12 березня 2016 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ІваненкоЮ.Г., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 09 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про захист прав споживачів, встановлення факту не укладення договору, визнання дій неправомірними та відшкодування шкоди,
У липні 2015 року позивач звернулася до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначила, що відповідач з 20 січня 2011 року є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у будинку по АДРЕСА_1 у м. Києві.
20 лютого 2012 року мешканці вказаного будинку написали відповідачу листа, в якому виклали свою незгоду з умовами договору.
В 2013 року з листів відповідача позивач дізналась, що в неї з відповідачем укладений договір, однак їй було не зрозуміло коли вони його укладали та при яких обставинах.
Впродовж 2013-2014 років відповідач звертався до судів із заявами про видачу судових наказів про стягнення з неї заборгованості.
У травні 2014 року позивач встановила електричний водонагрівач та за телефоном викликала представника відповідача для складення акта про відмову від послуг з постачання гарячої води, однак все одно відповідач продовжував давати рахунки про сплату за гарячу воду.
Посилаючись на те, що не визнає факту укладення вказаного договору, з урахуванням уточнення до позову позивач просила встановити факт не укладання договору про надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води між нею та відповідачем, визнати дії відповідача стосовно стягнення з неї боргів за судовими наказами за надані житлово-комунальні послуги неправомірними, стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 6 344 грн 85 коп., які складаються з коштів стягнутих за судовими наказами, судового збору та витрат у зв'язку з проведенням виконавчих дій, та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 09 лютого 2015 року, в задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про захист прав споживачів, встановлення факту не укладення договору, визнання дій неправомірними та відшкодування шкоди відмовлено.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановивши, що позивач отримувала та фактично користувалась житлово-комунальними послугами, наданими відповідачем, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, врахувавши правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, дійшов обґрунтованого висновку, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними, а факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій були допущені порушення норм процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про захист прав споживачів, встановлення факту не укладення договору, визнання дій неправомірними та відшкодування шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ Ю.Г. Іваненко