Ухвала
03 березня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Юровської Г.В., Коротуна В.М., Писаної Т.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод у приватизації земельної ділянки; за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про повернення земельної ділянки та знесення самочинного будівництва, за касаційною скаргою ОСОБА_7, в інтересах якого діє ОСОБА_9, на заочне рішення Золочівського районного суду Львівської області від 16 квітня 2015 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 26 листопада 2015 року,
У липні 2012 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом, в якому, уточнивши та змінивши, просили усунути перешкоди у здійсненні приватизації земельної ділянки площею 0,0355 га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані по АДРЕСА_1, шляхом надання права подальшого проведення приватизації без підпису суміжних користувачів ОСОБА_7 (АДРЕСА_2) та ОСОБА_8 (АДРЕСА_3) у акті встановлення і узгодження меж земельних ділянок.
У жовтні 2012 року ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив визнати будівництво літньої кухні
по АДРЕСА_1 незаконним та усунути перешкоди шляхом зобов'язання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 знести самочинно збудовану літню кухню
по АДРЕСА_1 та привести земельну ділянку до попереднього стану.
Заочним рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 16 квітня 2015 року позов ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено.
Визнано неправомірною відмову ОСОБА_7 та
ОСОБА_8 у підписанні позивачам акта встановлення і узгодження меж земельної ділянки та дозволено реєстраційній службі Золочівського РУЮ Львівської області видати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 свідоцтво про право спільної власності на земельну ділянку площею
0,0355 га, що розташована по АДРЕСА_1 без підпису ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у акті встановлення і узгодження меж земельної ділянки.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 26 листопада
2015 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання неправомірної відмови ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у підписанні акта встановлення і узгодження меж та надання дозволу Реєстраційній службі Золочівського РУЮ Львівської області видати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 свідоцтво про право спільної власності на земельну ділянку площею 0,0355 га, що розташована по АДРЕСА_1 без підпису ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у акті узгодження меж земельної ділянкискасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено.
Усунуто перешкоди у здійсненні приватизації земельної ділянки площею 0,0355 га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані по АДРЕСА_1, шляхом надання права подальшого проведення приватизації без підпису суміжних користувачів ОСОБА_7
(АДРЕСА_2) та ОСОБА_8
(АДРЕСА_3) у акті встановлення і узгодження меж земельних ділянок.
У решті рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_7, в інтересах якого діє
ОСОБА_9, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішується земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Відповідно до ст. 198 ЗК України погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами необхідне при кадастровій зйомці, як комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.
Судом встановлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 користуються земельними ділянками площею 0,03 га та 0,0055 га, які надані їм в користування на підставі рішень виконавчого комітету Золочівської міської ради від 24 березня 1989 року № 137 та від 31 липня 1992 року № 535, які на даний час є чинними та не скасовані.
Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень визначених цим Кодексом.
Таким чином, апеляційний суд, частково задовольнивши позовні вимоги, обґрунтовано виходив із того, що позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_10., ОСОБА_6 мають право на приватизацію земельної ділянки, яка надана їм у користування.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7, суд першої інстанції, з висновком якого в цій частині погодився і апеляційний суд, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, обґрунтовано виходив із недоведеності позовних вимог в цій частині, оскільки з матеріалів справи вбачається, що спірна літня кухня збудована на земельній ділянці ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
Із матеріалів справи та змісту ухвалених судами рішень не вбачається, що апеляційним судом при вирішенні спору допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.
Доводи касаційної скарги про те, що позивачі неправомірно користуються земельною ділянкою необґрунтовані та висновків апеляційного суду не спростовують.
Частиною 3 статті 332 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, ухвалено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції в незміненій частині та рішення апеляційного суду у справі - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_7, в інтересах якого діє ОСОБА_9, відхилити.
Заочне рішення Золочівського районного суду Львівської області
від 16 квітня 2015 року в незміненій частині та рішення апеляційного суду Львівської області від 26 листопада 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Г.В. Юровська
В.М. Коротун
Т.О. Писана