іменем україни
17 лютого 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Наумчука М.І.,
суддів: Кузнєцова В.О., Мостової Г.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 7 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 вересня 2015 року,
У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом. Зазначав, що 9 грудня 2008 року між ним та відповідачем був укладений договір оренди належної йому земельної ділянки площею 4,36 га, яка розташована на території Самарської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, терміном на 10 років. Відповідно до п. 9 цього договору орендар вносить орендну плату в грошовій формі в розмірі не менше 3 % вартості земельної ділянки, що становить 1 279 грн 58 коп., або в натуральній формі - 1 500 кг ранніх зернових культур та 100 кг насіння соняшника. Посилаючись на те, що за 2013 рік йому не було видано 100 кг соняшника, за 2014 рік не видано 500 кг ранніх зернових культур та 100 кг насіння соняшника, просив задовольнити позов.
Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 7 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 вересня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Згідно із ст. 32 цього Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Виходячи з обставин, на які посилався позивач, розірвання договору оренди він пов'язував із систематичною несплатою відповідачем орендної плати.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що на виконання укладеного між сторонами договору оренди ОСОБА_1 в 2013 році було видано 1 500 кг зернових, у 2014 році - 1 000 кг зерна, а 100 кг насіння соняшника передано для переробки та видачі позивачу у вигляді олії.
Отримання 1 500 кг зернових та 3,3 кг соняшникової олії позивач не заперечує.
Отримання ОСОБА_1 олії свідчить про те, що він погодився на зміну орендної плати в натуральній формі, - на видачу йому олії замість насіння соняшнику.
Тому відповідач виконав свій обов'язок по сплаті орендної плати за орендовану земельну ділянку за 2013 рік, провівши її в натуральній формі.
За таких обставин, не проведення орендної плати в натуральній формі в повному обсязі за 2014 рік не може бути достатньою підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки, оскільки таке не свідчить про систематичність несплати орендної плати.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні, вони не спростовують наведеного і зроблених в оскаржуваних судових рішеннях висновків.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 7 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ.І. Наумчук
Судді:В.О. Кузнєцов Г.І. Мостова