іменем україни
17 лютого 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Наумчука М.І.,
суддів: Кузнєцова В.О., Мостової Г.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача, за касаційною скаргою Бондаренка ДмитраЮрійовича, який діє від імені публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 3 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року,
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом. Зазначав, що 12 червня 2014 року між ним та публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») укладено договір про надання банківських послуг, згідно якого йому було видано дебетові картки НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 для використання у власних побутових цілях. Підписуючи заяву, він приєднався до запропонованих банком Умов надання банківських послуг та Тарифів, що розміщені за офіційною електронною адресою банку, які разом з Правилами користування платіжною карткою та підписаною заявою складають відповідний Договір. Під час отримання електронних платіжних засобів він не отримав від відповідача жодного з цих документів. Умови надання банківських послуг та Тарифів, що розміщені за офіційною електронною адресою банку, постійно змінюються, тому він не може з'ясувати, до яких саме Умов надання банківських послуг та Тарифів він приєднався та надав свою згоду виконувати. На свої звернення від 12 червня 2014 року, 10 жовтня 2014 року, 10 листопада 2014 року про надання йому Умов надання банківських послуг та Тарифів, які діяли на час видачі карток, він відповіді не отримав. Такими неправомірними діями відповідача йому завдано моральну шкоду. Посилаючись на викладене, просив суд визнати його право на отримання інформації, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», припинити дії відповідача, які порушують його право на отримання інформації, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 14.9 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», і зобов'язати відповідача надати підписану повноважною особою банку та завірену печаткою банку в установленому порядку копію Умов і правил надання банківських послуг, які є чинними для карток НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, стягнути на відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 3 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року, позов задоволено частково. Зобов'язано ПАТ КБ «ПриватБанк» протягом п'ятнадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили надати ОСОБА_1 засвідчений печаткою та підписом уповноваженої особи витяг із Умов і правил надання банківських послуг, положення яких розповсюджуються на видані ОСОБА_1 картки НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі Бондаренко Д.Ю., який діє від імені ПАТ КБ «ПриватБанк» просить судові рішення в частині задоволення позову скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон) споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);
Судами встановлено, що 28 березня 2011 року ОСОБА_1 заповнив анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, на підставі якої йому ПАТ КБ «ПриватБанк» було видано дебетові картки. В анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 ознайомлений та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді; Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті банку; він зобов'язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку.
Сторони погодили, що заява позивача разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком Договір про надання банківських послуг.
12 червня 2014 року на підставі Договору про надання банківських послуг від 28 березня 2011 року ОСОБА_1 видано дебетові картки НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4.
12 червня 2014 року позивач направив на адресу ПАТ КБ «ПриватБанк» лист з проханням надати йому підписану та завірену в установленому порядку копію Умов і Правил надання банківських послуг, а також підписані банком примірники договорів на видачу та обслуговування дебетових карток.
10 жовтня 2014 року, 10 листопада 2014 року та 13 лютого 2015 року ОСОБА_1 звертався до ПАТ КБ «ПриватБанк» з аналогічними заяви, проте відповіді на них не отримав.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ненаданням відповіді та інформації на звернення ОСОБА_1 банк порушив права останнього як споживача.
Такі висновки судів обґрунтовані, вони відповідають положенням чинного законодавства.
З огляду на те, що укладений між сторонами договір має бути укладений у письмовій формі (ст. ст. 1054, 1055 ЦК України), а Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи складають його зміст, то позивач, як сторона договору, має право вимагати надання йому їх контрагентом незалежно від можливості ознайомлення з ними.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні, вони не спростовують наведеного і зроблених в оскаржуваних судових рішеннях висновків.
Касаційна скарга не містить доводів про неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права в частині відмови в задоволенні позову, тому судові рішення в цій частині не переглядаються відповідно до ст. 335 ЦПК України.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу Бондаренка Дмитра Юрійовича, який діє від імені публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 3 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року в частині задоволення позову залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ.І. Наумчук
Судді:В.О. Кузнєцов Г.І. Мостова