що особа винна, коли цього не було встановлено відповідно до закону. Цього достатньо, навіть за відсутності жодного формального висновку, що існує деяка підстава припустити, що посадова особа вважає цю особу винною. Питання, чи порушує твердження посадової принцип презумпції невинуватості, має бути з'ясоване у контексті тих фактичних обставин, у яких це твердження було зроблене твердження посадової особи".
Таким чином, факт незаконного зберігання наркотичних речовин та неправомірне використання службового посвідчення ОСОБА_1 при з'ясуванні обставин з представниками правоохоронних органів, з метою ухилення від відповідальності спростовується матеріалами справи та не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи, у зв'язку з чим, вказані події не могли бути підставою для звільнення.
Щодо п.4 Висновку, який став другою підставою для звільнення, а саме факт відсутності позивача у період з 15 по 17 липня на роботі без поважних причин, суд зазначає наступне.
Як роз'яснено у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Крім встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи є з'ясування поважності причини його відсутності, обставини за яких вчинено проступок, а також вина працівника.
Таким чином, з урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Бердянську у позивача помер батько - ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть № НОМЕР_2 від 14.07.2015р., копія якого наявна в матеріалах справи.
У зв'язку з чим, 14 липня 2015р. ОСОБА_1 , перебуваючи у відрядженні в м.Київі в Генеральній прокуратурі України, на ім'я прокурора Дніпропетровської області було написано рапорт з проханням надання відпустки без збереження заробітної плати строком з 15.07.2015р. по 17.07.2015р., у зв'язку з сімейними обставинами. Зазначений рапорт погоджено з начальником третьої слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Литвинюк О.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні в режимі відео конференції пояснив, що він працює начальником третього слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України та в липні 2015р., коли ОСОБА_1 перебував у відрядженні в Генеральній прокуратурі України, був його безпосереднім начальником. Також, 14.07.2015р. ним було погоджено рапорт ОСОБА_1 про надання відпустки без збереження заробітної плати з 15.07.2015 по 17.07.2015, у зв'язку із сімейними обставинами, що підтверджується його підписом на вказаному рапорті.
Однак, належної оцінки таким фактам відповідачем надано не було, у зв'язку з чим, факт відсутності позивача у період з 15 по 17 липня на роботі без поважних причин під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження та, як наслідок не може слугувати підставою для звільнення.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, суд зазначає, що позивач у 2014р. пройшов ОСОБА_5 атестацію, у зв'язку із висуненням на вищу посаду, з витягу якої вбачається, що позивач був заохочений прокурором Дніпропетровської області у 2011, 2012р.р.
Таким чином, суд приходить до висновку про незаконність звільнення позивача з займаної посади, оскільки такий вид стягнення як звільнення позивача за неналежне виконання службових обов'язків, який не був доведений та спростовується матеріалами справи, і при накладенні дисциплінарного стягнення не достатньо було враховано особу працівника і попередні результати його роботи, у зв'язку з чим, адміністративний позов підлягає задоволенню, наказ прокурора Дніпропетровської області №1707к від 14.08.2015р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 слід визнати протиправним та скасувати, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом поновлення молодшого радника юстиції ОСОБА_1 на посаді слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області з дати його звільнення.
Оскільки позивач в період часу з 14.08.2015р. по 06.02.2016р. знаходився у вимушеному прогулі і ніде не працював, заробітної плати та інших доходів не отримував, підтвердженням чого є копія трудової книжки позивача, обчислення середньої заробітної плати віднесено до компетенції роботодавця у вигляді прокуратури Дніпропетровської області з врахуванням «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 08.02.1995р. № 100, ( в редакції станом на час спірних правовідносин), то позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 14.08.2015р. по день винесення судом постанови про поновлення на роботі також підлягають задоволенню.
Відповідно до п.2 та п.3 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відтак, постанова суду в частині поновлення позивача на посаді слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області та середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 . до Прокурора Дніпропетровської області про визнання протиправним, скасування наказу та поновлення на роботі, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Дніпропетровської області №1707к від 14.08.2015р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідадьності" ОСОБА_1 .
Поновити молодшого радника юстиції ОСОБА_1 на посаді слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області з 14.08.2015р.
Зобов'язати Прокурора Дніпропетровської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за вимушений прогул відповідно до чинного законодавства, за період з 14.08.2015р. по 16.02.2016р.
Допустити негайне виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області.
Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Н.В. Турлакова