Ухвала
іменем україни
15 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 21 вересня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 11 січня 2016 року щодо ОСОБА_5 ,
Вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 21 вересня 2015 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 11 січня 2016 року зазначений вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.
На вказані судові рішення захисник ОСОБА_4 подав касаційну скаргу.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2016 року касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 залишено без руху з наданням п'ятнадцятиденного строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
11 березня 2016 року захисник ОСОБА_4 повторно звернувся з касаційною скаргою, у якій порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Перевіривши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 від 02 березня 2016 року, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, на таких підставах.
Відповідно до ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Як убачається з касаційної скарги, захисник ОСОБА_4 не усунув недоліки, вказані в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2016 року.
Так, зі змісту повторної касаційної скарги вбачається, що захисник ОСОБА_4 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень щодо ОСОБА_5 , однак не наводить обґрунтувань у чому відповідно до ст. 413 КПК України полягає неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Зі змісту касаційної скарги захисника ОСОБА_4 також не вбачається в чому виразилися порушення, допущені судом апеляційної інстанцій при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_5 , та які, відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України, є підставами для скасування або зміни ухвали апеляційного суду, а також у чому полягали саме такі порушення, не наведено конкретних доводів і аргументів в обґрунтування незаконності оскаржуваної ухвали апеляційного суду.
Крім того, повторна касаційна скарга захисника ОСОБА_4 містить суперечності, оскільки в її мотивувальній частині він вказує про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а в прохальній частині просить скасувати судові рішення лише з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Оскільки в установлений строк захисник ОСОБА_4 не усунув недоліки, які зазначені в ухвалі від 22 лютого 2016 року, то його касаційна скарга підлягає поверненню.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України, у межах строку на касаційне оскарження.
Керуючись ч. 3 ст. 429 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 21 вересня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 11 січня 2016 року щодо ОСОБА_5 повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3